Справа № 0910/950/2012

Провадження № 22-ц/779/725/2017

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Сабадах Б.В. Б. В.

Суддя-доповідач Василишин Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Василишин Л.В.

суддів: Максюти І.О., Томин О.О.

секретаря Турів О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Косівського районного суду від 20 квітня 2015 року, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Косівського районного суду від 10 березня 2017 року,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Косівського районного суду від 20.04.2015 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Старокутської сільської ради про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди (справа №0910/950/2012), (том-7, а.с.96).

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13.01.2016 року рішення Косівського районного суду від 20.04.2015 року залишено без змін (том-8, а.с.148-149).

06.02.2017 року ОСОБА_2 подала заяву про перегляд рішення Косівського районного суду від 20.04.2015 року за нововиявленими обставинами (том-10, а.с.1-10).

Оскаржуваною ухвалою Косівського районного суду від 10 березня 2017 року заяву ОСОБА_2 залишено без задоволення (том-10, а.с.40-43).

Не погодившись із законністю ухвали суду від 10 березня 2017 року, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу (том-10, а.с.49), посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин у справі.

Зазначила, що з 2007 року на розгляді Косівського районного суду перебувала цивільна справа №0910/950/2012 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Старокутської сільської ради про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Під час розгляду даної справи рішенням Косівського районного суду від 20.12.2011 року позивачку ОСОБА_2 визнано недієздатною (том-4, а.с.144).

27.01.2016 року рішенням Косівського районного суду дієздатність позивачки ОСОБА_2 поновлено (том-8, а.с.188).

Після вказаної обставини заявниці ОСОБА_2 стало відомо про рішення Косівського районного суду від 20.04.2015 року, яким відмовлено у задоволенні її позову до ОСОБА_3, Старокутської сільської ради про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

ОСОБА_2 вважає, що є підстави для перегляду рішення Косівського районного суду від 20.04.2015 року за нововиявленими обставинами.

Такими ОСОБА_2 вважає наступні обставини.

У рішенні Косівського районного суду від 20.04.2015 року зазначено, що інтереси позивача ОСОБА_2 у зв'язку з її недієздатністю представляв ОСОБА_4, який був призначений опікуном рішенням виконкому Старокутської сільської ради №14 від 26.03.2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 фактично не брав участі у розгляді справи і не був присутнім у судовому засіданні при ухваленні рішення Косівського районного суду від 20.04.2015 року. Як пояснив сам ОСОБА_4, він не брав участі у справі, оскільки рішення Старокутської сільської ради про призначення його опікуном було незаконним.

Таким чином, ОСОБА_2 вважає, що у зв'язку з її недієздатністю, вона була позбавлена можливості самостійно захищати свої права у суді, а опіка та представництво не були забезпечені належним чином.

У підтвердження даних обставин заявниця зіслалась на постанову Косівського районного суду від 01.03.2016 року, якою визнано дії виконавчого комітету Старокутської сільської ради щодо призначення ОСОБА_4 опікуном ОСОБА_2 неправомірними, а рішення виконавчого комітету Старокутської сільської ради від 26.03.2015 року №14 про призначення опікуна над недієздатною ОСОБА_2 - протиправним, (том-9, а.с.5).

Водночас ОСОБА_4, діючи як опікун ОСОБА_2 згідно з рішенням Старокутської сільської ради від 26.03.2015 року №14, довіреністю від 24.04.2015 року уповноважив ОСОБА_5 представляти інтереси недієздатної ОСОБА_2 у судах.

16.01.2017 року рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області задоволено позов ОСОБА_2 та визнано недійсною вищевказану довіреність № 352 від 24.04.2015 року (том-10,а.с.5-7).

Отже, при розгляді спору та ухваленні рішення від 20.04.2015 року Косівський районний суд не з'ясував належним чином наявність повноважень ОСОБА_4, як представника недієздатної позивачки ОСОБА_2, в результаті чого судом було ухвалено рішення без участі законного представника - опікуна ОСОБА_2

Також ОСОБА_2 вказала, що як вбачається з рішення Косівського районного суду від 20.04.2015 року, підставою для відмови у задоволенні її позову була та обставина, що апеляційним судом було скасовано рішення Косівського районного суду від 03.03.2010 року, яким визнано недійсною довіреність від 22.05.1996 року №84 від ОСОБА_6 про уповноваження ОСОБА_7 укласти договір дарування будинковолодіння та земельної ділянки, що знаходиться в с.Старі Кути по вул. Шевченка,64 Косівського району, (том-7, а.с.97).

Проте, як стало відомо заявниці, 17.01.2017 року рішенням Косівського районного суду визнано незаконними дії секретаря Старокутської сільської ради щодо посвідчення довіреності від 22.05.1996 року №84, а саму довіреність визнано недійсною (том-10, а.с.8).

З наведених підстав ОСОБА_2 просила скасувати ухвалу Косівського районного суду від 10.03.2017 року, скасувати рішення Косівського районного суду від 20.04.2015 року у зв'язку з нововиявленими обставинами та призначити справу до подальношо розгляду у суді першої інстанції.

В судове засідання апеляційного суду належним чином повідомлені сторони не з'явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно п.п.1,2 ч.2 ст. 361 ЦПК України, рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами зокрема є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

Як роз'яснив Пленум ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у Постанові «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» № 4 від 30.03.2012 року, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку (п.5).

ОСОБА_2 звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення Косівського районного суду від 20.04.2015 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, фактично зіслалась на кілька обставини для такого перегляду.

Зокрема такі стосувалися неналежного представництва її інтересів у суді як позивача.

Колегія суддів вважає, що наведені обставини не є нововиявленими в розумінні ст.361 ЦПК України та в контекті п.5 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у Постанові «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» №4 від 30.03.2012 року, оскільки жодним чином не стосуються предмета доказування у справі, не впливають на висновки суду та по своїй суті, не є юридичними фактами, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику або виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених.

Аналогічних висновків дійшов Апеляційний суд Івано-Франківської області в ухвалі від 15.08.2016 року в частині постанови Косівського районного суду від 01.03.2016 року, на яку заявник ОСОБА_2 зіслалась як на нововиявлену обставину у своїй заяві від 03.03.2016 року, (том-9, а.с.1, 82).

Що ж стосується рішення Косівського районного суду від 17.01.2017 року (справа №347/728/16), на яке ОСОБА_2 посилається як на нововиявлену обставину (том-10, а.с.8), то як слушно вказав суд першої інстанції в оспорюваній ухвалі від 10.03.2017 року, на час розгляду заяви ОСОБА_2 у суді першої інстанції дане рішення не вступило у законну силу.

В подальшому, як вбачається з рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 16.03.2017 року у справі №347/728/16 - заочне рішення Косівського районного суду від 17.01.2017 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 до Старокутської сільської ради, третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсною довіреності № 84, виданої Старокутською сільською радою 22 травня 1996 року - відмовлено.

Таким чином, ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-316, 317, 361 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Косівського районного суду від 10 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Василишин Л.В.

Судді: Максюта І.О.

Томин О.О.