Справа № 2-1488
2009 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.10.2009 року
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Мясоєдової О.М.,
при секретарі - Андрейченко І.О.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_3 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа – Центрально-Міський відділ ДВС КМУЮ Дніпропетровської області) про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулась до суду із вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 3.07.2008 року рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу з відповідача на її користь були стягнені аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі 558 грн. щомісячно, починаючи з 5.06.2006 року. На підставі цього рішення було видано виконавчий лист, який позивачка пред'явила до Центрально-Міського ВДВС КМУЮ Дніпропетровської області, після чого було відкрито виконавче провадження. Відповідач рішення суду належним чином не виконує, внаслідок чого за період з 1.03.2008 року по 23.03.2009 року виникла заборгованість у розмірі 5568 грн. На її думку, заборгованість виникла з вини відповідача, адже він має постіний дохід, перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_5, працює водієм. Тому вона просить стягнути з відповідача на її користь неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання сина – ОСОБА_4 згідно рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 3.07.2008 року, виходячи з наступного розрахунку: 5568 / 100% = 55,68 грн. (сума пені за кожний день прострочення, 1%) * 388 (кількість днів прострочення) = 21603,84 грн.; а також витрати по справі.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю.
Відповідач позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що він сплачував аліменти у розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що становило приблизно 160 грн. та на його думку було цілком достатньо. Крім того, він пропонував позивачці виконувати обов'язок щодо сплати аліментів в натурі: харчами або іграшками, проте, відповідачка кожного разу знаходила привід, аби відмовити йому у цьому. Також, позивачка не дозволяла бачитися йому з дитиною.
Представник третьої особи правом на участь у судовому засіданні не скористався, суду надав заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 3.07.2008 року з відповідача на користь позивачки стягнені аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 558 грн., але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня предявлення позову, тобто з 5.06.2006 року. Згідно довідки-розрахунку заборгованості по аліментам, проведеним держвиконавцем ОСОБА_6, заборгованість по аліментам ОСОБА_2 з березня 2008 року по 23.03.2009 року складає 5568 грн., при цьому заборгованість за березень 2008 року склала 486 грн., за квітень 2008 року – 558 грн., за травень 2008 року – 558 грн., за червень 2008 року – 408 грн., за липень 2008 року – 558 грн., за серпень 2008 року – 258 грн., за вересень 2008 року – 558 грн., за жовтень 2008 року – 384 грн., за листопад 2008 року – 358 грн., за грудень 2008 року – 388 грн., за січень 2009 року – 405 грн., за лютий 2009 року – 558 грн., за 23 дні березеня 2009 року – 91 грн.
На думку суду, є підстави вважати, що заборгованість по сплаті аліментів виникла з вини відповідача. Крім того, заперечення відповідача проти позову, які грунтуються на суб'єктивному його переконанні у належному виконанні рішення суду шляхом сплати позивачці аліментів у розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку не грунтуються на законі та не відповідають змісту рішення суду від 3.07.2008 року.
Проте, аналіз приписів ст. 196 СК України в системному тлумаченні ст. 8 СК України, ст.ст. 549, 551 ЦК України приводить до висновку, що позивачкою невірно зроблено розрахунок неустойки (пені), передбаченої ст. 196 СК України. Зокрема, позивачка всупереч положенням ст.ст. 549, 551 ЦК України при проведенні розрахунку неустойки помилково врахувала остаточну заборгованість станом на 23.03.2009 року, вирахувши з неї кількість відсотків, еквівалентну кількості днів прострочки, проігнорувавши той факт, що розмір заборгованості продовж періоду з березня 2008 року по березень 2009 року змінювався щомісячно. За таких обставин розмір неустойки, передбаченої ст. 196 СК України, має розраховуватися наступним чином:
Сума неустойки (пені) = (486 х 31%) + ((486 + 558) х 30%) + ((486 + 558 + 558) х 31%) + ((486 + 558 + 558 + 408) х 30%) + ((486 + 558 + 558 + 408 + 558) х 31%) + ((486 + 558 + 558 + 408 + 558 + 258) х 31%) + ((486 + 558 + 558 + 408 + 558 + 258 + 558) х 30%) + ((486 + 558 + 558 + 408 + 558 + 258 + 558 + 384) х 31%) + ((486 + 558 + 558 + 408 + 558 + 258 + 558 + 384 + 358) х 31%) + ((486 + 558 + 558 + 408 + 558 + 258 + 558 + 384 + 358 + 388) х 30%) + ((486 + 558 + 558 + 408 + 558 + 258 + 558 + 384 + 358 + 388 + 405) х 31%) + ((486 + 558 + 558 + 408 + 558 + 258 + 558 + 384 + 358 + 388 + 405 + 558) х 28%) + ((486 + 558 + 558 + 408 + 558 + 258 + 558 + 384 + 358 + 388 + 405 + 558 + 91) х 23%) = 12395,13 грн.
Крім того, суд приймає до уваги приписи ч.9 ст.7 СК України та п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України, якими передбачено регулювання цивільних та сімейних правовідносин на засадах справедливості, добросовісності та розумності та вважає за необхідно застосувати передбачене ч. 2 ст. 196 СК України право суду на зменшення розміру неустойки, визначивши цей розмір на рівні 3000 грн. При цьому судом приймаються до уваги матеріальний та сімейний стан відповідача, зокрема:
1. згідно наданої відповідачем копії трудового договору між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_5 від 5.12.2008 року, розмір заробітної плати відповідача складає 302,5 грн (0,5 ст.) на місяць,
2. відповідач проживає разом з батьком ОСОБА_7, який має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, першої категорії та який отримує пенсію у розмірі 1277,57 грн. та мати ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, що працює на ВАТ “Констар” прибиральницею службових приміщень та за лютий-липень 2009 року отримала заробітну плату на загальну суму 6399,79 грн.
Крім того, відповідно до ст. 79 ЦПК України, до судових витрат, серед іншого, відносяться судовий збір та витрати на інформаційно-технічне, а згідно ст. 88 ЦПК, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 8, 196 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 3, 549, 551 ЦК України, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 3000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений позивачкою за пред’явлення позову судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи у розмірі 30 грн.
Стягнути з відповідача на користь держави витрати на ІТЗ розгляду справи у розмірі 90 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Центрально-Міського районного
суду міста ОСОБА_3 ОСОБА_9 Мясоєдова