Категорія 6.14
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 жовтня 2009 року Справа № 2а – 15307/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Солоніченко О. В.
при секретарі: Писаренко К.В.,
за участю
представника позивача: Черепеніна С.С. (довіреність № 1532/32-241 від 01.07.2009 р.); відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Луганській області до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій та встановлення факту торгівлі суб’єктом підприємницької діяльності алкогольними напоями без марок акцизного збору,-
В С Т А Н О В И В :
08 вересня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Луганській області до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій та встановлення факту торгівлі суб’єктом підприємницької діяльності алкогольними напоями без марок акцизного збору.
Перевіркою відповідача від 07.05.2008 року була встановлена реалізація немаркованих та фальсифікованих алкогольних напоїв. На підставі цього позивачем прийнято рішення № 1201751207-32 від 30.05.2008 року про застосування фінансових санкцій до відповідача у сумі 3400 грн. Тому позивач просив стягнути з відповідача суму фінансових санкцій та встановити факт торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного збору з метою подальшого анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги, просив суд лише стягнути з відповідача суму фінансових санкцій, оскільки термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями закінчився.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в позові повністю.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 07.05.2008 року працівниками позивача була проведена перевірка господарської одиниці – закусочної, що розташована за адресою АДРЕСА_1, та належить суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі – ОСОБА_2 та встановлено порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п. 19 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 року № 567, маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками цієї продукції.
Згідно п. 20 Положення алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог цього Положення або марками, що не відповідають виду продукції та місткості тари та/або не видавалися безпосередньо виробнику (імпортеру) зазначеної продукції, вважаються немаркованими.
Відповідальність за недодержання порядку маркування, реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, несвоєчасну сплату акцизного збору згідно ст. 8 Закону України від 15.09.1995 року № 329/95-ВР «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» несуть виробники, імпортери, продавці цих товарів та їх посадові особи у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
На запит позивача РУ Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області повідомило, що марки акцизного збору, якими була маркована продукція, вилучена у відповідача були реалізовані іншому виробнику алкогольних напоїв.
Крім того, згідно проведених фізико – хімічних досліджень, продукція вилучена у відповідача визнана такою, що не відповідає вимогам ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови»
На підставі акту перевірки від 07.05.2008 року № 120201-07-0073/32-211 позивачем у відповідності із абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» було прийнято рішення від 30.05.2008 року № 1201751207-32 про застосування фінансових санкцій до відповідача у сумі 3400 грн.
Вказане рішення було направлено відповідачу листом від 30.05.2008 року, але повернуто поштою у зв’язку із закінченням терміну зберігання. 07.07.2008 року рішення було розміщено на дошці оголошень. Цей день вважається днем вручення рішення.
Відповідно до п. 13 Порядку застосування фінансових санкцій передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» рішення про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено у місячний термін в установленому законодавством порядку.
Рішення про застосування фінансових санкцій у встановленому порядку відповідачем було оскаржене. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.12.2008 року у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання нечинним вказаного рішення було відмовлено повністю. Постанова набрала законної сили та підлягає виконанню.
Згідно до п. 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
Оскільки судом встановлено правомірність рішення про застосування фінансових санкцій та на теперішній час відповідачем у добровільному порядку фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн. не сплачені, тому суд вважає за необхідне стягнути вказану суму з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 в доход Державного бюджету України.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Уточнені позовні вимоги Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Луганській області задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн. в доход Державного бюджету України .
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено в повному обсязі 29 жовтня 2009 року.
СУДДЯ