В и р о к

Іменем України

11 червня 2009 року      Іршавський районний суд  Закарпатської області в складі:

головуючої: Даруда І.А.

при секретарі: Данило М. М.

за участю прокурора: Горзов Н. Ю.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іршава кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2,  

Іршавського району, Закарпатської області, українця,

громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3,

сезонного робітника,  раніше не судимого.    

у вчиненні злочину передбаченого ст. 164 ч.1  КК України

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 згідно рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 24.02.1997 року зобов»язаний сплачувати на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, що проживають разом з своєю матір»ю в с. Великий Раковець вул. Л. Українки, 7, Іршавського району, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 02.02.1997 року і до їх повноліття, але не менше як Ѕ неоподаткованого мінімуму доходів громадян на кожну дитину, достовірно знаючи про вказане рішення суду та про те, що 28.01.2001 року ВДВС Іршавського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання ним вказаного рішення Іршавського районного суду, усвідомлюючи протиправність своїх дій, навмисно з корисливих спонукань, в період з лютого 1997 року до 01 лютого 2009 року аліменти не сплачував, таким чином шляхом категоричної відмови злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням  суду коштів на утримання дітей, не сплативши  ОСОБА_2 аліменти на загальну суму 12 430,67 гривень (дванадцять тисяч чотириста тридцять гривень шістдесят сім копійок), внаслідок чого порушив право своїх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на повноцінне життя та всебічний розвиток.  

Підсудний  ОСОБА_1 в суді вину та фактичні обставини справи визнав повністю, та пояснив,  що дійсно не платив аліменти, оскільки не систематично працював, сплатив 4000 гривень, іншу суму буде сплачувати, просить суворо його не карати, оскільки в іншій сім»ї має трьох неповнолітніх дітей.

Порядок дослідження доказів проведено у відповідності до вимог ст. 299 ч. 3 КПК України.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              

Крім  повного  визнання  своєї  вини  та фактичних обставин справи, винність підсудного  стверджується показами:  

- потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, які  суду показали, що підсудний ОСОБА_1 є їх батьком, який не платить їм аліменти, в березні 2009 року сплатив їм  4000 гривень. Заявляють цивільний позов  про стягнення 8 430,67 гривень та просять суворо його не карати.

 - представника потерпілих  ОСОБА_5, яка суду показала, що батько ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не піклується про дітей, не надає їм матеріальної допомоги та не сплачує аліменти, в березні 2009 року сплатив їм 4000 гривень. Заявляє цивільний позов про стягнення 8 430,67 гривень та просить суворо не карати ОСОБА_1

Вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину стверджується також матеріалами справи, а саме:

•   поданням держвиконавцем ВДВС ОСОБА_8 В…./а. с.8-9/

•   постановою про відкриття виконавчого провадження /а.с.15/

- копією виконавчого листа  ……../а.с. 18/ .  .  

- постановою про стягнення аліментів  .  .  .  .  .  .  .  . /а.с.  60  /

- копіями листків обліку стягнення аліментів .  .  .  .   .  /а.с.  10,12,58  /

- довідкою з Іршавського РЦЗ .  .   .   .   .   .   .   .  . /а.с. 24 /

За таких обставин справи суд вважає, що підсудний  ОСОБА_1 вчинив злочин  передбачений ч.1 ст. 164 КК України, за ознаками: злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).            

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер та  ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного, який характеризується позитивно /а.с.53/, пом"якшуючу відповідальність обставину -  що судиться вперше, вину визнав, щиро розкаявся, обтяжуючу покарання обставину судом не встановлено.

Враховуючи обставини справи, особу винного ОСОБА_1, суд вважає, що до нього слід застосувати ст.. 75 КК України про звільнення від відбуття призначеного покарання.

Керуючись ст.ст. 323, 324, 335 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого   ст. 164  ч.1  КК України.  

Призначити ОСОБА_1 за ст. 164  ч.1  КК України покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо протягом іспитового строку не вчинить новий злочин та не виїжджатиме за межі України на постійне місця проживання без дозволу органів  кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до ОСОБА_1 залишити попередньою – підписка про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8 430,67  (вісім тисяч чотириста тридцять гривень шістдесят сім копійок).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку.

Суддя                                                                             І.А. Даруда