ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.05.2017                      Справа № 905/509/17                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Заступника прокурора Донецької області, м.Маріуполь в інтересах держави в особі Артемівської районної державної адміністрації, м.Бахмут, Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м.Костянтинівка

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства «Травень», Донецька область, сел.Травневе

про: зобов’язання повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення

За участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1 за посвідченням №020732 від 25.09.2013р.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Позивач, Заступник прокурора Донецької області, м. Маріуполь в інтересах держави в особі Артемівської районної державної адміністрації, м. Бахмут, Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м. Костянтинівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Травень», Донецька область, сел. Травневе про зобов’язання повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

          В обґрунтування позовних вимог прокуратура посилається на ухилення відповідача від поновлення договору оренди землі та тривале невжиття жодних заходів, спрямованих на звільнення та повернення земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.04.2017р. було продовжено строк розгляду справи, відповідно до 69 ГПК України.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимог підтримав у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з’явився. Через електронну пошту суду 04.04.2017р. надав клопотання №2117 від 03.04.2017р., в якому просить розгляд справи проводити без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Через канцелярію суду 26.04.2017р. надав відзив на позовну заяву №32/04-юр від 25.04.2017р., в якому заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Також, через електронну пошту суду надав клопотання, в якому зазначає, що позивач не надав суду доказів передачі відповідачу земельної ділянки за актом приймання-передачі, а також не надав жодного доказу порушення договірних умов та діючого земельного законодавства України зі сторони відповідача, тому просить суд у позові відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення прокурора, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

03.02.2003р. між Артемівською районною державною адміністрацією (надалі – Орендодавець) та Селянським (фермерським) господарством «Травень» (надалі – Орендар) був укладений Договір оренди землі (надалі – Договір). Договір оренди був нотаріально посвідчений та зареєстрований у Артемівському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації вчинено запис №5 від 27.02.2003р.

Згідно п.1. Договору, Орендодавець надає, а Орендар набуває в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться в межах території Новолуганської сільської ради Артемівського району, Донецької області, кадастрові номери: діл. №1-1420986200:01:102:0001, діл. №2-1420986200:01:103:0001, діл. №3-1420986200:01:104:0001. Грошова оцінка земельних ділянок Артемівським районним відділом земельних ресурсів не проводилася.

Відповідно до п.2.2. Договору, він укладається на термін 5 (п’ять) років, починаючи з дати його реєстрації.

За умов п.2.3. Договору (в редакції Угоди від 17.05.2005р. «про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 03.02.2003р.», нотаріально посвідчене та реєстроване у Артемівському райвідділі ДРФ ДП «ЦДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.04.2006р. за №040614800147), змінено в частині зміни орендної плати за користування земельними ділянками. Інші умови залишаються незмінними.

04.06.2010р. між Артемівською районною державною адміністрацією (надалі – Орендодавець) та Селянським (фермерським) господарством «Травень» (надалі – Орендар) був укладений Договір про поновлення договору оренди земельної ділянки від 03.02.2003р., зареєстрованого Артемівському районному відділі земельних ресурсів поновлено на термін 5 років, починаючи з дати державної реєстрації цього Договору (тобто до 14.07.2015р.) Договором про поновлення договору оренди змінюється також п.2.3. Договору оренди в частині зміни орендної плати.

За умов п.4.2., Договору, доповнений абзацом щодо вживання додаткових заходів для боротьби із карантинними організмами та бур’яном, згідно чинного законодавства. Інші умови Договору оренди залишаються без змін.

Відповідно п.5.1. Договору, договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання.

Згідно п.5.2. Договору, підставою для припинення договору є закінчення його строку.

Відповідно п.4.2. Договору, орендар зобов’язаний в разі припиненні цього договору забезпечити виконання умов повернення земельних ділянок, визначених у п.2.4. Договору.

Умовами п.2.4. Договору, поліпшення стану земельних ділянок, проведені орендарем без згоди орендодавця, відшкодуванню не підлягають. Поліпшення стану земельних ділянок, проведені орендарем за згодою з орендодавцем землі, відшкодуванню підлягають згідно акту. Умови і строки відшкодування визначаються окремою угодою сторін. У тому разі, коли з вини Орендаря земельні ділянки будуть деградовані, виснажені, або їх родючість знижена, а також з інших дій орендаря, що призвели до погіршення їх якості, у тому числі технічного забруднення, орендар у встановленому порядку відшкодовує орендодавцеві збитки у повному обсязі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокуратура та позивач вказують на те, що відповідачем порушено норми земельного законодавства України та умови укладеного договору.

Відповідно до ч.1. ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 179 Господарського кодексу України (надалі – ГК України) передбачає, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами – юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1. ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.1. ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1. та ч.2. ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є Договором оренди землі від 03.02.2003р.

В силу положень статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Частиною 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі.

Положення ст. 34 Закону України «Про оренду землі» передбачають, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відтак, судом встановлено, що позивач-1 та відповідач не передбачили інших умов повернення земельних ділянок. Ані договором, ані іншими законодавчими актами, не передбачено обов’язку відповідача за актом приймання-передачі державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області передавати земельні ділянки, оскільки це, не відповідає ст. 34 ЗУ «Про оренду землі» та не відповідає умовам Договору оренди. Також, позивач-2 не є стороною Договору оренди, відтак, у відповідача не може наставати будь-яких наслідків за зобов’язанням, яких не має, перед позивачем-2.

Також, судом встановлено, що спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться в користуванні СФГ «Травень», розташовані за межами сел. Травневе, Бахмутського району. Фактично, з 2014р. відповідач не має можливості користуватися земельними ділянками за договором оренди, оскільки земельні ділянки розташовані на лінії зіткнення (витяг з Розпорядженням КМУ №1085 від 07.11.2014р. в редакції розпорядження КМУ №1276-р від 02.12.2015р.).

Згідно наявних у матеріалах справи запиту №32/1 від 20.05.2015р. звернувся до керівника АТО центру сектора «С» про надання дозволу на здійснення своєї господарської діяльності на землях по договору оренди.

Відповіддю від 15.02.2017р. Бахмутська ОДПІ зазначила, що відповідач знаходиться на лінії зіткнення, орендна плата за землю та земельний податок не нараховується з 14.04.2015р.

Тобто, у матеріалах справи відсутні докази про використання спірних земельних ділянок після закінчення строку дії Договору оренди позивач не надав, у зв’язку з тим, що відповідач не користується нею та у відповідача не має необхідності звертатися із пропозицією продовження строку дії договору, бо землями неможливо користуватися.

Також, прокурор посилається на акт приймання-передачі земельні ділянки, який у матеріалах справи відсутній.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що підстави для зобов’язання повернення земельної ділянки сільськогосподарського призначення відсутні.

За таких обставин, через недоведеність позовних вимог належними доказами вимоги позивача про зобов’язання повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 509, 526, 626, 759, 764, 759 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 193, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 31, 33, 34 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Донецької області, м.Маріуполь в інтересах держави в особі Артемівської районної державної адміністрації, м.Бахмут, Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м.Костянтинівка до Селянського (фермерського) господарства «Травень», Донецька область, сел. Травневе про зобов’язання повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.

Суддя                      І.А. Бойко           

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99