Справа № 2- 1487/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

15 жовтня 2009 року  Вознесенський  міськрайонний суд Миколаївської області  у складі:   головуючої -   судді Ротар М.М., при секретарі – Попенко О.В.,

За участю представника позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4  ,  

розглянувши у судовому засіданні  в м. Вознесенську цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вознесенському районі Миколаївської області ( далі -  Фонд соціального страхування) про стягнення допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та витрат на лікування,  -  

ВСТАНОВИВ:

    В  вересні 2006 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом  до приватного підприємця ОСОБА_2 , Фонду соціального страхування,  про стягнення допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю: з першого – у сумі 51,25 грн., з другого – 1640 грн. вказаної допомоги та витрат, пов’язаних з лікуванням   у сумі 1996,04 грн.  

    В обґрунтування позовних вимог зазначала, що працюючи в кондитерському цеху приватного підприємця   ОСОБА_2 , отримала виробничу травму, внаслідок  якої за висновком МСЕК визнана інвалідом ІІ групи, з втратою 60 % професійної працездатності.

    Посилаючись на вимоги, передбачені ч. 4, 5  ст. 34 Закону України “Про   загальнообов’язкове соціальне страхування  від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності“ (далі Закон), просила стягнути допомогу  у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю за перші її п’ять днів з відповідача ОСОБА_2  у вищевказаному розмірі, допомогу за послідуючі дні до встановлення інвалідності (25.10.2004 року) – з Фонду соціального страхування.  Крім того, просила стягнути з останнього витрати на проїзд до місця лікування та у зворотньому напрямку у сумі 230 грн., витрати за отримання медичних  процедур у сумі 150 грн., та на придбання продуктів харчування у сумі  1616,04 грн.

    В судовому засіданні  представники позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4   неодноразово уточняли позовні вимоги. Остаточно, просили стягнути  з відповідача ОСОБА_2  допомогу за перші п’ять днів непрацездатності в розмірі   277,25 гривень, відшкодувати витрати на придбання палива в розмірі 3 304,25 гривень. З  Фонду соціального страхування  просив стягнути допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю у сумі 4269,65 гривень з розрахунку за 77 днів, що передували встановленню інвалідності, пов’язаної з трудовим каліцтвом, витрати, пов’язані з оплатою послуг МП «Інтермед» в розмірі 150 гривень, витрати в розмірі 230 гривень, що пов’язані з поїздками до медичних закладів, витрати на придбання перуки в розмірі 350 гривень. Інші позовні вимоги в судовому засіданні не були підтриманні.

    В судове засідання представник Фонду соціального страхування не з’явився, про час та місце був повідомлений належним чином, в попередньому судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнала у повному обсязі. При цьому зазначила, що законом не передбачено перерахування розміру оплати лікарняних листів, в зв’язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.  

    В судове засідання відповідач ОСОБА_2  не з’явився, про час та місце був повідомлений належним чином, в попередньому  в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснюючи всі платежі, які необхідні він вже сплатив, ті вимоги, які заявляє позивач повинні бути задоволенні за рахунок Фонду соціального страхування.

    Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів,  з врахуванням вимог ст. 60  ЦПК України, суд   встановив, що позивачка ОСОБА_1 , працюючи на кондитерському виробництві фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 , 18.12.2004 року отримала травму, внаслідок якої була визнана інвалідом другої групи у зв’язку з трудовим каліцтвом  та 60 % втратою професійної працездатності. Вказане підтверджується вироком Вознесенського міськрайонного суду від 14.11.2006 року (після скасування Верховним судом України вироку від 16.11.2004 року), яким вказаний роботодавець був засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 271, ч.2 ст. 172 КК України, та рішенням того ж суду від 16.05.2005 року про стягнення з останнього та Фонду соціального страхування  моральної шкоди. Отже, відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України, дані обставини не підлягають доказуванню.

У зв’язку з вищевказаним нещасним випадком ОСОБА_1  була поставлена на облік до відділення Фонду соціального страхування.  

   Згідно ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особа, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток(дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно - курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

   Згідно ч.4 ст. 34 даного Закону,  потерпілому, який внаслідок нещасного випадку тимчасово втратив працездатність виплачується допомога в розмірі 100 % середнього заробітку. При цьому, перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації. При цьому, суд враховує положення п. 6.4. Постанови  Фонду соціального страхування від 20 квітня 2001 року N 12  «Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» (з послідуючими змінами та доповненнями), відповідно до якого зазначені витрати здійснюються до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. Оскільки,  вперше ОСОБА_1  була освідувана  22.10.2004 року, та, відповідно до витягу з акту огляду у МСЕК за № 000641, їй була встановлена друга група інвалідності, після  отриманої нею травми 18.02.2004 року (відповідно призначена пенсія), та за цей період позивачкою були надані три лікарняні листи (за період з 18.02.2004 року по 11.03.2004 року; з 12.03.2004 року по 29.04.2004 року; з 30.04.2004 року по 22.05.2004 року), тобто ОСОБА_1  знаходилася на лікування 82 робочих дні..

Згідно рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 січня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості по заробітній платі та видачу довідки про середню заробітну плату та додаткового рішення по цій справі від 05 січня 2009 року було встановлено, що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1  за період з 10.12.2003 року по 18.02.2004 року становить 1441,83 гривень.

Враховуючи викладене з відповідача ОСОБА_2  підлягає стягненню допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю за період з 18 по 22 лютого 2004 року в розмірі 277,25 гривень (середня заробітна плата за період з 10.12.2003 року по 18.02.2004 року складає 1441,83 гривень;   середньоденна заробітна плата складає 1441,83  :  26 робочих днів = 55,45 гривень; 55,45 грн. х 5 днів = 277,25 гривень).

З Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань підлягає стягненню допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю  в розмірі 4269,65 гривень (55,45грн.  х 77 днів  =  4269,65).  

Законом передбачений обов’язок Фонду соціального страхування відшкодовувати витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі, на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно – курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.  При цьому, витрати на зазначені цілі повинні бути підтверджені  відповідними документами ( оформлені належним чином рецепти, довідки, виклики, або рахунки, касові чеки та інше).

Відповідно до довідки Вознесенської МСЕК від 25.10.2005 року № 007445, ОСОБА_1  потребує медикаментозного лікування, ряду пластичних операції, ВМП, забезпечення перуками, оперативного лікування в інституті очних хвороб ім.. Філатова з повторним переосвідченням  25.10.2006 року.  

З зазначених підстав вимога щодо компенсації  витрат за отримання курсу магнітотерапії в сумі 150 грн., що підтверджується квитанцією, виданою 28.11.2005 року НІІ ім. Філатова МП “Інтермед”  підлягає повному задоволенню.   Також,  вимога, стосовно відшкодування  витрат на проїзд до місця лікування та у зворотньому напрямку у сумі 230 грн. є обґрунтованою, як така, що відповідає ч.5 даного закону та підтверджена матеріалами справи.

Також підлягає задоволенню і позовна вимога до відповідача Фонду соціального страхування про  стягнення вартості перуки , яка була придбана ОСОБА_1  12.12.2006 року в розмірі 350 гривень, оскільки, саме такий розмір визначений як граничний  постановою правління Фонду соціального страхування від 22.12.2005 року за № 68.

Згідно довідки № 46156 від 06.12.2006 року, що була видана Миколаївської обласною психіатричною лікарнею № 1 ОСОБА_1  з 28.08.2006 року перебуває на обліку у лікаря – психіатра та відповідно до призначення якого, з у рахуванням особливостей її психічного стану, потребує перевезення на легковому транспорті у супроводі близьких їй осіб на період її лікування та обстеження. Оскільки витрати на придбання палива, витраченого для здійснення поїздок ОСОБА_1  до медичних закладів м. Миколаєва, м. Києва, пов’язані з ушкодженням її здоров’я, та підтверджуються чеками, то вищезазначені витрати в розмірі 3 304,25 гривень підлягають стягненню з ОСОБА_2  

    Таким чином всього з ОСОБА_2  підлягає стягненню 3581,50 гривень ( 277,25 + 3304,25), з Фонду соціального страхування підлягає стягненню на користь ОСОБА_1  4999,65 гривень(4269365 + 150 + 230 + 350).  

 Відповідно до вимог, передбачених п.33 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.2003 року ( з послідуючими змінами та доповненнями), Фонд соціального страхування підлягає звільненню від сплати державного мита.  Також, за аналогією, суд вважає за можливе звільнити  його від сплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 60,61, 88, 212, 213, 214, 215  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 ,  до ОСОБА_2 , Відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вознесенському районі Миколаївської області про стягнення допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю  та витрат на лікування задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вознесенському районі Миколаївської області на користь ОСОБА_1    матеріальні збитки у сумі 4999 гривень 65 копійок.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  матеріальні збитки у сумі 3581гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2  держмито на користь держави в особі місцевого бюджету м. Вознесенська ( Банк  УДК в  Миколаївській області код банку 23406957,  МФО  826013,  код платежу 22090100,  р/р 31418537600007)  у сумі  51 (п’ятдесят одна) гривня.

      Стягнути з ОСОБА_2   витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 (тридцять) гривень  ( отримувач: територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, банк УДК в Миколаївській області,   код: ЄДРПОУ 26299835 МФО 826013    р/р 35225009000573).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через  міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення  рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: /підпис/                                                          М.М. Ротар

    Згідно оригіналу: суддя: