Справа № 2-1572/2009 р .

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14 жовтня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  в складі: головуючого  - судді  Вуїва О.В.,  при секретарі –  Козачук О.С.,

за участю: позивачки ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , його представника – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на повнолітнього сина у зв’язку з навчанням,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2009 року ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на повнолітнього сина у зв’язку з навчанням   в якому вказувала, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 06 жовтня 1990 року по 21 вересня 1999 року.

Від шлюбу мають спільного сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Рішенням Вознесенського районного суду Миколаївської області від 04 червня 1993 року з ОСОБА_2  стягувалися аліменти в розмірі ј частини його заробітку на утримання неповнолітнього сина.

В зв’язку з досягненням Олексієм повноліття стягнення аліментів було припинено.

Однак на цей час ОСОБА_4  є курсантом другого курсу соціально-психологічного факультету Університету цивільного захисту України.

Навчання триває 5 років. Строк закінчення навчального закладу – 30 червня 2012 року.

Також ОСОБА_1  вказувала на те, що син знаходиться на її повному матеріальному утриманні, відповідач в добровільному порядку матеріальну допомогу не надає.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2  є працездатною особою, має змогу утримувати сина, тому позивачка просила суд стягувати з відповідача аліменти в розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для працездатних осіб щомісячно, починаючи з дати подачі нею позовної заяви і до закінчення навчання,  тобто до 30 червня 2012 року.

Позивачка  в судовому засіданні свої вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідач та його представник ОСОБА_3 , як в наданому запереченні, так і в судовому засіданні, позовні вимоги не визнали. В обгрунтування своїх заперечень зазначали, що ОСОБА_5  навчається на заочному відділенні університету, має можливість самостійно заробляти на життя  та знаходиться на державному забезпеченні, тобто не потребує матеріальної допомоги.

Також просили врахувати матеріальний та сімейний стан платника аліментів, який має на утриманні хвору доньку та батьків пенсіонерів, тому не вбачали підстав для задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, представника відповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

При цьому суд виходить з наступних обставин.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач є батьком  повнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження.

Рішенням Вознесенського районного суду Миколаївської області від 04 червня 1993 року з ОСОБА_2  стягувалися аліменти в розмірі ј частини його заробітку на утримання ОСОБА_5 .

В зв’язку з досягненням останнім повноліття стягнення аліментів було припинено.

Однак на цей час ОСОБА_4  є курсантом другого курсу соціально-психологічного факультету Університету цивільного захисту України та знаходиться на державному забезпеченні.

Навчання триває 5 років. Строк закінчення навчального закладу – 30 червня 2012 року  (а.с. 4-5, 8-9, 39-40).

У відповідності зі ст. 199 СК України якщо повнолітня донька, син продовжує навчання в зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно зі ст. 200 СК України за рішенням суду кошти на утримання повнолітньої дитини визначаються у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку платника аліментів з врахуванням стану здоров’я та матеріального становища дитини, платника аліментів, наявності в останнього інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, тощо.

З наданих сторонами доказів вбачається те, що відповідач зобов’язаний та має можливість утримувати свого повнолітнього сина.

Однак, при визначенні розміру аліментів, суд враховує ті обставини, що ОСОБА_5  на період навчання знаходиться на державному забезпеченні, що не може вказувати на повну відсутність потреби в матеріальній допомозі, а платник аліментів працює, отримує щомісячний прибуток у вигляді заробітної плати, однак має на утриманні дружину та малолітню доньку, має непрацездатних батьків.  

Тому, з врахуванням вищевикладеного та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України в своїй постанові від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2  має змогу сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина в розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу).

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

В той же час суд не погоджується з вимогами позивачки щодо визначення мінімального розміру аліментів, яке підлягає стягненню з платника, а саме 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки вказана норма може застосовуватися лише до вимог про стягнення аліментів на утримання дітей.

Разом з тим ч. 1 ст. 6 СК України вказує на те, що правовий статус дитини має особа лише до досягнення нею повноліття.

Тому, вказані вимоги не ґрунтуються на Законі.

Враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 81, ч. 3 ст. 88 ЦПК України, п. 5 ст. 4 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93 з відповідача на користь бюджету м. Вознесенська підлягають стягненню також 51 грн. державного мита та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на повнолітнього сина у зв’язку з навчанням – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2  року народження, уродженця с. Дорошівка Вознесенського району Миколаївської області на користь ОСОБА_1   аліменти на утримання повнолітнього сина   ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження у розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20 липня 2009  року і до 30 червня 2012 року (дата закінчення навчання) при умові продовження ним навчання.

Стягнути з ОСОБА_2  51 (п’ятдесят одну) гривню  державного мита на користь місцевого бюджету м. Вознесенська (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31415537700007).

Стягнути з ОСОБА_2   витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень  на користь державного бюджету м. Вознесенська: (Банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ: 23406957, МФО 826013, р/р 31210259700007).

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:      /підпис/

Згідно з оригіналом: суддя: