Справа № 2-114/2009

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я      

  І М Е Н ЕМ    У К Р А Ї Н И  

09 квітня 2009 року                                                                                               м.Перечин

 Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:  

головуючого – судді Амаровича В.П.,  

  при секретарі Ковач М.Ф.,  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перечин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог  Перечинське районне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації», Закарпатська філія ТОВ «Укрпромбанк», про визнання договору купівлі-продажу квартири та її державної реєстрації недійсними та стягнення моральної шкоди, -                  

В С Т А Н О В И В :

 Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири № 17, розташованої у будинку № 20 по пл. Народній у м. Перечині Закарпатської області, укладений між в ОСОБА_2 та ОСОБА_3 26 січня 2007 року за реєстровим № 168, серії ВБМ № 924623-924622, повернувши йому цю квартиру, визнати недійсною та анулювати державну реєстрацію за ОСОБА_3 вказаної квартири, проведену 01 лютого 2007 року Перечинським районним комунальним підприємством “Бюро технічної інвентаризації”, як незаконну, стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 17000,00 грн., стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати та допустити негайне виконання рішення суду, надавши йому можливість вселитися у квартиру, почати нею користуватися та скласти опис наявного там майна.

 Свої позовні вимоги мотивує тим, що 19 липня 2006 року  між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири за №  17, розташованої у будинку № 20 по пл. Народній у м. Перечин, згідно якого позивач продав, а ОСОБА_2 купив дану квартиру вартістю 125 000,00 грн., що у той час було еквівалентно 25000,00  доларів США. Згідно цього договору покупець  зобов”язався у строк до 30 липня 2006 року виплатити продавцю всю суму вартості проданої квартири, однак зобов”язання в повному об”ємі не виконав, а саме не виплатив борг у сумі 5000,00 доларів США. Невиконавши своїх зобов”язань ОСОБА_2 26 січня 2007 року продав  вказану квартиру своїй сестрі ОСОБА_3 за 9930,00 грн. Своїми навмисними, незаконними діями, грубою поведінкою ОСОБА_2 спричинив позивачу душевні хвилювання, переживання,  приниження,  чим завдав позивачу моральну шкоду у розмірі 17000 грн.  

 Ухвалою Перечинського районного суду від 31 березня 2009 року до участі у справі  в якості третьої особи без самостійних вимог залучено Закарпатську філію ТОВ “Укрпромбанк”.

 У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав повністю.

 Представник відповідачки ОСОБА_3 -  ОСОБА_5 та представник третьої особи Закарпатської філії ТОВ «Укрпромбанк»  ОСОБА_6 у судовому засіданні позов не визнали, оскільки вважають, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 правомірно укладено договір купівлі-продажу спірної квартири, відповідно і законною є її державна реєстрація, а тому позивачу не заподіяно моральної шкоди, і з цих підстав у задоволенні позову просять відмовити.

 Представник Перечинського районного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_7 у судовому засіданні також позов не визнав, оскільки вважає, що державна реєстрація після продажу спірної квартири вчинена законно.

 Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

 Згідно  ст. 509 ЦК України зобов”язанням є  правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

 Встановлено, що 19 липня 2006 року  між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири за № 17, розташованої у будинку № 20 по пл. Народній у м. Перечині, згідно якого позивач продав, а ОСОБА_2 купив дану квартиру вартістю 125 000,00 грн., що у той час було еквівалентно 25000,00  доларів США, взяте на себе зобов”язання боржник в повному об”ємі не виконав, а саме не виплатив борг у сумі  5000,00 доларів США.

 Згідно ст. 655 ЦК України за договром купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.  

 Встановлено, що ОСОБА_2 у  встановлений договором строк — 30 липня 2006 року своїх зобов”язань по виплаті розрахункових коштів за куплену квартиру не виконав і з цих підстав рішенням Перечинського районного суду від 29 травня 2008 року цей договір визнано недійсним і такий розірвано.

 Згідно ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом належить власникові товару.

 Також згідно ст. 215 ч. 1 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами), які встановлені частинами першою-третьою, п”ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу, зокрема ч. 1 передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільствам.

 Згідно договору купівлі-продажу від 26 січня 2007 року ОСОБА_2 продав спірну квартиру № 17 в будинку № 20 на пл. Народній в м.Перечині своїй сестрі ОСОБА_3

 Враховуючи, що згідно рішення суду правочин, за яким ОСОБА_2  набув право власності на спірну квартиру, визнаний недійсним у зв”язку з невиконанням останнім взятих зобов”язань у строк до 30 липня 2006 року, тобто строк закінчення дії цього правочину, ОСОБА_2 згідно ст. 216 ЦК України втратив право власності на спірну квартиру і її продаж ним ОСОБА_3 є незаконним, а відповідно і недійсним за відсутності повноважень продавця як цього вимагають правила, передбачені ст. ст. 655, 658 цього Кодексу.

 З огляду на те, що  правочин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнаватиметься недійсним, державну реєстрацію за останньою спірної квартири слід також визнати недійсною.

 Обгрунтованою є позовна вимога щодо повернення ОСОБА_1 проданої квартири, оскільки покупець ОСОБА_2, як встановлено вищезгаданим рішенням Перечинського районного суду, не здійснив у встановлений договором строк черговий платіж за неї.  

 Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав і згідно ч. 2 ст. 216 цього Кодексу така підлягає відшкодуванню винною стороною недійсного правочину.

 Враховуючи, що ОСОБА_2 за куплену квартиру від ОСОБА_1 не провів повного розрахунку з останнім, при цьому продавши таку своїй сестрі, суд вважає, що позивачу завдана моральна шкода, яка полягає у його душевних стражданнях, хвилюваннях із-за неправомірної та непослідовної поведінки ОСОБА_2 і таку слід оцінити в 7000,00 грн., задовольнивши ці позовні вимоги частково.      

 Судові витрати підлягають стягненню солідарно з  відповідачів.

 Що стосується позовних вимог щодо негайного виконання судового рішення, дані вимоги не грунтуються на правилах, передбачених ст. 367 ЦПК України, а тому в задоволенні таких слід відмовити.

 Керуючись ст. ст. 11, 15, 57-61, 88, 212-215, 218, 367 ЦПК України,  ст. ст.  509, 510, 526, 527, 530, 532, 533, 610, 611 ч. 1 п. 1, 623, 625, 651, 655, 656 ЦК України, суд,-  

Р І Ш И В :

 Позов задовольнити частково.

 Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири № 17, розташованої у будинку № 20 по пл. Народній у м. Перечині Закарпатської області, укладений між в ОСОБА_2 та ОСОБА_3 26 січня 2007 року за реєстровим № 168, серії ВБМ № 924623-924622, повернувши ОСОБА_1 цю квартиру.

 Визнати недійсною та анулювати державну реєстрацію за ОСОБА_3 квартири за № 17, розташованої у будинку № 20 по пл. Народній у м.Перечині, проведену 01 лютого 2007 року Перечинським районним комунальним підприємством “Бюро технічної інвентаризації”, як незаконну.

 Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7000 (сім тисяч) грн. моральної шкоди.

 Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1 449 (чотириста сорок дев”ять) грн. 30 коп. судового збору, 30 (тридцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  та 2300 (дві тисячі триста) грн.  витрат на правову допомогу,  а всього 2779  (дві тисячі сімсот сімдесят дев”ять) грн. 30 коп.

 В решті вимог  - відмовити.

 З повним рішенням сторони можуть ознайомитися 10 квітня 2009 року.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.      

 Головуючий:                                                                        Амарович В.П.