П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 року Справа № 414/78/17

Провадження № 2-а/414/27/2017

Кремінський районний суд Луганської області в складі:

головуючої судді Тесленко І.О.;

за участю секретаря Бутилкіній Н.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кремінна адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій та рішення суб'єкта владних повноважень протиправними, зобов'язання його вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Кремінського районного суду Луганської області з адміністративним позовом до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій та рішення суб'єкта владних повноважень протиправними, зобов'язання його вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що її чоловік ОСОБА_2 з 16.11.1992 року отримував пенсію за віком в сумі 3 200,00 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер. З 01.06.2008 року, відповідно до довідки ПФУ в Кремінському районі Луганської області №215 від 16.05.2008р. розмір пенсії чоловіка на зазначений час складає 2 043,00 грн. замість 3 200,00 грн., що є не зрозумілим для позивача. З 01.06.2008 року позивачу була призначена пенсія за втратою годувальника в сумі 1 023,00 грн. 10.02.2015 року позивачка звернулась з письмовою заявою до УПФУ в Кремінському районі про перерахунок пенсії у зв'язку зі втратою годувальника з 01.06.2008 р. по 01.02.2015 р. 25.02.2016 р. УПФУ в Кремінському районі направив на адресу позивача відповідь за №7/Ф-14, в якій зазначив, що середньомісячний заробіток чоловіка склав 3 272,97 грн. та пенсія йому призначена за віком 2 955,37 грн., що не відповідає дійсності. 16.03.2015 р. позивачка вдруге звернулась до УПФУ в Кремінському районі з заявою про перерахунок їй пенсії за період з 01.06.2008 р. по 30.06.2015 р. УПФУ в Кремінському районі своїм листом №11/Ф-14 направило на її адресу відповідь, що її розмір пенсії складає у зв'язку зі втратою годувальника 50% від пенсії чоловіка. 13.11.2015р. позивачка в третій раз звернулась до УПФУ в Кремінському районі Луганської області з заявою про перерахунок пенсії з 01.06.2008 р. по 31.12.2011 р. в заяві було зазначено розрахунок недоплат по пенсії за цей період в сумі 8 222,32 грн. 07.12.2015 р. УПФУ в Кремінському районі своїм листом №62/Ф-14 направило відповідь позивачу з зазначенням, що для перерахунку пенсії немає підстав, так як 01.11.2015 року їй призначена пенсія в сумі 1 734,28грн. 09.02.2016 р. позивачка у черговий раз звернулася до УПФУ в Кремінському районі Луганської області з заявою про правильне призначення їй пенсії. 01.03.2016 р. УПФУ в Кремінському районі Луганської області направило на адресу позивача відповідь за №10/Ф-14, в якій було зазначено, що розмір пенсії позивачки з 01.09.2015 року складає 1 734,28 грн. та ніякої відповіді на поставлені питання щодо того, що з 01.06.2008 р. при пенсії чоловіка 3 200,00 грн., що підтверджується пенсійним посвідченням чоловіка про призначення йому пенсії в сумі 3 200,00 грн. з заробітку 5 857,00 грн., позивачці була призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника в сумі 1 023,00 грн. з 01.06.2008 р. та чому не був здійснений перерахунок доплат до пенсії з 01.06.2008 р., коли позивачка стала отримувати пенсію у зв'язку зі втратою годувальника. Також, позивач зазначає, що у відповідях УПФУ в Кремінському районі Луганської області №62/Ф-14 від 24.11.2015 р. зазначено, що з 01.11.2015 р. позивачка отримує пенсію в розмірі 1 734,28 грн., а у відповіді УПФУ в Кремінському районі Луганської області №10/Ф-14 від 17.02.2016 р. зазначено, що позивачка отримує пенсію з 01.09.2015 р. у розмірі 1 734,28 грн., фактично вона отримує цю пенсію з грудня 2014 року. 22.06.2016 року позивачка звернулась зі скаргою на ім'я начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на не правомірні дії УПФУ в Кремінському районі Луганської області в частині перерахунку їй пенсії з 01.06.2008 р. по дійсний час. 29.08.2016 року Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області своїм листом №347/Ф-11 направило відповідь на скаргу позивачці у якій зазначило, що пенсія її чоловіка за віком складає 3 016,91 грн., але з якого часу не зазначено. Розмір пенсії у зв'язку зі втратою годувальника станом на 01.08.2016 р. складає 1 734,28 грн. Відповідно до розрахунків позивачки починаючи з 01.06.2008 р. їй не доплатили 21 810,06 грн. З врахуванням чого, позивачка просила суд відновити їй пропущений строк для подання та розгляду адміністративного позову за період з 01.09.2008 р. по 01.06.2014 р., визнати дії відповідача у зв'язку з відмовою в перерахунку призначеної пенсії позивачці у зв'язку зі втратою годувальника за період з 01.06.2008 р. по 01.06.2014 р. протиправними та відмінити рішення УПФУ в Кремінському районі Луганської області від 07.12.2015 р. №62/Ф-14 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 29.08.2016 р. №347/Ф-11; зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок призначеної їй у зв'язку зі втратою годувальника пенсії за період з 01.06.2008 р. по 01.06.2014 р. та виплатити заборгованість за цей період в сумі 21 810,06 грн.; стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 20 000,00грн., всі витрати по оплаті судового збору стягнути з відповідача УПФУ в Кремінському районі Луганської області.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, телефонограмою повідомила, що не може прибути в судове засідання у зв'язку з хворобою та просила розглянути адміністративний позов за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив судове засідання провести без його участі. Також, надав суду заперечення на адміністративний позов в якому зазначив, що твердження позивачки, викладені в адміністративному позові не відповідають дійсності, оскільки вона не враховує, що на момент призначення пенсії її чоловіку грошовою одиницею України були карбованці. У подальшому, Указом Президента України «Про грошову реформу України» №762/96 з 02.09.1996 року, в обіг була введена грошова одиниця - гривня. Відповідно до п.5 зазначеного Указу, органами державної влади було здійснено перерахунок карбованців у гривні відповідно до встановленого курсу обміну. Також звертав увагу суду, що позивачкою було пропущено строк звернення до суду. З врахуванням наведеного, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1, 1953 року народження, перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, 1947 року народження, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 11.11.1971 року (а.с. 28).

Як вбачається з Свідоцтва про смерть від 13.01.1997 р. НОМЕР_1 (а.с. 29), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно до Посвідчення НОМЕР_2 від 16.11.1992 року, ОСОБА_2, 1947 року народження, була призначена пенсія за віком в сумі 3 200,00 крб.

Указом Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25.08.1996р. № 762/96, було проведено грошову реформу в Україні та введено в обіг гривню.

Як встановлено п.3 зазначеного Указу, українські карбованці підлягають обміну на гривні (банкноти та розмінну монету) за курсом 100000 карбованців на 1 гривню.

Згідно до п.7 Указу Президента України «Про грошову реформу в Україні», виплата заробітної плати, стипендій, пенсій, допомог, інших грошових виплат населенню проводиться з 2 вересня 1996 року лише у гривнях без будь-яких змін порядку і строків такої виплати.

Тож, твердження позивачки щодо того, що до розрахунку має братись саме розмір пенсії її померлого чоловіка, зазначений у посвідченні від 16.11.1992 р., тобто в сумі 3 200,00 грн. не відповідають дійсності, оскільки сума визначена у посвідченні у карбованцях та підлягає перерахункув гривню у відповідності до вимог Указу Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25.08.1996 № 762/96.

Також, як передбачено ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (в редакції станом на 01.01.2008р.), право на пенсію за віком мають, зокрема, чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Як вбачається з листа Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області Вих. №62/Ф-14 від 07.12.2015р. (а.с.18), загальний стаж померлого ОСОБА_3 становить 37 років 07 місяців 14 днів, в тому числі по списку №1 на підземних роботах - 22 роки 3 дні, що, до речі, не спростовується позивачем. Коефіцієнт страхового стажу визначено у розмірі 0,59583.

Згідно до листа Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області Вих. №11/Ф-14 від 30.03.2015р. (а.с. 11) середньомісячний заробіток ОСОБА_2 за період роботи на ВАТ «Лисичанськвугілля» шахта «Кремінна» з 01.10.1990 рік по 30.09.1992 року становить (з врахуванням перерахунку) 3 272,97грн.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.25 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (в редакції чинній станом на 01.01.2008 р.), коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:

См х Вс

Кс = ------------, де:

100% х 12

Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 0,8%. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом другим частини четвертої статті 24 цього Закону, - 0,85.

На підставі зазначених положень законодавства України, ОСОБА_2 було розраховано коефіцієнт страхового стажу при загальному трудовому стажі роботи 37 років 07 місяців 14 днів, в тому числі за списком №1- шахтарі - 22 роки 3 дні, який становить 0,59583.

Згідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (в редакції чинній станом на 01.01.2008 р.), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI, було встановлено, що у 2008 році пенсії, призначені згідно із цим Законом із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2002-2005 роки, підлягають перерахунку з 1 січня 2008 року із урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсій.

Таким чином, як вбачається з довідки Управління Пенсійного фонду України у Кремінському районі Луганської області Вих. №2155 від 16.05.2008 р. (а.с.31), розмір пенсії ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на час надання довідки, з врахуванням положень чинного законодавства України, складав би 2 043,46 грн.

Згідно до ч.1 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (в редакції чинній станом на 01.01.2008 р.), пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Таким чином, з врахуванням положень чинного законодавства України станом на день звернення позивачки до Управління Пенсійного фонду України у Кремінському районі Луганської області, тобто на 01.06.2008 р., пенсія, що підлягає виплаті позивачці у зв'язку зі втратою годувальника становила 1 021,73грн.

Як вбачається з розрахунку доплат до пенсії ОСОБА_1 за 7 місяців 2008 року (а.с.32), наданого позивачкою до матеріалів справи, у період з 01.06.2008 р. по 31.12.2008 р. їй була виплачена пенсія у розмірі 1 023,00грн. щомісячно. Тож зазначена сума не є меншою ніж сума, розрахована у відповідності до положень чинного законодавства України.

Також, відповідно до ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII, індексацією грошових доходів населення - є встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 зазначеного закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Крім того, п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту населення» №327 від 23.04.2012р. було встановлено, що пенсії, призначені (перераховані) до 2008 року із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2005-2006 роки відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей) та із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2003-2006 роки відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», перераховуються із застосуванням показників відповідно середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік та середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік.

Відповідачем здійснювався перерахунок пенсії позивачці, що підтверджується листом Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області (Вих. №11/Ф-14 від 30.03.2015 р.) та розрахунками позивачки за відповідні роки (а.с.33-39).

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дії та рішення суб'єкта владних повноважень протиправними, зобов'язання його здійснити певні дії є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог, заявлених позивачкою, щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.3. Постанову Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

З врахуванням того, що судом не було встановлено з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства України при призначенні та перерахунку позивачці пенсії у зв'язку зі втратою годувальника, у тому числі незаконних дій або бездіяльності, а також того, що позивачкою не надано на підтвердження завдання їй моральної шкоди жодних доказів, суд вважає, що вимоги позивачки щодо стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди в сумі 20 000,00грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.5 ст.94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету.

Тож, з врахуванням, звільнення позивачки від сплати судового збору, судові витрати підлягають віднесенню на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 17, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій та рішення суб'єкта владних повноважень протиправними, зобов'язання його вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди відмовити за необґрунтованістю.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Кремінський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст Постанови складено 26.05.2017р.

Суддя І.О. Тесленко