У Х В А Л А

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ      

        26 липня 2006 року                                                                  м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства (далі - ДП) “Чернігівнафтогазгеологія” Національної акціонерної компанії “Надра України”, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що 12 вересня 2002 року під час виконання трудових обов'язків загинув її син ОСОБА_2 з вини адміністрації ДП “Чернігівнафтогазгеологія”. Відповідачем було виплачено одноразову матеріальну допомогу, але загибеллю сина їй також завдано моральної шкоди, яку вона оцінювала в 40000 грн., а тому просила стягнути вказану суму з відповідача. Під час розгляду справи позивачка просила також стягнути моральну шкоду за рахунок Фонду соціального страхування.

Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 25 листопада 2003 року позовні вимоги задоволено частково. Постановлено стягнути з ДП “Чернігівнафтогазгеологія” на користь ОСОБА_1 30000 грн. на відшкодування моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням  апеляційного суду Полтавської області від 15 квітня 2004 року рішення суду першої інстанції скасовано й постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП “Чернігівнафтогазгеологія” про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення апеляційного суду Полтавської області від 15 квітня 2004 року з залишенням в силі рішення місцевого суду.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд  перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Статтею 339 ЦПК України передбачено, що у випадку скасування апеляційним судом судового рішення, ухваленого згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення місцевого суду та постановляючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд виходив з того, що діючим законодавством не передбачено право позивачки на отримання відшкодування моральної шкоди внаслідок загибелі сина, тим більше, що вона отримала одноразову допомогу у зв'язку із його загибеллю. Також апеляційний суд звернув увагу на те, що місцевим судом не було замінено неналежного відповідача, а позивачкою не доведено заподіяння їй моральної шкоди.

Проте з таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки він суперечить нормам матеріального права та встановленим під час судового розгляду справи фактам.

Так, судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачка мала право на отримання відшкодування моральної шкоди внаслідок загибелі сина на підприємстві відповідача з вини самого підприємства, що підтверджується матеріалами справи. При цьому враховано те, що всі, передбачені законом страхові виплати, Фонд соціального страхування членам сім'ї загиблого зробив. Тому відшкодування спричиненої ОСОБА_1 моральної шкоди суд правильно покладено на  ДП “Чернігівнафтогазгеологія” Національної акціонерної компанії “Надра України” на підставі статті 440-1 ЦК України (1963 року). Не викликає заперечень і розмір відшкодування моральної шкоди, визначений місцевим судом з урахуванням вини відповідача за фактом загибелі ОСОБА_2, який був єдиним сином позивачки.

Таким чином суд апеляційної інстанції скасував рішення, яке було ухвалено відповідно до вимог матеріального та процесуального закону, у зв'язку з чим рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 335, 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 15 квітня 2004 року скасувати, а рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 25 листопада 2003 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                  М.Г.Пінчук

Судді:                                                                            М.П.Пшонка

                                                                                       Я.М.Романюк

                                                                                       М.В.Патрюк

                                         О.Ф.Волков