Справа № 2-564/09 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2009 року Центрально – Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
Головуючого судді Мироненко В. В.
при секретарі Лазник І.В., Крот Є.Л.
за участю представника позивача: Лиходєдової А.С.
за участю відповідачки: ОСОБА_1
представника відповідачки – адвоката: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Макіївці, Донецької області цивільну справу за позовом ВАТ «Донецькобленерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, суд –
ВСТАНОВИВ:
ВАТ «Донецькобленерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за спожиту електроенергію. В ході судового засідання, позивач вточнив свої вимоги, та зазначив, що відповідачі є споживачами електроенергії в АДРЕСА_1 за особовим рахунком № 21-1-107, однак не здійснюють оплату за спожиту електроенергію, заборгованість по якій з 01.02.2002 р. по 18.02.2009 р. становить 9241,81 грн.. На підставі наведеного просили суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на їх користь суму заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 9241,81 грн. за період з 01.02.2002 р. по 18.02.2009 р., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 51 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн.
У судовому засіданні представник позивача, яка діє за довіреністю – Лиходєдова А.С. , підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити і стягнути солідарно з відповідачів на користь ВАТ «Донецькобленерго» заборгованість за спожиту електроенергію, за період з 01.02.2002 р. по 18.02.2009 р. у сумі 9242,81 грн., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 51 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн..
Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, та зазначила, що з 1998 р. вона є власницею АДРЕСА_1, однак вона в ній не зареєстрована, а зареєстрований лише її син ОСОБА_3, а сама вона мешкає та зареєстрована у квартирі розташованій за адресою АДРЕСА_2. Показала, що з 1998 р. по 2001 р. у АДРЕСА_1 був встановлений лічильник, та з 1998 р. по 2000 р. вона сама сплачувала за спожиту електроенергію. Однак після 2000 р. вона передала ключі сину ОСОБА_3, та з того часу не мала доступу до квартири. У 2001 році іі син ОСОБА_3 виїхав з АДРЕСА_1 ,за межі м. Макіївки, та не мешкав у квартирі до грудня 2008 року, з цього приводу вона зверталася до ВАТ «Донецькобленерго», та повідомляла про це. Також зазначила, що лічильник, який знаходився в середині квартири, не працював з 2001 р., куди він далі подівся вона пояснити не може. Коли вона звернулася до ВАТ «Донецькобленерго» та повідомила, що лічильник пропав з квартири, їй запропонували принести старий, тоді вони встановлять новий, однак оскільки вона не знайшла старий лічильник, то купила у знайомих старий лічильник, та принесла до ВАТ «Донецькобленерго», однак вони не встановили новий лічильник, оскільки її син ОСОБА_3 виїхав з квартири, а в неї не було ключів. 23.05.2008 р. до квартири ніякі контролери не приходили, оскільки у квартирі ніхто не мешкав, та квартиру у оренду вона не надавала. У 2009 році у квартиру поставили новий лічильник, його не запломбували, він намотав 19 КВ, з даним розрахунком вона згодна.
Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з’явився, про час та місце слухання справи, був повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву з проханням справу розглянути у його відсутність, та просив у позові Ват «Донецьколенерго» відмовити, оскільки у період з 2002 р. по грудень 2008 року він у АДРЕСА_1 не мешкав, та не користувався електроенергією.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, показала, що працює ведучим інженером Макіївської дільниці МОРЄС. 23.05.2008 р. до АДРЕСА_1, виходили контролери ОСОБА_6, та ОСОБА_7. З їх слів їй стало відомо, що у квартирі мешкали квартиранти, вони зняли показники, та зробили про це запис у лицевому рахунку, крім того на лічильники була відсутня пломба.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що працює контролером –монтером у МакОРЕМ, та 18.02.2009 р. разом з електриком ОСОБА_6, виходила до АДРЕСА_1, та у присутності ОСОБА_1 зняли лічильник НОМЕР_1 тип СО -197 , доставили його до кладової МакОРЕС, при цьому експертиза по даному лічильнику не проводилась, оскільки пломба Держспожстандарта та корпус прибору нарахування не були порушенні.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача ВАТ «Донецькобленерго», що діє за довіреністю Ліходєдову А.С., відповідачку ОСОБА_1, її представника- адвоката ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 42 Правил користування електричною енергією для населення споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Як встановлено в судовому засіданні, то відповідачка ОСОБА_1 є власницею АДРЕСА_1, за договором купівлі – продажу квартири від 07.07.1997 року, який зареєстрований у КП «БТІ м.Макіївка», копія якого долучена до матеріалів справи.( а.с.76), однак сама відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована та мешкає у АДРЕСА_2, про що також свідчить копія договору купівлі- продажу від 20.05. 1991 р., копія якого також долучена до матеріалів справи( а.с.75), та копія лицевого рахунку по цій квартирі наданій ПП «МакРинок- Сервіс», яка також долучена до матеріалів справи ( а.с. 77)..
Також, судом встановлено, що у АДРЕСА_1, зареєстрований ОСОБА_3, який є сином відповідачки ОСОБА_1, який є співвідповідачем по справі, про що свідчить копія лицевого рахунку № 1033 від 15.09.2009 р., яка долучена до матеріалів справи.( а.с.77), та який є споживачем електричної енергії, та користується послугами позивача.
Також, судом встановлено, що згідно ліцевого рахунку № 21-11-107, у АДРЕСА_1, у лютому 2002 році був встановлений лічильник НОМЕР_1 № СО-197 (а.с.41).
З цього ж лицевого рахунку, вбачається, що представники МОРЕМ ВАТ «Донецькобленерго», виходили 23.05.2008 р. до АДРЕСА_1, та ними були зняти показники лічильника, в розмірі 44050 КВза год, на підставі чого позивачем ВАТ «Донецькобленерго» була нарахована заборгованість відповідачам за період з 01.02.2002 р. по 18.02.2009 р. у розмірі 9241,81 коп., про що свідчать розрахунки, які долучені до матеріалів справи( а.с. 21-22).
Однак, як встановлено в судовому засіданні, то підпису відповідачів у лицевому рахунку про згоду з розмірами показників за електроенергію, як це передбачено «Правилами користування електричною енергією для населення», затверджених постановою КабМіна України № 1357 від 26.07.1999 р. немає, а тому суд не може прийняти до уваги ці показники лічильника.
Також, судом встановлено, що доводи позивача ВАТ «Донецькобленерго» про існування у відповідачів заборгованості спростовуються тим, що в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 який зареєстрований у АДРЕСА_1, у період з 2002 року по січень 2009 р. не мешкав у зазначеній квартирі, та вона нікому не надавалась в оренду, про що свідчить копія довідки, надана КП «Жилцентр № 3», яка долучена до матеріалів справи. ( а.с.40). Таким чином, позивачем не підтверджено звідкілля у відповідачів виникла заборгованість, хто користувався електроенергією, та з якого лічильника ними були зняти показники 23.05.2008 р., оскільки у квартирі ніхто не мешкав.
Також, судом встановлено, що за заявою відповідачів 18.02.2009 р. була проведена заміна лічильника НОМЕР_1, тип СО-197, який був встановлений у АДРЕСА_1, про що свідчить акт технічної перевірки розрахункового засобу обліку в побутового споживача від 18.02.2009 р., копія кого долучена до матеріалів справи( а.с. 38).
Та при цьому, після перевірки лічильника, було встановлено, що лічильник НОМЕР_1 тип СО -197, який знаходився у квартирі , та був знятий 18.02.2009 р., представниками МакОРЕС був доставлений у кладову МОРЕС, та при цьому експертиза даного прибору не провадилась, оскільки пломби Держспожстандарта і корпус прибору рахування не були порушені, про що свідчить довідка , яка надана ВАТ «Донецькобленерго», та підписана ведучим інженером Макіївської дільниці МОРЄС (а.с. 78), та при цьому номер лічильника , який був встановлений у квартирі у лютому 2002 року, повністю сівпав з лічильником НОМЕР_1 тип СО -197, який був знятий 18.02.2009 р., та з якого був знятий показник 00019 Кв за год за користування електроенергією, що свідчить про те що електроенергією ніхто не користувався.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що з відповідачів ОСОБА_1, та ОСОБА_3 на користь ВАТ «Донецькобленерго» необхідно стягнути заборгованість за спожиту електроенергію згідно до показника лічильника НОМЕР_1 тип СО -197, відповідно 0019 КВ, що складає 04 грн. 62 коп., а в іншій частині стягнення з відповідачів заборгованості за спожиту електроенергію необхідно відмовити за недоведеністю.
У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи, до яких також належать витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи. Отже, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачені витрати на інформаційне – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. та судовий збір у сумі 51 грн.
Керуючись ст. ст. 10-11, 60, 88, 209, 212, 213, 214-215 ЦПК України , Правилами користування електричною енергією для населення , затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року з наступними змінами та доповненнями суд –
ВИРІШИВ:
Позов ВАТ «Донецькобленерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ВАТ «Донецькобленерго» заборгованість у розмірі 04 грн. 62 коп. , та витрати за інформаційне – технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 30 грн. , та держмито у розмірі 51 грн. сплачених позивачем при подачі позову, а всього стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ВАТ «Донецькобленерго» у розмірі 85 грн. 62 коп. (вісімдесят пять гривен шістдесят дві копійки ).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Повне рішення виготовлено суддею. Виправлення та дописки внесені суддею при виготовлені данного рішення.
Суддя: