Справа № 2-1651/2009 р.

З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 жовтня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого – судді Вуїва О.В., при секретарі – Козачук О.С.,

за участю: представника позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»» (далі – банк) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3  про стягнення  заборгованості за кредитним договором,  

В С Т А Н О В И В :

В липні 2009  року банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення  заборгованості за кредитним договором в якому вказував, що 05 жовтня 2007 року між ним та відповідачем ОСОБА_2  був укладений кредитний договір № V-70-aigp-2007, відповідно до якого позивач надав останньому кредитні  кошти в сумі 117 270 грн. на строк до 04 жовтня 2014 року, а відповідач зобов’язався вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, а також сплачувати проценти за користування ним.

Наслідками порушення його умов в частині своєчасного виконання  зобов’язань позичальником є сплата ним банку пені та право позивача вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту.

Згідно в цей же день укладеного договору поруки відповідачка ОСОБА_3  поручилася за вчасне та повне виконання зобов’язань з боку позичальника, взявши на себе зобов’язання відповідати з ним в солідарному порядку за порушення останнім умов кредитного договору.

Проте, позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту та процентів за користування ним виконував не належним чином, в зв’язку з чим станом на 16 липня 2009 року в нього виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 104 039,07 грн., в тому числі:

- заборгованість за кредитом – 95 271,83 грн.;

- заборгованість за процентами – 1 729,22 грн.;

- прострочена заборгованість за кредитом – 3 760,90 грн.;

- нарахована пеня за порушення умов договору – 7 038,02 грн.

Враховуючи вказані обставини, позивач просив про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, а також всіх сплачених ним судових витрат.

Представник позивача - ОСОБА_1  в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові.  

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, судом належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, причини їх неявки суду не відомі.  

Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, оглянувши матеріали цивільної справи №2-106/09 за позовом відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3  про стягнення  заборгованості за кредитним договором,   суд прийшов до наступного.

Зокрема, судом встановлено, що 05 жовтня 2007 року ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»»  уклав в письмовій формі з ОСОБА_2  кредитний договір № V-70-aigp-2007 в якому сторони узгодили всі його умови.

Відповідно до договору банк зобов’язався надати позичальнику на придбання легкового автомобіля «HYUNDAI TUCSON 2.0» кредит в сумі 117 270 грн. на строк до 04 жовтня 2014 року (шляхом перерахування суми кредиту на позичковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий на ім’я останнього).

Зі своєї сторони позичальник зобов’язався щомісячно в строк з «01» по «10» число (відповідно до узгодженого сторонами графіку), частинами повертати отриманий кредит, сплачувати проценти за користування ним, що нараховуються з поступовим зниженням з 15,3 % річних в перший рік кредитування до 10% річних в останній рік кредитування, а також сплачувати інші платежі.

Наслідками порушення його умов щодо своєчасного виконання  зобов’язань позичальником є сплата ним банку підвищеної суми процентів – 19,15% річних, пені в розмірі 1 % від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення платежу, а також виникнення у позичальника права вимагати від боржника дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та інших платежів.  

Згідно в цей же день укладеного договору поруки відповідачка ОСОБА_3  поручилася за вчасне та повне виконання зобов’язань з боку позичальника, взявши на себе зобов’язання відповідати з ним в солідарному порядку за порушення останнім умов кредитного договору.  

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов’язку виконання зобов’язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов’язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов’язання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в Законі або договорі.

Разом з тим забезпечення виконання зобов’язання може забезпечуватися порукою.

Згідно ч. 1 ст. 553, ч.ч. 1,2 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається те, що позичальник порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту та процентів за користування ним, в зв’язку з чим станом на на 16 липня 2009 року в нього виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 104 039,07 грн., в тому числі:

- заборгованість за кредитом – 95 271,83 грн.;

- заборгованість за процентами – 1 729,22 грн.;

- прострочена заборгованість за кредитом – 3 760,90 грн.;

- нарахована пеня за порушення умов договору – 7 038,02 грн., що на підставі  ст.ст. 526, 530 ЦК України підлагає стягненню з нього в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3  підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, а саме 30 грн. витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи, а також 1 041 грн. державного мита.

Що стосується вимог ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»» до поручителя, то суд в цій частині виходить з умов договору поруки, а саме п. 5.1 договору, в якому сторони узгодили між собою те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов’язання за кредитним договором не заявив вимоги до поручителя.

З позову, доданих до нього письмових доказів, а також матеріалів цивільної справи         №2-106/09 вбачається та обставина, що вимога про погашення кредитної заборгованості була пред’явлена кредитором до поручителя після припинення договору поруки.

Вказана обставина була встановлена й рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 18 лютого 2009 року  по справі №2-106/09, а тому в силу ч. 3 ст. 61 ЦПК України повторному доказуванню не підлягає.

За такого, суд не вбачає підстав для задоволення позову до цього відповідача.

Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»» до ОСОБА_2  про стягнення  заборгованості за кредитним договором – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2   на користь відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»»   заборгованість за кредитним договором № V-70-aigp-2007 від 05 жовтня 2007 року, що утворилася станом на 16 липня 2009 року в сумі                 104 039   (сто чотири тисячі тридцять дев’ять) гривень 07 копійок, перерахувавши   кошти на розрахунковий рахунок (р/р 39002011509980,  МФО 326933, код ЄДРПОУ  26499505), а також 30 (тридцять) гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та 1 041 (одну тисячу сорок одну) гривню державного мита, перерахувавши вказані суми на цей же рахунок.

В задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»» до ОСОБА_3  про стягнення  заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачів, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:       /підпис/                                                               О.В. Вуїв

Згідно з оригіналом: суддя: