Судове рішення #6413171

В и р о к

Іменем України


30 червня 2009 року      Іршавський районний суд  Закарпатської області в складі:


головуючої: Даруда І.А.

при секретарі: Данило М. М.

за участю прокурора: Стойко  П. М.  

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іршава кримінальну справу про обвинувачення




ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, 36,  

Іршавського району, Закарпатської області, українця,

громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3,

одруженого, виноградаря ТОВ «Чізай», раніше не

судимого.    


у вчиненні злочину передбаченого ст. 164 ч.1  КК України,-




ВСТАНОВИВ:


Підсудний ОСОБА_1 починаючи з 14 березня 2003 року по 13 березня 2009 року, порушуючи право неповнолітньої дитини на повноцінне життя та всебічний фізичний, психічний і соціальний розвиток, будучи зобов’язаним згідно рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 26 березня 2003 року щомісячно сплачувати аліменти на утримання своєї неповнолітньої дочки, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка проживає з матір’ю в с. Заріччя, вул. Комсомольська, 53, Іршавського району в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, та маючи можливість проводити сплату аліментів за рахунок заробітної плати, яку отримує в ТОВ «Чізай», де працює виноградарем, навмисно з корисливих спонукань, ігноруючи попередження відділу Державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції, злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_2, в результаті чого допустив заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 11 710 гривень 60 копійок.  

Підсудний  ОСОБА_1 в суді вину та фактичні обставини справи визнав повністю, та пояснив, що проживає один в будинку, який по праву спадщини належить його матері, яка на даний час проживає в його сестри. Дружина разом з дочкою проживає у своїх батьків в с. Заріччя, вул. Комсомольська, 53, Іршавського району. Оскільки сімейне життя в нього з дружиною не склалося, ще до народження дочки вона переїхала жити до матері, куди теща його не впускає. Коли народилася дочка, він був на сезонних роботах, дочку бачив два рази, коли приходив до них. З 2003 року жодного разу ніяких аліментів на сплачував, хоч і розумів, що для утримання дитини дружині потрібні кошти, оскільки вона ніде не працює, але в той час сам не мав постійної роботи і працював лише по найму, де заробляв по 30-40 грн. в день, з яких йому було необхідно сплачувати податок за землю та витрати за спожиту електроенергію. Крім того хотів, щоб дружина повернулася до нього, і тому не сплачував аліментів, думаючи, що змусить її повернутися. Всі зароблені кошти витрачав на себе, в державну виконавчу службу ні разу не з’являвся про зміну місця роботи не повідомляв. В 2007 році влаштувався на роботу виноградарем в ТОВ «Чізай» і став отримувати стабільно заробітну плату в розмірі до 600 гривень. Від виконання своїх обов’язків по догляду за дитиною не відмовляється, однак в цьому йому перешкоджає мати дружини, яка не дозволяє бачитися з дочкою. Якби дружина повернулася до нього, то він зміг би забезпечити утримання як дочки так і дружини. В подальшому аліменти міг би сплачувати, якби отримував більшу заробітну плату, але оскільки отримує невеликі кошти, то платити з них ще й аліменти не може. У вчиненому щиро розкаявся, просить суд його суворо не карати.  

Порядок дослідження доказів проведено у відповідності до вимог ст. 299 ч. 3 КПК України.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              

Крім  повного  визнання  своєї  вини  та фактичних обставин справи , винність підсудного  стверджується показами:

- потерпілої ОСОБА_2, яка суду показала, що батька практично не бачить, він до них не приходить, нічого не приносить, коштів не дає.  

 - законного представника потерпілої ОСОБА_3, яка суду показала, що вона є бабусею потерпілої, разом проживають в ІНФОРМАЦІЯ_5, батько ніколи не приїжджає до доньки, матеріально не допомагає, не цікавиться здоров’ям дитини, не турбується про неї, присуджені судом аліменти не сплачує.  

Заявляє цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 11 710,00 гривень несплачених аліментів.

Вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину стверджується також матеріалами справи, а саме:

- рішенням Іршавського районного суду від 26.03.2003 року по справі №2-351/03…/а.с.63/;

- поданням ВДВС Іршавського РУЮ про порушення кримінальної справи за злісне ухилення від сплати аліментів…./а.с.7-8/;

-   актом державного виконавця від 2 лютого 2009 року…../а.с.9 /

-   виконавчим листом Іршавського районного суду…./а. с. 11/

-   постановою про відкриття виконавчого провадження …../а. с. 12/

-   попередженням від 17 грудня 2008 року…./а. с. 13/

-   листом №338 від 3 березня 2009 року про розмір заробітної плати ОСОБА_1 І……/а. с. 27/

-   обліком стягнення аліментів станом на 1 березня 2009 року…./а. с. 54/

За таких обставин справи суд вважає, що підсудний  ОСОБА_1 вчинив злочин  передбачений ч.1 ст. 164 КК України, за ознаками: злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).            

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер та  ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного, який характеризується позитивно, пом"якшуючу відповідальність обставину -  що судиться вперше, вину визнав, щиро розкаявся, обтяжуючу покарання обставину судом не встановлено.

Враховуючи обставини справи, особу винного ОСОБА_1, суд вважає, що до нього слід застосувати ст.. 75 КК України про звільнення від відбуття призначеного покарання.

Керуючись ст.ст. 323, 324, 335 КПК України,



ЗАСУДИВ:

 


ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого   ст. 164  ч.1  КК України.  

Призначити ОСОБА_1 за ст. 164  ч.1  КК України покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо протягом іспитового строку не вчинить новий злочин та не виїжджатиме за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів  кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до ОСОБА_1 залишити попередньою – підписка про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4  11 710,00 грн. ( одинадцять тисяч сімсот десять ) гривень.


На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку.


Суддя                                                                             І.А. Даруда                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація