Справа № 2-8659/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    28 жовтеня 2009 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді:  Кваші С.В.

при секретарі: Сокіл Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1   до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

    30.09.2009р. позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на період її навчання по ј частині з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян щомісяця, починаючи з дня подачі позовної заяви і до  01.07.2010 року.

    У судовому засіданні позивачка позов підтримала повністю та просила його задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.  

    Суд вислухавши думку сторін по справі, дослідивши матеріали справи, а саме: копію свідоцтва про розірвання шлюбу, копію паспорту, копію свідоцтва про народження, довідку форми №3, копію рішення Заводського районного суду м. Миколаєва, довідку з Миколаївського базового медичного коледжу, довідку з Дніпро – Бузького морського порту  та інші матеріали справи, на підставі ст. ст. 198, 199 Сімейного кодексу України, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Так судом встановлено, що позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, отримувала аліменти з відповідача у зв’язку з навчанням останньої починаючи з 01 вересня 2006 року по 10 липня 2009 року  на денному відділені Миколаївського базового медичного коледжу. Продовжуючи навчання позивачка поступила на 1 курс бакалаврату Миколаївського базового медичного коледжу.  Оскільки плата за навчання дуже висока, позивачка потребує матеріальної допомоги.    

    На підставі ст. 199 СК України, батьки зобов’язані утримувати своїх дітей, які продовжують навчання до досягнення ними двадцяти трьох років, або до закінчення навчання.

    Як встановлено у судовому засіданні відповідач добровільно не бажає надавати матеріальну допомогу синові, з цього приводу остання була змушена звернутися до суду з цим позовом. Відповідач здоровий, працездатний, неповнолітніх дітей на утриманні не має, аліменти не сплачує і має можливість надавати матеріальну допомогу.  

      Зважаючи на вище викладене суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на користь позивача по ј частині з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян щомісяця, починаючи з дня подачі позовної заяви і до 01.07.2010 року.

    З відповідача на підставі ст. 88 ЦПК України на користь держави підлягає стягненню державне мито у розмірі 51 грн. та витрати пов’язані зі сплатою інформаційно – технічного забезпечення в сумі 120грн.

    На підставі вище зазначеного, керуючись ст. ст. 198, 199 Сімейного кодексу України, ст. ст. 5, 8, 10, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

    Позов   ОСОБА_1    – задовольнити.

Стягнути з   ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2  року народження, уроженця с. Красний Холм, Калтасінського району, Башкортостан, аліменти на користь   ОСОБА_1    по ј частині з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян щомісяця,  починаючи з дня  подачі позовної заяви, а саме з 30.09.2009 року ї до  01.07.2010 року.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області, відповідно до ст. ст. 294, 296 ЦПК України.  

       Суддя Заводського районного

                    суду м. Миколаєва                                                                   Кваша  С.В.