АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2023- 2009року Головуючий у 1-й інстанції М.Б.Сарап категорія 55 Доповідач В.А. Франко
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2009 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого : судді Кіселика С А ,
суддів : Франко В.А., Головань А.М.
при секретарі Липі А.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області 28 травня від 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А :
В 2009 року ОСОБА_1 звернулась в суд до комунального підприємства „Міськводоканал” з позовом про захист прав споживачів.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що в липні 2006 вона придбала житловий будинок АДРЕСА_1
У домоволодінні за зазначеною вище адресою був у наявності водопровід, але від централізованого водопостачання він був відключений у зв’язку з заборгованістю попереднього власника.
Після сплати нею заборгованості, позивач провела ремонт системи водопостачання, встановила новий лічильник води та провела воду в будинок.
1 червня між нею та відповідачем КП „Міськводоканал”, було укладено договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 45-66, згідно якого відповідач зобов’язався надавати їй послуги з постачання холодної питної води відповідної якості.
Проте, вказаних послуг вона так і не отримала.
З її неодноразових звернень до відповідача та Бобринецького міського голови зі скаргами їй повідомили, що власник індивідуального водопроводу ОСОБА_2 не дає дозволу на підключення з його водопровідного колодязя.
З Бобринецької міської ради її повідомили, що по вул. Дімітрова діють два кооперативи і її водопровід підключений до кооперативу ОСОБА_2
Міська рада повідомила також, що ніяких засобів впливу на кооперативи вона не має і рекомендувала їй по новому провести воду до себе у подвір’я а за підключення до якогось із кооперативів їй доведеться сплатити гроші.
Проте з такою постановкою питання вона не погоджується, оскільки на момент купівлі будинку у попереднього власника ОСОБА_3 водопровід у домоволодінні вже був, що підтверджується довідкою-характеристикою № 193 від 20.06.2006 року Бобринецькою дільницею Кіровоградського ООбТІ і про що зазначено в договорі купівлі-продажу будинку. Отже вона не була новим учасником договірних відносин.
Також водопровідний колодязь , в якому знаходиться точка підключення її водопроводу знаходиться поза межами домоволодіння гр..ОСОБА_2 на території, яка є власністю Бобринецькою міської ради і відповідач – КП „Міськводоканал” має усі можливості без порушення прав третіх осіб відновити подачу води до її домоволодіння.
Зазначала також, що відповідач своєю бездіяльністю щодо виконання договору завдав їй моральної шкоди, яка полягає у порушенні звичайного для неї способу життя, необхідності витрачання власного часу на вирішення проблем з водопостачанням. Замість вільного отримання води з водопроводу вона змушена витрачати свій час та сили на доставку води до свого будинку за різних погодних умов , а вона є людиною похилого віку, що впливає на її стан здоров”я.
За таких обставин вона і просила суд зобов’язати КП „Міськводоканал” поновити водопостачання належного їй домоволодіння по АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на її користь 1000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Бобринецького районного суду від 29 квітня 2009 року було залучено до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_2
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28 травня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Бобринецького КП „Міськводоканал” про захист прав споживачів було задоволено частково.
Зобов’язано відповідача Бобринецьке Комунальне підприємство „Міськводоканал” поновити водопостачання ОСОБА_1 до належного їй домоволодіння по АДРЕСА_1
В іншій частині позову до Бобринецького КП „ Міськводоканалу” відмовлено.
Відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2.
Стягнуто з відповідача Бобринецького КП„ Міськводоканал” на користь держави судовий збір в сумі 8 грн.50 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду в скарзі апелянтка ОСОБА_1 зазначила, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим. Суд не дослідив всіх обставин по справі та виніс упереджене рішення.
Просила рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов.
Перевіривши за матеріалами справи законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст..303 ЦПК України, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, і встановлено судом першої інстанції що ОСОБА_1 придбала домоволодіння, АДРЕСА_1 у якому був у наявності водопровід на момент купівлі нею житлового будинку (а.с.5-16).
В ході розгляду справи у суді першої інстанції, залучений у якості співвідповідача ОСОБА_2, пояснив, що є головою кооперативу по проведенню води на вул.. Дімітрова і так як у нього дуже слабий тиск води, то він перекрив кран до домоволодіння позивачки і вважає, що вона не має права користуватися водогоном, оскільки його не будувала
Суд також в рішенні зазначив, що ОСОБА_2 не надав суду доказів того, що є власником кооперативу по проведенні транспортної мережі для подачі води на вул.. Дімітрова, або є власником цієї мережі.
Проте, відмовляючи в позові до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, ці обставини не взяв до уваги.
В ході розгляду справи апеляційною інстанцією ОСОБА_2 підтвердив той факт, що перекрив позивачці воду, так як вважає , що та не законно користується водою.
Відповідно до правил ст..212 ЦПК суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
Згідно з вимогами ст..214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються ; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Усупереч зазначеним вимогам суд першої інстанції, ухвалюючи рішення , не звернув уваги на належність і допустимість доказів, достатність та взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Оскільки неправомірними діями ОСОБА_2 у позивачки був порушений звичний для неї спосіб життя, необхідність витрачання власного часу на вирішення проблем з водопостачанням. Вона змушена витрачати свій час та сили на доставку води до свого будинку за різних погодних умов вона є людиною похилого віку, що позначається на її стані здоров’я, колегія суддів дійшла висновку про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди колегія суддів, виходячи із принципу розумності та справедливості вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 300 грн. моральної шкоди
Згідно вимог п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1
Керуючись ст.ст.303,307, 309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області 28 травня від 2009 року в частині відмови в задоволенні позову до ОСОБА_2 скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 300 грн. моральної шкоди.
В решті рішення залишити без зміни.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді