ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.05.2017 р. Справа № 914/1351/16

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк", м. Київ про грошові вимоги до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест" на суму 1035555342,88 грн.

у справі за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Вілік Буд", м. Київ

про: банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест" (вул. Суховоля, 61, м. Трускавець, Львівська область, 82200, код ЄДРПОУ 30439207)

Суддя Артимович В.М.,

секретар судового засідання Струк Н.Р.

За участю представників:

від кредитора: Панченко Є.В. - представник;

від боржника: не з'явився;

розпорядник майна: Зубик Ю.З. - арбітражний керуючий;

від кредитора (Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області): не з'явився;

від заявника (ТзОВ „Лакшмі-8"): не з'явився;

від заявника (ТзОВ "Торгівельна дистрибуційна компанія "ВЕСТ"): не з'явився;

від заявника (ТзОВ "Фінансова компанія "Ідеа Капітал"): Кауфман К.В. - представник;

від кредитора (ФОП ОСОБА_6): не з'явився;

від кредитора (ФОП ОСОБА_7): не з'явився;

від кредитора (ПрАТ "Трускавецькурорт"): Дякон Б.Р. - представник;

від кредитора (ТзОВ "Індексагрохолдинг"): не з'явився;

від заявника (ПАТ "Європейський газовий банк"): Білоконь М.В. - представник;

від кредитора (ТзОВ "Дексатгруп"): не з'явився;

від заявника (ТзОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал"): Капустін В.В. - представник; Медвідь Л.М. - представник;

від кредитора(ТзОВ „Овочі - фрукти"): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ „Агробізнес"): не з'явився:

за участю ТзОВ «Лангруп»: Медвідь Л.М. - представник.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Вілік Буд", м. Київ, надалі - кредитор, звернулось до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест» (вул. Суховоля, 61, м. Трускавець, Львівська область, 82200, код ЄДРПОУ 30439207), надалі - боржник.

Ухвалою суду від 26.05.2016 р. заяву прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 01.06.2016 р., зобов'язано арбітражного керуючого Зубик Ю.З. протягом трьох днів з дня отримання ухвали надати суду заяву на участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест» відповідно до вимог ст. 114 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою суду від 01.06.2016 р. порушено провадження у справі про банкрутство ТзОВ „Трускавецьінвест", визнано вимоги кредитора ТзОВ „Вілік Буд" в сумі 487673,56 грн., з яких 487673,56 грн. безспірні вимоги, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ТзОВ „Трускавецьінвест", введено процедуру розпорядження майном ТзОВ „Трускавецьінвест", розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Зубик Ю.З., встановлено арбітражному керуючому Зубик Ю.З. оплату послуг (грошову винагороду) за виконання повноважень розпорядника майна у справі в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень шляхом її авансування заявником (кредитором) у відповідності до вимог ч. 2 ст. 115 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення (повідомлення) про порушення справи про банкрутство ТзОВ „Трускавецьінвест", текст якого додається, попереднє засідання суду призначено на 21.07.2016 р.

Оголошення про порушення справи про банкрутство № 914/1351/16 офіційно оприлюднено на сайті Вищого господарського суду України 01.06.2016 р.

05.07.2016 р. на розгляд суду надійшла заява ПАТ «Єврогазбанк» з грошовими вимогами до боржника ТзОВ «Трускавецьінвест» на загальну суму 1035555342,88 грн. Згідно штемпеля на поштовому конверті вбачається, що заява направлена на адресу суду 01.07.2016 р., що свідчить про те, що заяву подано в строк, передбачений ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою суду від 07.07.2016 р. заяву ПАТ «Єврогазбанк» прийнято судом до розгляду.

21.07.2017 р. банк подав заяву про те, що розмір забезпечених грошових вимог складає 334949972,34 грн.

Заява ПАТ «Єврогазбанк» з грошовими вимогами до боржника на суму 1035555342,88 грн. розглянута розпорядником майна. Розпорядник майна вказані грошові вимоги заявника визнав частково в сумі 496454887,51 грн., що підтверджується повідомленням розпорядника майна від 14.07.2016 р. за № 02-05/31, та включив їх в реєстр вимог кредиторів.

Розглянувши заяву ПАТ «Єврогазбанк», вислухавши представника заявника, розпорядника майна, суд встановив наступне.

Згідно поданої заяви ПАТ «Єврогазбанк» просить визнати його вимоги на суму 11849025,35 доларів США, еквівалентних станом на 31.05.2016 р. 298192595,66 грн., які виникли на підставі кредитного договору № 559-190412 від 19.04.2012 р. (зі змінами та доповненнями від 06.07.2012 р., 25.12.2012 р., 17.04.2013 р. та 27.02.2014 р.) між банком та ТзОВ «Компанія Сітібуд», а також на підставі договору іпотеки № 967-200412/І від 25.04.2012 р. між банком та ТзОВ «Трускавецьінвест».

Предметом іпотеки за вказаним договором є належна ТзОВ «Трускавецьінвест» на праві власності нежитлова будівля «SPA-Wellnes» центр з басейнами, площею 7228,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 63-Б. Згідно п. 1.4 договору іпотеки № 967-200412/І від 25.04.2012 р. погоджена сторонами вартість предмету іпотеки складає 139366640,00 грн.

Господарским судом встановлено, що заборгованість ТзОВ «Компанія Сітібуд» за кредитним договором № 559-190412 від 19.04.2012 р. була предметом розгляду в межах справи № 910/6522/15-г господарського суду м. Києва. Так, рішенням господарського суду м. Києва від 05.06.2015 р. у справі № 910/6522/15-г з ТзОВ «Компанія Сітібуд» стягнено на користь ПАТ «Єврогазбанк» заборгованість за кредитним договором № 559-190412 від 19.04.2012 р. в сумі 7903969,44 доларів США, з якої 6926406,93 доларів США (еквівалентних 154112554,19 грн.) - заборгованості за кредитом; 848484,85 доларів США (еквівалентних 18878787,91 грн.) - заборгованості за відсотками; 64399,73 доларів США (еквівалентних 1432893,99 грн.) - пені за несвоєчасне повернення кредиту; 64677,93 доларів США (еквівалентних 1439083,94 грн.) - пені за несвоєчасну сплату відсотків.

Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, звертаючись до господарського суду із заявою про грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство, ПАТ «Єврогазбанк» просить визнати його кредитором боржника на суму, встановлену рішенням господарського суду м. Києва, яке набрало законної сили, тобто еквівалента 7903969,44 доларів США та додатково 3945055,91 доларів США нарахованої заборгованості за період, що не охоплений вказаним судовим рішенням.

Разом з тим, як зазначалося вище, вимоги до боржника у справі про банкрутство ПАТ «Єврогазбанк» на підставі договору іпотеки № 967-200412 від 25.04.2012 р. за умовами якого погоджена сторонами вартість предмету іпотеки складала 139366640,00 грн.

Також, згідно поданої заяви ПАТ «Єврогазбанк» просить визнати його вимоги на суму 157275425,22 грн., які виникли на підставі кредитного договору № 697-300513 від 30.05.2013 р. (зі змінами та доповненнями від 05.06.2013 р., 11.06.2013 р., 21.06.2013 р., 11.06.2014 р. та 27.02.2014 р.) між банком та ТзОВ «Лакшмі-8», а також на підставі договору іпотеки № 1172-260613/І від 26.06.2013 р. між банком та ТзОВ «Трускавецьінвест».

Предметом іпотеки за вказаним договором є належні ТзОВ «Трускавецьінвест» на праві власності спальний корпус санаторію «Женева», 5А, загальною площею 2451,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 63; земельна ділянка площею 0,0934 га, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 63, кадастровий номер 4611500000:02:001:0006. Згідно п. 1.6 договору іпотеки № 1172-260613/І від 26.06.2013р. погоджена сторонами вартість предмету іпотеки складає 49454000,00 грн.

Господарским судом встановлено, що заборгованість ТзОВ «Лакшмі-8» за кредитним договором № 697-300513 від 30.05.2013 р. була предметом розгляду в межах справи № 910/7846/15-г господарського суду м. Києва. Так, рішенням господарського суду м. Києва від 12.05.2015 р. у справі № 910/7846/15-г з ТОВ «Лакшмі-8» стягнено на користь ПАТ «Єврогазбанк» заборгованість за кредитним договором № 697-300513 від 30.05.2013 р. в сумі 99790403,17 грн., з якої: 81626079,50 грн. - борг за кредитом; 16849536,86 грн. - борг по процентах за користування кредитом; 1314786,81 грн. - пеня.

Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, звертаючись до господарського суду із заявою про грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство, ПАТ «Європейський газовий банк» просить визнати його кредитором боржника на суму, встановлену рішенням господарського суду м. Києва, яке набрало законної сили, тобто 99790403,17 грн. та додатково 57485022,05 грн., нарахованої заборгованості за період, що не охоплений вказаним судовим рішенням.

Разом з тим, як зазначалося вище вимоги до боржника у справі про банкрутство заявлені ПАТ «Єврогазбанк» на підставі договору іпотеки № 1172-260613/1 від 26.06.2013 р., за умовами якого погоджена сторонами вартість предмету іпотеки складала 49454000,00 грн.

Крім цього, згідно поданої заяви ПАТ «Єврогазбанк» просить визнати його вимоги на суму 275914307,83 грн., які виникли на підставі кредитного договору № 436-290611 від 29.06.2011 р. (зі змінами та доповненнями від 17.03.2014 р.) між банком та ТзОВ «Сеторі Консалтинг Груп», а також на підставі договору застави транспортних засобів № 924/270212/А від 28.02.2012 р. між банком та ТзОВ «Трускавецьінвест».

Предметами застави за вказаним договором є належні ТзОВ «Трускавецьінвест» на праві власності автомобіль марки SKODA SUPERB AMBITION 1.8, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_4; автомобіль марки VOLVO S 80, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов НОМЕР_5; автомобіль марки VOLKSWAGEN CARAVELLE, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, кузов НОМЕР_6; автомобіль марки SKODA Octavia Elegance 2.0i, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7, кузов НОМЕР_8. Згідно п. 1.4. договору застави транспортних засобів №924/270212/А погоджена сторонами вартість предметів застави складає 624833,34 грн.

Господарским судом встановлено, що заборгованість ТзОВ «Сеторі Консалтинг Груп» за кредитним договором № 436-290611 від 29.06.2011 р. була предметом розгляду в межах справи № 910/12759/15 господарського суду м. Києва. Так, рішенням господарського суду м. Києва від 14.07.2015 р. у справі № 910/12759/15 з ТзОВ «Сеторі Консалтинг Груп» стягнено на користь ПАТ «Єврогазбанк» заборгованість за кредитним договором № 436-290611 від 29.06.2011 р. в сумі 7768517,58 доларів США, еквівалентних станом на 18.05.2015 р. 174415882,36 грн., з яких: 6205932,15 доларів США - заборгованість по кредиту; 1134351,66 доларів США - відсотки за користування кредитом; 428233,77 доларів США - неустойка.

Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, звертаючись до господарського суду із заявою про грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство ПАТ «Єврогазбанк» просить визнати його кредитором боржника на суму, встановлену рішенням господарського суду м. Києва, яке набрало законної сили, тобто 195502513,42 грн., що станом на 31.05.2016 р. відповідає еквіваленту 7768517,58 доларів США та додатково 80411794,41 грн. нарахованої заборгованості за період, що не охоплений вказаним судовим рішенням.

Разом з тим, як зазначалося вище вимоги до боржника у справі про банкрутство заявлені ПАТ «Єврогазбанк» на підставі договору застави транспортних засобів № 924/270212/А, за умовами якого погоджена сторонами вартість предметів застави складала 624833,34 грн.

Крім цього, згідно поданої заяви ПАТ «Єврогазбанк» просить визнати його вимоги на суму 334949972,34 грн. забезпеченими, в тому числі, які виникли на підставі кредитного договору № 640-281212 від 28.12.2012 р. між банком та ТзОВ «Фінансова компанія «Базель-Фінанс», а також на підставі договору іпотеки № 1119-170413/І від 17.04.2013 р., укладеного між банком та ТзОВ «Трускавецьінвест».

Предметом іпотеки за вказаним договором є належний ТзОВ «Трускавецьінвест» на праві власності об'єкт нерухомого майна - приміщення кафе-клубу, 1Г, загальною площею 326,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець вул. Суховоля, буд. 63 «а».

Згідно п. 1.5 договору іпотеки № 1119-170413/І від 17.04.2013 р. погоджена сторонами вартість предмету іпотеки складає 2836400,00 грн., хоча банком помилково вказано 6257484,00 грн.

Крім цього, такі грошові вимоги на вказану суму виявлені самостійно розпорядником майна, які ним визнані та включені до реєстру вимог кредиторів. За наведеного вище господарський суд констатує, що на підставі договорів іпотеки № 967-200412 від 25.04.2012 р.; № 1172-260613/1 від 26.06.2013 р.; № 1119-170413/1 від 17.04.2013 р. та договору застави транспортних засобів № 924/270212/А, укладених між банком та ТзОВ «Трускавецьінвест», які забезпечували виконання зобов'язань відповідно за кредитним договором № 559-190412 від 19.04.2012 р. між банком та ТзОВ «Компанія Сітібуд»; кредитним договором № 697-300513 від 30.05.2013 р. між банком та ТзОВ «Лакшмі-8»; кредитним договором № 436-290611 від 29.06.2011 р. між банком та ТзОВ «Сеторі Консалтинг Груп»; кредитним договором № 640-281212 від 28.12.2012 р. між банком та ТзОВ «Фінансова компанія «Базель-Фінанс», ПАТ «Єврогазбанк» заявлено грошових вимог до боржника (майнового поручителя) у справі про банкрутство, який не є одночасно боржником в основних зобов'язаннях, на суму 734218728,71 грн. (298192595,66 грн.+ 157275425,22 грн. + 275914307,83 грн. + 2836400,00 грн.). При цьому, як зазначалося вище погоджена сторонами у відповідних договорах вартість предметів іпотеки та застави складала 192281873,34 грн. (139366640,00 грн. + 49454000,00 грн. + 624833,34 грн. + 2836400,00 грн.).

Надаючи правову оцінку обсягу відповідальності майнового поручителя, як іпотекодавця (заставодавця), який не є одночасно боржником в основному зобов'язанні, господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як встановлено ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотека є окремим видом застави, а саме заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Заставодавцем відповідно до ч. 1 ст. 583 Цивільного кодексу України може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника (п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку»).

Положеннями ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Отже, правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення вимог за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

При цьому норми Закону № 2343-ХІІ не обмежують право іпотекодержателя звернутися з грошовими вимогами до майнового поручителя, якщо основний боржник не сплатив борг.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про іпотеку » майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Тобто, відповідальність майнового поручителя як іпотекодавця, який не є одночасно боржником в основному зобов'язанні, обмежується вартістю майна, переданого в іпотеку.

Таким чином, у разі невиконання основним боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання іпотекодержатель як кредитор, має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, а у разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає в межах узятих на себе зобов'язань перед іпотекодержателем.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 29.03.2017 р. у справі № 918/169/16.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку щодо часткового визнання кредиторських вимог ПАТ «Єврогазбанк», заявлених на підставі договорів іпотеки № 967-200412 від 25.04.2012 р.; №1172-260613/1 від 26.06.2013 р.; № 1119-170413/1 від 17.04.2013 р. та договору застави транспортних засобів № 924/270212/А до боржника-майнового поручителя, який не є одночасно боржником в основному зобов'язанні, у розмірі вартості предметів іпотек та застави, погодженому сторонами цих договорів, а саме 192281873,34 грн. (139366640,00 грн. + 49454000,00 грн. + 624833,34 грн. + 2836400,00 грн.) та включення їх до реєстру вимог кредиторів окремо як забезпечених заставою майна боржника.

Розглядаючи заявлені ПАТ «Єврогазбанк» грошові вимоги до боржника в сумі 12086664,15 доларів США, еквівалентних 304173014,17 грн., господарський суд встановив, що такі виникли на підставі кредитного договору №450-140711 від 14.07.2011р. (зі змінами та доповненнями від 27.07.2011 р.; від 02.09.2011 р.; від 04.10.2011 р.; від 14.12.2011 р.; від 31.01.2012 р.; від 03.02.2012 р.; від 03.03.2012 р.; від 04.04.2012 р.; від 25.04.2012 р.; від 26.04.2012 р.; від 28.04.2012 р.; від 05.07.2012 р.; від 11.07.2012 р.; від 25.07.2012 р.; від 30.11.2012 р.; від 14.12.2012 р.; від 27.05.2013 р.; від 09.07.2013 р.; від 27.02.2014 р.; від 04.04.2014 р.; від 30.04.2014 р.; від 23.05.2014 р.; від 03.06.2014 р. та від 03.07.2014 р.) між банком та ТзОВ «Вілік Буд», а також на підставі договору іпотеки № 2158 від 27.07.2011 р., укладеного між банком та ТОВ «Трускавецьінвест».

Предметами іпотеки за вказаним договором є належні ТзОВ «Трускавецьінвест» на праві власності будівля готельного комплексу № 4, загальною площею 6208,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; земельна ділянка, загальною площею 2,1472 га, кадастровий номер НОМЕР_9. Згідно п. 1.4 договору іпотеки № 967-200412 від 25.04.2012 р. погоджена сторонами вартість предметів іпотеки складає 139247015,00 грн.

При цьому, як встановлено господарським судом, окрім майнової поруки на підставі згадуваного договору іпотеки № 2158 від 27.07.2011 р., виконання зобов'язань за кредитним договором № 450-140711 від 14.07.2011 р. (зі змінами та доповненнями) забезпечувалося також фінансовою порукою ТзОВ «Трускавецьінвест» на підставі укладеного з банком договору поруки № 147-310513/П від 31.05.2013 р.

Відповідно до пункту 1.1 договору поруки № 147-310513/П від 31.05.2013 р. поручитель (ТзОВ «Трускавецьінвест») зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з ТзОВ «Вілік Буд» (позичальником за належне виконання останнім умов кредитного договору № 450-140711 від 14.07.2011 р., в тому числі щодо погашення суми кредиту в розмірі 6716733,00 доларів США, сплати процентів, комісій а також можливих штрафних санкцій.

За встановлених фактичних обставин господарський суд констатує, що в даному випадку відповідальність боржника (ТзОВ «Трускавецьінвест»), який хоч і не є одночасно боржником в основному зобов'язанні, не обмежується лише вартістю майна, переданого в іпотеку, а поширюється на весь обсяг обґрунтованих грошових вимог за основним зобов'язанням.

З метою встановлення обсягу обґрунтованих грошових вимог, заявлених ПАТ «Єврогазбанк» на підставі кредитного договору № 450-140711 від 14.07.2011 р. (основного зобов'язання), господарським судом встановлено, що заборгованість за таким кредитним договором була предметом розгляду в межах справи № 910/369/15-г господарського суду м. Києва. Так, рішенням господарського суду м. Києва від 01.03.2016 р. у справі № 910/369/15-г на користь ПАТ «Єврогазбанк» солідарно стягнено з ТзОВ «Вілік Буд» та ТзОВ «Трускавецьінвест» заборгованість за кредитним договором № 450-140711 від 14.07.2011 р. в сумі 6715253,45 дол. США -основної заборгованості; 1328127,89 дол. США - процентів за користування кредитом; 2495120,63 грн. - пені за прострочення сплати кредиту та процентів за користування кредитом. Вказана заборгованість не погашена станом на дату порушення справи про банкрутство.

Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд відзначає, що розмір заборгованості боржника перед кредитором в частині стягнення основної суми заборгованості, процентів за користування кредитом, пені в розмірі 2495120,63 грн. за кредитним договором встановлений рішенням господарського суду у справі № 910/369/15-г, яке набрало законної сили, відтак, згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України встановлює преюдиціальні обставини для даної справи.

Розрахунок розміру процентів нарахованих за період, що не охоплений рішенням суду в господарській справі № 910/369/15-г судом перевірено та встановлено, що такий розрахунок є вірним.

Окрім цього, у зв'язку з невиконанням боржником та поручителем своїх зобов'язань по сплаті кредиту та процентів за кредитом протягом періоду з 01.08.2013 р. по 31.05.2016 р. нараховано три проценти річних на суму 181655,63 дол. США (еквівалент станом на дату порушення справи про банкрутство 2541221,36 грн. (кредит) + 2030324,59 грн. (проценти)). Загалом, у зв'язку із прострочення сплати кредиту та процентів банком нараховано до стягнення з боржника трьох процентів річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України на суму 4571545,95 грн.

За наслідками перевірки відповідного розрахунку трьох процентів річних господарський суд дійшов висновку про вірність проведених кредитором розрахунків.

Згідно п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 всі грошові вимоги кредиторів до боржника повинні бути виражені в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника виражені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

За наслідками розгляду вимог кредитора в частині стягнення пені, нарахованої за прострочення сплати кредиту та процентів за користування ним, суд дійшов висновку про задоволення таких вимог частково в розмірі 2495120,63 грн., керуючись при цьому наступним.

Як встановлено господарським судом стягнення пені за неналежне виконання кредитного договору № 450-140711 від 14.07.2011 р. (основного зобов'язання) було предметом розгляду в межах справи № 910/369/15-г господарського суду м. Києва. Так, рішенням господарського суду м. Києва від 01.03.2016 р. у справі № 910/369/15-г на користь ПАТ «Єврогазбанк» солідарно стягнено з ТзОВ «Вілік Буд» та ТзОВ «Трускавецьінвест», зокрема, пеню нараховану станом на 13.05.2015 р. в сумі 2495120,63 грн. за прострочення сплати кредиту та процентів за користування кредитом.

Натомість, як вбачається із заяви з грошовими вимогами до боржника, кредитором (ПАТ «Єврогазбанк») нараховано пеню за період з 28.08.2014 р. по 21.10.2015 р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму 1848777,25 дол. США, що еквівалентно станом на дату порушення справи про банкрутство 46526331,97 грн., а також нараховано пеню за прострочення сплати процентів за період з 01.12.2015 р. по 31.05.2016 р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму 498941,38 дол. США, що еквівалентно станом на дату порушення справи про банкрутство 12556359,77 грн.

Відмовляючи в задоволенні пені за несвоєчасну сплату кредиту, нарахованої за період з 14.05.2015 р. по 21.10.2015 р., а також пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, нарахованої за період з 01.12.2015 р. до 31.05.2016 р., суд відзначає, що ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування. Разом з тим, судом не встановлено, а кредитором не надано доказів, які б підтверджували встановлення інших умов нарахування штрафних санкцій (пені, неустойки).

Згідно п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Таким чином, враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, роз'яснення п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України 17.12.2013 р. № 14, правову позицію Верховного Суду України викладену у постановах від 15.04.2015 р. № 3-53гс15, від 30.09.2014 р. у справі № 904/9083/13, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, нарахованої кредитором з перевищенням встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячного періоду для такого нарахування.

З урахуванням наведеного вище господарський суд приходить до висновку, що із заявлених ПАТ «Єврогазбанк» на підставі кредитного договору № 450-140711 від 14.07.2011 р. грошових вимог задоволенню підлягають вимоги в сумі 247585443,06 грн., з яких 6715253,45 доларів США, еквівалентних 168996081,75 грн. (станом на 31.05.2016 р.) - заборгованість за кредитом; 2842036,44 доларів США, еквівалентних 71522694,73 грн. (станом на 31.05.2016 р.) - заборгованість за процентами; 2495120,63 грн. - пеня за кредитом; 181655,63 доларів США, еквівалентних 4571545,95 (станом на 31.05.2016 р.) - три проценти річних.

При цьому, розмір грошових вимог забезпечених заставою майна боржника складає 139247015,00 грн., які підлягають внесенню окремо до реєстру вимог кредиторів. В шосту чергу - підлягають внесенню грошові вимоги в сумі 2495120,63 грн., які складаються з нарахованої пені. Інша частина визнаних господарським судом грошових вимог ПАТ «Єврогазбанк», заявлених на підставі кредитного договору № 450-140711 від 14.07.2011 р. в сумі 105843307,43 грн. є конкурсними та підлягає внесенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

Частиною 8 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про визнання та внесення до реєстру вимог кредиторів заявлених ПАТ «Європейський газовий банк» до боржника у справі про банкрутство грошових вимог в сумі 439870072,40 грн., з яких до першої черги вноситься сплачена сума судового збору за подачу заяви в розмірі 2756,00 грн.; 105843307,43 грн. є конкурсними та підлягають внесенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів; грошові вимоги в сумі 2495120,63 грн., які складаються з нарахованої пені підлягають включенню до шостої черги реєстру вимог кредиторів. Грошові вимоги ПАТ «Єврогазбанк» в сумі 331528888,34 грн. є забезпеченими іпотекою (заставою) майна боржника, у зв'язку із чим вносяться окремо до реєстру вимог кредиторів.

Іншу частину заявлених ПАТ «Єврогазбанк» до боржника у справі про банкрутство грошових вимог суд вважає необґрунтованим з наведених вище підстав, у зв'язку із чим такі підлягають відхиленню.

Керуючись ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (04073, м. Київ, проспект Московський, 16, ідентифікаційний код 34693790) в сумі 108341184,06 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» (вул. Суховоля, 61, м. Трускавець, Львівська область, 82200, ідентифікаційний код 30439207), з яких: 2756,00 грн. (судовий збір) - перша черга; 105843307,43 грн. (основний борг) - четверта черга; 2495120,63 грн. (пеня) - шоста черга.

Окремо внести до реєстру вимог кредиторів боржника вимоги, які забезпечені заставою майна в сумі 331528888,34 грн.

2. У решті заявлені грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» відхилити.

Суддя Артимович В.М.