Справа № 2-99/09

Р І Ш Е Н Н Я

                              іменем     України

26 жовтня 2009 року  Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі

 головуючого судді     Князевої Н.В.,

 при секретарі              Корольовій М.Ю.

 за участю  відповідача ОСОБА_1 ., третьої особи – ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Кривому Розі цивільну справу за позовом  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  в м.Кривому Розі Дніпропетровської області до ОСОБА_1  про стягнення сум,

В С Т А Н О В И В:

    Відповідач позов не визнає.

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 . підтримав заявлені позовні вимоги. Суду пояснив, що ОСОБА_1  визнаний у скоєнні злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України, що підтверджується вироком  Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 23 вересня 2005 року. Відповідач напав на ОСОБА_2  і побив його. ОСОБА_4 . знаходився у цей час на роботі. В результаті скоєного нападу складений Акт  про нещасний випадок на виробництві. Нещасний випадок, який трапився з ОСОБА_4  є страховим і дає йому право на отримання страхових виплат. Перші виплати третій особі  почали проводитись в травні 2005 року. В рахунок відшкодування шкоди, у зв’язку з втратою професійної працездатності потерпілому ОСОБА_4 . виплачена сума 21696,05 грн, яку позивач і просить стягнути.

    Відповідач позов не визнає. В судовому засіданні пояснив, що всі виплати третій особі проводяться за інвалідністю, а судом встановлений факт завдання легких тілесних ушкоджень. Просить відмовити в задоволенні позову.

    Представник відповідача ОСОБА_5  в судовому засіданні пояснила, що позов не визнає. Зазначила, що позові не вказано, з якої причини третя особа втратила працездатність. Просить відмовити у задоволенні  позову.

    Третя особа ОСОБА_4 . суду пояснив, що на робочому місці була бійка , в результаті якої він отримав тілесні ушкодження: зламана щелепа, вибитий зуб, струс головного мозку. Він пройшов МСЕК і отримав відсоток по втраті працездатності – втрата слуху.  Винним у всьому був ОСОБА_1 , який згідно з вироком суду отримав покарання у вигляді 01 року обмеження волі з іспитовим строком 01 рік. В 2005 році Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  почав йому виплачувати кошти у зв’язку з втратою працездатності. Перша сума  була одноразова, приблизно 14000 грн,  всі інші виплати проводились приблизно по 210-215 грн.  

    Вислухав представника позивача ОСОБА_3 , відповідача, його представника, третю особу, дослідив письмові докази, суд вважає встановленими такі обставини.

    21 березня 2005 року складений акт форми Н-1, згідно з яким 19.02.05 року близько 20 год 45 хв під час виконання виклику лікарем бригади №55 підстанції №8 ОСОБА_4 , біля терапевтичного відділення 11 міської лікарні стався нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом. Причина нещасного випадку – травмування внаслідок протиправних дій інших осіб (а.с.3-5).

Вироком Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 вересня 2005 року, яким ОСОБА_1  засуджений  до 01 року обмеження волі з іспитовим строком  01 рік, встановлений факт завдання останнім легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , що призвели до короткочасного розладу здоров’я.

Відділенням Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кривому Розі   ОСОБА_4  в період з 07.06.05 року по 30.04.08 виплачені страхові виплати у розмірі 21580,90 грн, із них 15042,00 грн – одноразова допомога, та 6538,90 грн – щомісячні страхові виплати (а.с.6).

    Викладеним обставинами відповідають правовідносини, що випливають із страхового випадку внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

    Відповідно до ч.2 ст.99 ЦК України до відносин, що випливають із обов’язково страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

    Згідно з преамбулою Закону України від 23 вересня 1999 року «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності.

    На підставі ст.46 цього Закону фонд провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування, яке здійснюється за рахунок: внесків роботодавців: для підприємств – з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій – з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Мінстрві України; прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках; коштів, одержаних від стягнення відповідно до цього Закону штрафів і пені зі страхувальників, штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці, а також адміністративних стягнень у вигляді штрафів з посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, передбачених КпАП України; добровільних внесків  та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.

    У Законі не передбачено право Фонду, який здійснив страхову виплату застрахованій особі, зворотної вимоги до винної особи. Таке право, як зазначено у ст.993 ЦК України, до страховика переходить лише в разі виплати ним страхового відшкодування за договором майнового страхування.

    Здійснювані і відшкодовані Фондом соціальні  послуги та виплати є його обов’язком у разі настання страхового випадку, а тому здійснення ним таких виплат застрахованій особі  не є заподіянню Фонду шкодою в розуміння ст.1166 ЦК України і, відповідно, відділення Фонду не є особою, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, та не набуває права зворотної вимоги до винної особи згідно із ч.1 ст.1191 цього Кодексу.

    Керуючись ст.ст.99, 993 ЦК України, ст.ст.3, 10, 11, 60, 88, 212, 224,225 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

              У задоволенні позовних вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  в м.Кривому Розі Дніпропетровської області до ОСОБА_1  про стягнення сум відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не подано. Заява  подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.  Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.     Якщо заяву подано, але скарга не надійшла у зазначений строк, рішення набирає законної сили після закінчення  20-денного строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Заяви та скарги подаються до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу.

Суддя