№ 2-а/679/176/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2015 року м.Нетішин

Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Фурсевич О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.09.2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.09.2015 року, винесеної на підставі ухвали Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10.09.2015 року про забезпечення позову у цивільній справі № 2/679/357/2015 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку в спільній частковій власності із сплатою грошової компенсації за належну частину в квартирі.

Згідно роз'яснень, викладених в п.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" № 3 від 13.12.2010 року, відповідно до ч.1 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тому суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Зокрема, статтею 1212 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК) та розділом VІІ Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року (далі – ЦПК від 18 березня 2004 року) визначено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами господарського та цивільного судочинства, тому такі спори не належать до юрисдикції адміністративних судів.

Згідно роз'яснень викладених в п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" № 6 від 07.02.2014 року, одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов’язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ст.383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

З наведеного вбачається, що в порядку цивільного судочинства підлягають оскарженню рішення, дії або бездіяльність державного виконавця державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.208 ЦПК України, судові рішення викладаються у таких формах: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови.

На підставі вищевикладеного, суддя вважає, що поданий ОСОБА_1 адміністративний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.109 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст.109, ст.181 КАС України, ст.383 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.09.2015 року.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Нетішинський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її отримання.

Суддя: