Україна
Справа №2а-1792/1220/2009р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2009 року Первомайський міський суд Луганської області
в складі: головуючого судді Мозолєвої Т.В.
при секретарі Шалімовій Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайське справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області про поновлення пропущеного строку та про оскарження дій суб’єкта владних повноважень та про стягнення недоплаченої щорічної соціальної допомоги, як учаснику війни, -
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулася до суду з даним позовом посилаючись на те, що у відповідності до ст. 5 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року він є учасником війни , що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 виданим 15.09.2007 року управлінням праці та соціального захисту населення м. Первомайська.
Згідно розділу 1 ст.1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров’я та активного довголіття…. Виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни.
Згідно розділу 3 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у 2007р. виплата щорічної разової допомоги здійснюється у таких розмірах: учасникам війни та колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового утримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби націонал-соціалістським режимом у тилу ворога – 55,00 грн., згідно із законом №489-У(489-16) від 19.12.2006р.
Згідно із ЗУ від 25.12.1998р. №367-Х1У «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ст..14 доповнена частиною 4 такого змісту: «Щорічна до 5-го травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки ВВВ, виплачується разова грошова допомога у розмірі 4-х мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни у розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком».
Пунктом 13 ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим законом була зупинена на 2007 рік дія частини 5 ст.ст.12.13,14 та 15 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
09.07.2007 року Конституційний суд України своїм рішенням визнав
неконституційність положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р.»
- статті 29, за якою у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється у таких розмірах: учасникам війни, колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 55 гривень.
- пункту 13 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", частини третьої статей 6-1, 6-2, 6-3, 6-4, Закону України "Про жертви нацистських переслідувань» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.
Державним Бюджетом України на 2008р. була призупинена дія ч.5 ст.15 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. по справі №1-28-2008р. у п.5.4 зазначеного Конституція України у ст..92 визначила сфера, зокрема бюджету, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон «Про Держбюджет» є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя.
Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином КСУ дійшов до висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасувати їх оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони.
Відповідно до ст..ст.99,100 КАСу України, для звернення до адміністративного Суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється річний строк в який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Її законні права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили. Законів України крім того, про належні їй, як учасника війни виплати, їй не було повідомлено, тому про факт порушення її прав їй стало відомо лише в липні 2009 року.
22.07.2009р. вона звернулася до відповідача з заявою до відповідача та просила здійснити перерахунок та виплату недовиплаченої грошової допомоги згідно зі ст..14 ч.5 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
29.07.2009р. отримала від відповідача лист з відмовою про перерахунок та виплату недовиплаченої грошової допомоги, з посиланням на те, що Законами України «Про бюджет України» на відповідні роки зупинялася дія Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру щорічної разової грошової допомоги та визначалися розміри цієї допомоги, у 2007р. – 55,00 грн., у 2008р. – 65,00 грн. За вказаний період Первомайське УТСЗН своєчасно здійснювало виплату допомоги у розмірах, встановлених чинним законодавством України.
Згідно ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» їй щорічно до 5-го травня повинна надаватися разова грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
За 2007р. – (406,00 грн. х 3) – 55,00 грн. – 1163,00 грн.
За 2008р. – 481,00 грн. х 3) – 65,00 грн. = 1378,00 грн.
За 2009р. – (498,00 грн. х 3) – 70,00 грн. = 1424,00 грн.
Сума недоплаченої грошової допомоги складає 3965,00 грн.
Просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав. Визнати дії відповідача по невиплаті соціальних пільг передбачених ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» неправомірними. Стягнути з відповідача на її користь недоплачену щорічну соціальну державну допомогу у розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком за 2007,2008 та 2009 роки.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, просила суд розглянути справи у її відсутність.
Представник відповідача Марусєва Л.М. у судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги не визнає і просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог.
Суд вважає за моє ліве розгляд справи у відсутність сторін.
Дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка є учасником війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.5).
Згідно з листом - відповіддю № 10-4122 від 29.07.2009 р. відповідач виплатив позивачці щорічну грошову разову допомогу як учаснику війни у квітні 2007 року – 55 грн., у квітні 2008 року - 55 грн. , у квітні 2009р. – 70,00 грн. (а.с.8).
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасникам війни щорічно до 05 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до вимог ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 05 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв’язку або через установи (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам – за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Конституційний Суд України рішенням від 09 липня 2007 р. по справі № 1-29/2007 визнав неконституційною ст.29 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якою встановлено, що виплата щорічної разової грошової допомоги відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України " Про статус ветеранів війни, та гарантії їх соціального захисту" здійснюється в розмірі 55 гривень.
Конституційний Суд України рішенням №10-рп/2008 від 22 травня 2008 р. по справі № 1-28/2008 визнав неконституційним пункт 20 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до принципу верховенства права та законності – суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободі визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави.
Крім того, як роз’яснено постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», - судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача щодо правомірності застосування у 2007 та 2008 роках розміру проведених виплат у відповідності із нормами закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», оскільки положення зазначених норм законів визнані неконституційними рішеннями Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007 від 09.07.2007 року та у справі № 1-28/2008 від 22 травня 2008 р.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірність дій щодо нарахування позивачеві щорічної грошової допомоги до 5-го травня протягом 2007 року в розмірі 55 грн., встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», та щорічної грошової допомоги до 9 травня протягом 2008 року в розмірі 55 грн. відповідно до вимог Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а не в розмірі, встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Стосовно дотримання позивачем строків звернення до суду, передбачених ст.99 КАС УК України суд вважає за необхідне зазначити наступне: ч.4 ст.17-1 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Таким чином, строк звернення до суду з позовними вимогами про стягнення допомоги за 2007 рік закінчується 01 жовтня 2008 року. Позивачка звернулася до суду 20.02.2009 року, тобто строк, визначений ст. 99 КАС України не пропустила.
Позов задовольняється виходячи з наступного розрахунку:
2007 р. - 410,06 грн. х 3 – 55,00 грн. = 1175,18 грн.;
2008 р. – 481,00 грн. х 3 – 65,00 грн. = 1378,00 грн.;
2009р. 498,00 грн. х 3 – 70,00 грн. = 1424,00 грн., а всього сума щорічної разової грошової допомоги за 2007-2009р. складає – 3977,18 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.
При цьому суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог, перевищивши їх на 12,18 грн. у зв’язку з тим, що позивачка невірно визначила розмір мінімальної пенсії за віком, встановленої в 2007 році ( її розмір становить 410,06 грн., за позовом - 406 грн.)
Керуючись вимогами Конституції України, Законом України «Про статус ветеранів війни , та гарантії їх соціального захисту», ст.ст.8, 9, 159-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області щодо відмови позивачці у перерахунку щорічної разової грошової допомоги за 2007, 2008,2009 роках.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області доплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу як учаснику війни за 2007 р., 2008р. та 2009 р. в сумі 3977,18 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання заяви на апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з для її проголошення в Донецькому апеляційному адміністративному суді через Первомайський міський суд.
Суддя Первомайського міського суду Т.В. Мозолєва