Справа № 2-1775/2009 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2009 року
Керченський міський суд Автономної Республіки Криму складі:
головуючого судді – Цурцева В.М.,
при секретарі – Медвєдєвої Н.Б.
з участю адвоката – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Сведбанк» про визнання окремої частини угоди недійсною та її зміни.
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулася до суду із позовом про визнання окремої частини угоди недійсною та її зміни. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що 01.04.2008р. вона уклала з відповідачем кредитний договір № 1113/0408/45-013 для придбання житлової нерухомості (споживчий кредит) - квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно умовами п. 1.1 Договору Кредиту відповідач надав позивачеві грошові кошти у розмірі 42750 доларів США на строк до 01.04.2038 р. з процентною ставкою за користування кредитом 11,90% річних.
01.04.2008р. відповідач уклав з позивачем договір іпотеки для забезпечення договору кредиту. Предметом іпотеки є належна на праві власності позивачеві квартира за адресою: АДРЕСА_1.
З моменту укладення договору кредиту і до 10.12.2008 р. включно позивачка сплачувала всі платежі (тіло кредиту і відсотки) за договором кредиту в повному об'ємі і у встановлений термін в грошовій одиниці, встановленій договором кредиту - в доларах США. При укладенні договору кредиту вона працювала приватним підприємцем у сфері страхових послуг, мала стабільний заробіток, який дозволяв розраховувати на виконання нею зобов'язань за договором кредиту надалі.
У зв'язку зі світовою фінансовою кризою ситуація на ринку страхових послуг різко змінилася у бік погіршення, що змусило її припинити виробничу діяльність приватного підприємця і влаштуватися на роботу в страхове агентство, у зв'язку з чим її доходи, які вона отримує в національній грошовій одиниці, різко зменшилися. У цей же період, практично в два рази виріс курс долара США відносно гривні.
По незалежних від неї причинах склалася ситуація, при якій вона реально не в змозі виконувати умови договору кредиту в повному об'ємі.
06.01.2009 р., у перший робочий день після новорічних свят вона подала директорові Керченського відділення заяву про надання відстрочення платежу по кредиту строком на 6 місяців по приведених вище причинах. Копія поданої заяви в неї не залишилася, оскільки заява була нею власноручно написана безпосередньо в банку і здана начальникові Керченського віддалення. Проте цей факт може підтвердити знайома що супроводжувала її.
Протягом півтора місяців від відповідача позивачка не отримала відповідь на подану нею заяву, а в Керченському відділенні банку її інформували про те, що вирішення про надання кредитних канікул приймає лише головна установа банку (м. Київ).
27.02.2009 р. вона звернулася в Керченське відділення банку з проханням видати їй
копію поданої нею заяви про надання кредитних канікул (відстрочки
платежів по кредиту). Їй видали завірену банком ксерокопію заяви,
зареєстровану 26.01.2009 р. вх. № 6-01-014, з переправленою датою подачі цієї
заяви: «06» виправлено на «26».
Також позивачка вважає, що відповідач при укладенні договору з нею надав недостовірну інформацію про ціну продукції в частині правомірності встановлення її в іноземній грошовій одиниці, що суперечить чинному в Україні законодавству. Крім того, відповідач для прийняття позивачем умов договору в іноземній грошовій одиниці встановив перевагу при укладенні договору з використанням іноземної грошової одиниці відносно укладення цієї ж угоди в національній грошовій одиниці, встановивши знижену процентну ставку.
Якби позивачеві до укладення договору кредиту відповідачем була надана своєчасна і достовірна інформація про незаконність використання при укладені і виконанні договору в Україні іноземної грошової одиниці, позивачка б такий договір не уклала, а віддала перевагу б укладенню угоди в національній грошовій одиниці.
Введення відповідачем позивачки в оману відносно використовуваної при угоді грошової одиниці є нечесною підприємницькою практикою відповідача, яка і привела позивачку до ситуації, в якій вона не має можливості виконати в повному об'ємі узяті на себе по вказаному договору зобов'язання.
Просила визнати нікчемною окрему частину договору - пункт 1.1 кредитного договору № 1113/0408/45-013 для придбання житлової нерухомості (споживчий кредит) - квартири за адресою: АДРЕСА_1, - недійсною з моменту укладення угоди 01.04.2008 р. У зв'язку з нікчемністю окремої частини операції - пункту 1.1 кредитного договору № 1113/0408/45-013 для придбання житлової нерухомості (споживчий кредит) - квартири за адресою: АДРЕСА_1, встановлену в зобов'язанні, ціну продукції 42750 доларів США в іноземній грошовій одиниці змінити на ціну в національній грошовій одиниці з врахуванням офіційного курсу НБУ 5,05 грн. за 1 долар США за станом на 01.04.2008 р. в сумі 215 887 грн. 50 коп.
Зобов'язати відповідача зробити перерахунок внесених нею за кредитним договором № 1113/0408/45-013 від 01.04.2005 р. платежів в доларах США за період з 10.04.2008р. по 10.12.2008 р. у національній грошовій одиниці України, виходячи з ціни договору в національній валюті в сумі 215 887 грн. 50 коп. з врахуванням встановленої кредитним договором фіксованої процентної ставки 11,90% річних.
В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали в повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечував, надавши суду заперечення по позову.
Суд, заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
01.04.2008р. ВАТ „Сведбанк” та позивачка ОСОБА_2 уклали кредитний договір на купівлю житлової нерухомості № 1113/0408/45-013 для придбання житлової нерухомості - квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7-10).
Згідно умовами п. 1.1 вказаного Договору Кредиту відповідач надав позивачеві грошові кошти у розмірі 42750 доларів США на строк до 01.04.2038 р. з процентною ставкою за користування кредитом 11,90% річних.
01.04.2008р. відповідач уклав з позивачем договір іпотеки для забезпечення договору кредиту (а.с. 14, 15). Предметом іпотеки є належна позивачці, на підставі договору купівлі – продажу (а.с. 11), квартира за адресою: АДРЕСА_1.
У відповідності до ст. 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Згідно зі ст. 56 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності банку. Банки зобов'язані на вимогу клієнта надати таку інформацію: 1) відомості, які підлягають обов'язковій публікації, про фінансові показники діяльності банку та його економічний стан; 2) перелік керівників банку та його відокремлених підрозділів, а також фізичних та юридичних осіб, які мають істотну участь у банку; 3) перелік послуг, що надаються банком; 4) ціну банківських послуг; 5) іншу інформацію та консультації з питань надання банківських послуг; 6) щодо кількості акцій (паїв) банку, які знаходяться у власності членів виконавчого органу банку, та перелік осіб, частки яких у статутному капіталі банку перевищують п'ять відсотків.
Згідно з п. 11.1 Кредитного договору, укладаючи цей Договір, Позичальник, в даному випадку - ОСОБА_2, усвідомлювала та підтверджувала, що умови договору для неї зрозумілі, відповідають її інтересам, є розумними та справедливими. Підписанням цього договору позивачка засвідчила що вона до підписання цього договору ознайомилася з усіма умовами, на яких ВАТ „Сведбанк” здійснює кредитування фізичних осіб на цілі, не пов’язані з підприємницькою діяльністю, та при укладанні Кредитного Договору їй була надана вся необхідна інформація, передбачена „Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування сукупну вартість кредиту”, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168, в повному обсязі, а при таких обставинах суд не вбачає порушень норм діючого законодавства, у томі числі Закону України „Про захист прав споживачів” в частині надання інформації, з боку банку.
Крім того, у відповідності до ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми; кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
Судом встановлено, що видача споживчих кредитів банком в іноземної валюті не суперечить діючому законодавству та відбувається на підставі ліцензії Національного банку України № 38, яка видана Відкритому акціонерному товариству „Сведбанк”.
Не заслуговують на увагу посилання позивачки на ч. 1 ст. 192 ЦК України, ч. 1 ст. 524 ЦК України та на ч. 1 ст. 533 ЦК України, оскільки позивачка при цьому ігнорує положення інших частин цих статей Цивільного кодексу України, а саме ч. 2 ст. 192 ЦК України, згідно з якою іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 524 ЦК України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті, що і було зроблено сторонами при укладенні кредитного договору.
Крім того, згідно з ч. 2 статті 533 ЦК України, якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно – правовим актом, а тому вимоги позивачки про зобов’язання банк провести перерахунок суми кредиту в національну валюту за курсом на день отримання кредиту 5,05 гривень за 1 долар США не ґрунтуються на Законі та не заслуговують на увагу.
У відповідності до ч. 3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Такий порядок встановлений Законом України „Про банки і банківську діяльність”, на підставі якого діяв банк при укладенні кредитного договору.
Також не заслуговують на увагу доводи позивачки про ігнорування її заяви робітниками банку щодо отримання відстрочки, оскільки це спростовується матеріалами справи (а.с. 64).
При розгляді справи судом не встановлені, а позивачкою не доведені підстави нікчемності та недійсності ані окремої частини договору ані договору в цілому, а при таких обставинах суд приходить до висновку що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, ст. ст. 192, 215, 524, 533, 628, 651 ЦК України, Законом України „Про захист прав споживачів”, Законом України „Про банки і банківську діяльність”, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк» про визнання окремої частини угоди недійсною та її зміни – відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Керченський міський суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або у порядку ч. ст.294 ЦПК України.
Суддя - В.М.Цурцев