Справа № 2 – 2094/09  

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

15.10.2009 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:  

головуючого – судді Дурасової Ю.В.,  

при секретарі – Крутій Ю.В.,  

за участю позивача – ОСОБА_1,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу, суд –  

ВСТАНОВИВ:  

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою і в обґрунтування позовних вимог вказала, що 19 березня 2007 року до неї звернувся відповідач ОСОБА_2 з приводу позичити йому грошей. Згідно однієї розписки, яку ОСОБА_2 власноручно написав, він взяв в борг 5500 грн., згідно іншої розписки ОСОБА_2 взяв в борг 2800 грн. В цілому ОСОБА_2 взяв в неї у борг 8300 грн. Згідно розписок ОСОБА_2  повинен повернути їй борг до 31.03.2007 року, однак по теперішній час кошти не повернув. Вона неодноразово зверталася до ОСОБА_2 з приводу повернення боргу, однак ОСОБА_2 борг не повертає. Просить стягнути з відповідача на її користь борг в сумі 8300 грн., та витрати, пов’язані з розглядом справи: 30 грн. – ІТЗ,  83 грн. – судовий збір.  

Позивач – ОСОБА_1 у судовому засіданні     позов підтримала в повному обсязі, не заперечує проти проведення заочного розгляду справи у відсутності відповідача,  суду  пояснила,     що надані відповідачу за розписками кошти в сумі 8300 грн. не може повернути, тому змушена звертатися до суду. Просить позов задовольнити.  

Відповідач – ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений. Про причини неявки суду не повідомив.     Позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, тому суд, на підставі ст. 224 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи.  

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з’ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства,  оцінивши докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України,  суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на таких підставах.  

У судовому засіданні встановлені наступні факти, обставини та правовідносини, які регулюються ЦК України.  

У судовому засіданні встановлено, що 19 березня 2007 року до позивача звернувся відповідач ОСОБА_2 з приводу позичити йому грошей. Згідно однієї розписки ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1  5500 грн., згідно іншої розписки ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1 2800 грн. В цілому ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_1 в борг 8300 грн. Згідно розписок ОСОБА_2  взяв на себе обов’язок повернути ОСОБА_1  борг до 31.03.2007 року, однак по теперішній час кошти не повернув. ОСОБА_1 неодноразово зверталася до ОСОБА_2 з приводу повернення боргу, однак ОСОБА_2 борг не повертає.  

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача та вбачаються з матеріалів справи, а саме з розписок від 19.03.2007 року.  

У відповідності зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.  

Пунктом 1 ст. 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.  

Згідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.  

У відповідності до ч. 2 ст. 1047 ЦК України розписка позичальника, яка посвідчує передачу йому позикодавцем визначеної грошові суми, є підтвердженням укладення договору позики, тобто підтвердженням досягнення згоди між його сторонами по всіх істотних умовах договору позики. Таким чином, на підставі цієї правової норми між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 фактично був укладений договір позики, оскільки у позивача в наявності маються відповідні розписки, які по своїй правовій природі є договором позики та підтверджують передачу позивачем ОСОБА_1 відповідачу ОСОБА_2 грошової суми у загальному розмірі 8300грн.  

Відповідно до п. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.  

У судовому засіданні встановлено, що укладаючи договір займу, відповідач прийняв на себе зобов'язання про повернення позивачу грошової суми у розмірі 8300грн.  

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Виходячи з наданих суду доказів, суд вважає за можливе, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1  борг, який складає 8300грн.  

Позивач обґрунтовано, в силу ст. ст. 15, 16 ЦК України, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав про повернення боргу згідно розписок на загальну суму 8300 грн.  

На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 слід стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 83грн. На підставі ст. 81 ЦПК України, підлягають стягненню на користь позивача з відповідача витрати по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30грн.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 610-612, 623, 1047-1050 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 81, 88, 208, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, суд -  

ВИРІШИВ:  

Позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про повернення боргу – задовольнити.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 8300грн.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30грн., а також судовий збір в розмірі 83грн.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду в Дніпропетровській області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.    

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.  

Суддя:               Ю.В. Дурасова