Справа № 2-а-187/09                

                                                                     П О С Т А Н О В А

                                                              І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2009 року                                                                                                                       м.Тернівка

       Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді:                  Пономаренко І.П.

при секретарі:                                                            Некрасовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в м.Тернівка про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, суд, -  

                                                                  В С Т А Н О В И В :

     Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Тернівка Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.  Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що вона підпадає під дію ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та є дитиною війни. Вважає, що згідно зі ст.6 зазначеного закону з першого січня 2006 року позивачеві повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Стверджує, що за 2008-2009 роки їй така допомога не виплачувалась. Позивач вважає, що відповідач, керуючись нормами законів, які визнані неконституційними рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі № 29/2007, від 22.05.2008 року по справі №28/2008 невірно нарахував та встановив позивачу розмір сум, гарантованих державою - щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

      Просить визнати дії відповідача щодо невиплати щомісячної державної соціальної допомоги за період з 2006 по 2008 роки неправомірними, стягнути на її користь недоплату по вказаній вище сумі допомоги, а також зобов»язати відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати вказані виплати згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

      Позивач в судове засідання не з»явилася, але надала суду письмову заяву, згідно якої позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.  

      Представник відповідача надав у судове засідання письмову заяву, в якій просив розглядати справу за її відсутності та надав суду заперечення, згідно якого позов не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог як необгрунтованих, та таких що суперечать чинному законодавству. Крім того, наполягав на застосуванні ст.100 КАС України й просив відмовити у задоволенні позову також у зв»язку з пропуском строків, передбачених ст.99 КАС України.  

        У зв'язку з вищевикладеним, відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за  відсутності сторін в порядку письмового провадження.

      Суд, дослідивши в судовому засіданні наявні в матеріалах справи докази, вважає, що позов  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

      Судом встановлено, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1  року, тобто є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року, та має статус «дитини війни», що підтверджується копією посвідчення.

      Згідно ст.6 Закону № 2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.

      Відповідно ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

      Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

      Положення ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

      У відповідності до ч.3 ст.62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

      Крім того, згідно ч.2 ст.85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 року № 1788-ХII (з наступними змінами та доповненнями) виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

      Вирішуючи позовні вимоги щодо підвищення пенсії позивачеві у 2006 році, суд виходить з наступного.

      Дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік  відповідно п.17 ст.77 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року № 3235-IV.

      Проте, Законом України від 22 березня 2006 року № 3367-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було внесено зміни та виключено п.17 ст.77 зазначеного закону. Ці зміни набули законної сили через 10 днів після опублікування 22 березня, тобто 2 квітня 2006 року було відновлено дію ст. 6 в редакції від 1 січня 2006 року.

      Разом з тим, відповідно до вимог ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

      Але Кабінет Міністрів України у 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії «дітям війни», що у свою чергу виключало можливість збільшення пенсії «дітям війни».

      Згідно довідки відповідача, підвищення пенсії позивачеві у 2006 році як «дитині війни» не здійснювалося.

      На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про донарахування та виплату надбавки до пенсії у 2006 року задоволенню не підлягають,   оскільки не грунтуються на законі.

      Відносно вимог по виплатам за 2007 рік,   суд виходить з наступного.

      Дію ст.6 Закону на 2007 рік було зупинено ст.111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень п.12 ст.71 нього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

      Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст.6 Закону. Таким чином було відновлено дію ст.6 закону України № 2195-ІV.

      Так, згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік"  прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.

      У відповідності до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

      Крім того, згідно ч.2 ст.85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-ХII (з наступними змінами та доповненнями) виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

      Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію починаючи з 9 липня по 31 грудня 2007 року.

      Але згідно ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.  

      При зверненні до суду позивачем пропущено без поважних причин річний строк на звернення з адміністративним позовом до адміністративного суду.

      Тому, керуючись ст.100 КАС України суд приходить до висновку про необхідність відмови у вказаної частини позовних вимог через пропущення строку звернення до адміністративного суду, на чому наполягає відповідач згідно наданого до суду заперечення та заяви.

      Підстави для перерахунку за період з січня по 09 липня 2007 року відсутні з вищенаведених підстав.

      Відносно вимог по виплатам за 2008 рік, суд виходить з того, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 року.

      Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України № 2195-ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

      Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

      Підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008 року були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні – березні 2008 року на 47 грн., щомісячно (10% від 470 грн. - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а в квітні на 48,10 грн., тому позовні вимоги за цей період - не підлягають задоволенню.

      Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» N 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV в новій редакції. Таким чином було відновлено дію ст.6 Закону України № 2195-ІV.

      Ст.58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

      Таким чином суд вважає, що відповідач, починаючи з 22 травня 2008 року неправомірно застосовує п.8 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, якою встановлено, що «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії виплачується підвищення у розмірах : з 22 травня - 48,1 гри., з 01 липня - 48,2 грн., з 01 жовтня - 49,8 грн., бо ці положення протирічать Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  та рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року. Вищенаведені висновки свідчать про те, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного Суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду.

      Тому, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплати позивачеві надбавки до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003  за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за період з січня по 31 травня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена за цей період позивачеві у меншому розмірі, ніж передбачено зазначеними нормами.

      Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст.6 Закону, починаючи з 22 травня   2008 року по 31 грудня 2008 року в наступних розмірах:

- травень - (481 грн. х 30%) : 31 х 10 = 144,3 грн. х 31 : 10 = 46,55 грн.;

- червень - 481 грн. х 30% = 144,3 грн.;

- липень - вересень - (482 грн. х 30%) х 3 міс. = 144,6 грн. х 3 = 433,80 грн.;

- жовтень - грудень - (498 грн. х 30%) х 3 міс. = 149,4 грн.,

а всього за 2008 рік необхідно було нарахувати та виплатити 1072 грн. 85 коп.            

      Підлягають також задоволенню і вимоги щодо підвищення пенсії з 01 січня 2009 року,   оскільки вищенаведені положення закону мають законну силу та не були призупинені.

      Відповідно до вимог ст.54  Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835-VI від  26.12.2008 встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Тобто цей розмір складає 498 грн.

      При цьому судом при визначенні періоду, за який необхідно визнати протиправними дії відповідача та зобов»язати його провести відповідний перерахунок та виплату допомоги, виходячи з наявних в справі доказів порушення прав позивача, а саме - довідки, яка підтвержує зазначені виплати (а.с.10-11).

      Таким чином, відповідач також повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст.6 Закону, починаючи з 01 січня по 31 травня 2009 року в наступних розмірах:

- січень - травень - (498 грн. х 30%) х 5 міс. = 747 грн.            

      Доводи відповідача стосовно того, що відповідно до вимог ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, і до такої категорії громадян як «діти війни» не застосовується, а згідно ст.7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій «дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян є хибними та спростовані вищенаведеними висновками.

      Суд зауважує, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів, котра базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом не приймається до уваги.

      Так, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Суди не повинні приймати до уваги обставини, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше. І тому до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

      Суд не враховує посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачеві, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконаня своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.6 Закону.

      Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження па підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

      Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

      Згідно до вимог ст.ст.2, 11, 162 КАС України спосіб захисту, обраний судом, не обов'язково має збігатися з тим, що запрошувалося позивачем у позовних вимогах. Суд може змінити чи уточнити його формулювання, а в необхідних випадках і вийти за межі позовних вимог – застосувати спосіб захисту з метою повного захисту прав, свобод чи інтересів особи, про захист яких вона просить, але в межах визначених КАС України повноважень. Так як адміністративний суд не наділений правом на призначення та визначення розміру виплати допомоги замість суб'єкту владних повноважень, ці дії відносяться до виключної компетенції суб'єкту владних повноважень - відповідача.

      За вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що необхідно визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Тернівка Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачеві підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протиправною, а також зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Тернівка Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплати позивачеві підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня 2009 року по 31 травня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

      У задоволені позовних вимог щодо зобов»язання перерахунку та виплати підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на майбутній період, як про це просить позивач, слід відмовити, так як суд не може грунтувати своє рішення на припущеннях того, що права позивача будуть порушуватися відповідачем в майбутньому, а вирішує спір лише за фактом наявних в матеріалах справи та досліджених в судовому засіданні доказів.

      На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 69, 94, 104, 122 ч.3, 158-163 КАС України, суд, -

                                                             П О С Т А Н О В И В:

      Позов ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в м.Тернівка про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.

      Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Тернівка Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1  підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та за період з 01 січня 2009 року по 31 травня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - протиправною.

      Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Тернівка Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1  підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня 2009 року по 31 травня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

      В решті позовних вимог відмовити.

      Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Тернівський міський суд. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

      Повний текст постанови суду виготовлено 23 жовтня 2009 року.

    Головуючий:                                                                                        І.П.Пономаренко                                                                                                                                

                                                                                                                                     Справа № 2-а-187/09

                                                                          П О С Т А Н О В А

                                                            І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

                                                             (вступна та резолютивна частини)

19 жовтня 2009 року                                                                                                                       м.Тернівка

       Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді:                  Пономаренко І.П.

при секретарі:                                                            Некрасовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в м.Тернівка про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, суд, -  

                                    В С Т А Н О В И В:

      Виходячи з конкретних обставин справи та зважаючи на потребу в часі для викладення повного тексту рішення, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

      На підставі вищевикладеного, керуючись   ст.ст. 2, 6, 8, 9, 69, 94, 104, 122 ч.3, 159, 160, 163 КАС України, суд, -                          

                                                             П О С Т А Н О В И В:

      Позов ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в м.Тернівка про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.

      Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Тернівка Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1  підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та за період з 01 січня 2009 року по 31 травня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - протиправною.

      Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Тернівка Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1  підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня 2009 року по 31 травня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

      В решті позовних вимог відмовити.

      Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Тернівський міський суд. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

      Повний текст постанови суду виготовлено 23 жовтня 2009 року.

    Головуючий:                                                                                        І.П.Пономаренко