ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2017 р. Справа № 907/438/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Малех І.Б.

суддів Давид Л.Л.

Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради", вих.№442 від 14.12.2016 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 06.12.2016 року, суддя Журавчак Л.С.

у справі № 907/438/16

за позовом: Комунального підприємства "Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради", м. Ужгород

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

про стягнення 4829,09 грн.

за участю представників:

від позивача (скаржника) - не з'явився

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Закарпатської області від 06.12.2016 року в справі №907/438/16 позов задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь комунального підприємства "Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради" суму 2312,64 грн, в т. ч. 1996,39 грн. боргу по орендній платі, 67,80 грн. втрат від інфляції, 17,72грн. річних та 230,73грн. пені, а також 659,92грн.(шістсот п"ятдесят дев"ять гривень 92 коп.) на відшкодування витрат по судовому збору. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі, позивач, просить рішення господарського суду Закарпатської області від 06.12.2016 року в справі №907/438/16 скасувати, в частині відмови, прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю. При цьому, позивач, вказує, що суд першої інстанції дійшов невірних висновків про відмову в стягненні з відповідача коштів за утримання орендованого майна. Дане твердження, позивач, обґрунтовує тим, що рахунки орендарям надаються безпосередньо в руки, відтак у позивача відсутні докази надіслання квитанції та калькуляцій, з приводу утримання орендованого майна. Проте, позивачем направлялась претензія, з зазначенням загальної суми.

У відзиві на дану апеляційну скаргу, відповідач вказав, що позивачем не наведено жодних підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Просив рішенням господарського суду Закарпатської області від 06.12.2016 року в справі №907/438/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення .

Представник позивача (скаржника) в судове засідання не з'явився, поряд з цим, 10.05.2017 року на електронну адресу суду (12.05.2017р. на поштову адресу суду) від останнього надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника підприємства, одночасно підтримує заявлену апеляційну скаргу та просить задоволити в повному обсязі (вих.№28 від 10.05.2017 року).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання (арк. арк. справи 160 зворот, 161).

Розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

01 серпня 2015 року між сторонами у спорі укладено договір №07/2015 оренди приміщень, частини будівель, споруд та іншого окремого індивідуально визначеного майна об'єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, згідно з яким орендодавець - комунальне підприємство "Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради", надало фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 - орендарю, в строкове платне користування для розміщення офісу, окремі нежитлові приміщення адмінбудинку Закарпатської обласної ради, розміщені за адресою: АДРЕСА_1, площею 35,0 кв. м., в напівпідвальному приміщенні під літерою А, вартість яких визначена, згідно зі звітом про експертну оцінку станом на 31.10.2013 р. в сумі 76349 грн.

Акт приймання-передачі орендованого приміщення, підписаний сторонами 31 липня 2015 року, з зазначенням його, як додатку до договору №07/2016 від 01.08.15.

Також між сторонами укладено угоду про відшкодування витрат комунальному підприємству "Будинкоуправління будівель Закарпатської обласної ради" на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, відповідно до п. 1.1. якої, балансоутримувач (позивач), забезпечує надання комунальних послуг: теплопостачання, водопостачання та водовідведення, енергопостачання, прибирання орендованих приміщень загального користування та прилеглої території, вивіз сміття та інше, забезпечує обслуговування, експлуатацію та поточний ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також утримання прибудинкової території, а орендар (відповідач), бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі. Якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цією угодою. Орендар, зобов'язався проводити відшкодування вартості фактично наданих послуг щомісяця, згідно з калькуляцією та виставленими рахунками.

У пункті 2.2.3. угоди встановлено, що орендар, зобов'язаний, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, вносити оплату на рахунок балансоутримувача будівлі, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі.

Оскільки свої зобов'язання по оплаті послуг із забезпечення господарсько-комунального обслуговування орендованого приміщення та оренди за лютий 2016 року відповідач не виконав, внаслідок чого в нього станом на 01.07.2016 року рахується заборгованість у розмірі 4057,67 грн., не відреагував на виставлену йому позивачем претензію №184 від 01.06.16, останній звернувся з даним позовом до суду з вимогою про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

Крім вказаної суми заборгованості, позивачем, відповідно до пункту 3.6 Договору оренди та пункту 2.2.3 Угоди нараховано відповідачу за період березень-червень 2016 року пеню за прострочення платежу на суму 542,19 грн., а також 41 грн. річних та 188,23 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічну норму містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Так, умовами Договору оренди, укладеного між сторонами в спорі, сторони погодили обов'язок орендаря самостійно проводити щомісячну індексацію суми орендної плати відповідно до розробленого Мінстатом індексу інфляції за відповідний місяць та перераховувати її щомісячно орендодавцю, але не пізніше 15 числа наступного місяця.

Як вірно вказав, суд першої інстанції, відповідач не виконав своє зобов'язання по сплаті орендної плати за лютий 2016 року, яка складає 1996,39грн., в т. ч. з ПДВ, матеріали справи не містять доказів сплати такої, а тому вимога про стягнення її з відповідача належним чином доведена і підлягає до задоволення.

Оскільки за прострочення зобов'язання по сплаті орендної плати, в даному випадку в розмірі 1996,39грн., встановлена пеня, то вона підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку на підставі п. 3.6 Договору оренди та ст. ст. 549, 551, 624 Цивільного кодексу України та ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України, що в перерахунку складає 230,73грн.

Задоволенню підлягають і нараховані відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України 67,80грн. втрат від інфляції та 17,72грн. (3%) річних.

Стосовно витрат на утримання орендованого майна.

Угодою №09/15 сторони узгодили, що розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувачу залежить від складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача (п. 2.1.1).

Пунктами 1.3, 2.2.3 угоди, орендар, зобов'язався проводити відшкодування вартості фактично наданих послуг щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, згідно з калькуляцією та виставленими рахунками.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивач, звертаючись до господарського суду з вимогою стягнути з відповідача суму несплачених ним витрат на утримання орендованого приміщення, не подав доказів вручення останньому рахунків чи калькуляції, самостійно ж розрахувати та сплатити такі витрати відповідач, з огляду на характер їх нарахування, не міг. Такі рахунки не були додані і до направленої відповідачу претензії №184 від 01.06.16.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано лист від 25.11.16, як доказ надіслання відповідачеві рахунку, який, однак, до уваги останній судом правомірно не взято з огляду на наступне.

Пунктом. 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.13 роз'яснено, що коли господарським судом буде з'ясовано, що вимогу про оплату пред'явлено після початку розгляду ним справи зі спору, пов'язаного зі стягненням заборгованості, то відповідний позов може бути задоволений, якщо строк виконання грошового зобов'язання настав до прийняття рішення по суті справи.

Беручи до уваги день відправлення рахунку - 29.11.16, строк виконання зобов'язання по його сплаті на день винесення рішення не настав, тому вимога про стягнення суми в примусовому порядку є безпідставною.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що позивачем не доведено факт порушення відповідачем свого зобов'язання по сплаті витрат на утримання орендованого майна, тому вимога про стягнення такої суми в примусовому порядку, як і нараховані на неї інфляційні, річні та пеня, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Комунального підприємства "Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради", вих.№442 від 14.12.2016 року - відмовити.

2. Рішення господарського суду рішенням господарського суду Закарпатської області від 06.12.2016 року в справі №907/438/16 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 19.05.2017 р.

Головуючий -суддя Малех І. Б.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Кордюк Г.Т.