ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2009 року № 22а-17385/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Обрізка І.М., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання Неміш О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державного комунального підприємства «Дубенська житлово-експлуатаційна контора №2» Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.08.2008 року у справі за позовом державного комунального підприємства «Дубенська житлово-експлуатаційна контора №2» до Дубенської об’єднаної державної податкової інспекцій про визнання бездіяльності протиправною,
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2008 року ДКП «Дубенська ЖЕК №2» звернулось до суду з позовом до Дубенської об’єднаної державної податкової інспекцій про визнання бездіяльності протиправною.
Позивач посилався на те, що підприємство неодноразово зверталось до відповідача з приводу видачі йому свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємства – юридичною особою за ставкою єдиного податку 10%, оскільки ЖЕК №2 з 2001 року перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та була зареєстрована платником єдиного податку. Відмова відповідача видати позивачу свідоцтво про право сплати єдиного податку за ставкою податку 10% є такою, що суперечить вимогам законодавства.
Позивач просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови позивачу у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – юридичною особою за ставкою єдиного податку 10% та зобов’язати відповідача видати позивачу свідоцтво про право сплати єдиного податку.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.08.2008 року в задоволені позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржило ДКП «Дубенська ЖЕК №2», подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вказує на те, що підприємство за чисельністю працюючих 30 осіб та обсягом виручки від реалізації продукції за 2007 рік 870 тис. грн.. відповідає критеріям, передбаченим п.1 Указу Президента України від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».
Крім того, ДКП «ЖЕК №2» не відповідає умовам, визначеним абз. 4 п.7 Указу (на який посилається суд), оскільки підприємство не має статутного фонду, а лише володіє комунальним майном, яке закріплено за ними на праві оперативного управління, а Дубенська міська рада та її виконавчий комітет є лише органом, уповноваженим територіальною громадою управляти комунальним майном та не може вважатися ані засновником, ані учасником комунального підприємства.
Апелянт просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.08.2008 року і прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
З матеріалів справи видно, що позивач звернувся до Дубенської ОДПІ Рівненської області за видачею йому свідоцтва про право сплати єдиного податку як суб’єкту малого підприємництва з 1.01.2008р. за ставкою 10%, оскільки за кількістю працюючих та обсягом виручки відповідає вимогам Указу Президента України від 3.07.1998р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (далі Указу).
Дубенська ОДПІ відмовила у видачі такого свідоцтва, посилаючись на те, що ДКП «Дубенська житлово-експлуатаційна контора №2» не підпадає під дію Указу, оскільки її засновником є територіальна громада м.Дубно, яка не є суб’єктом малого підприємництва.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, Рівненський окружний адміністративний суд правильно виходив з положень ст..7 Указу, згідно якого дія Указу не поширюється, в тому числі на суб’єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, які належать юридичним особам-учасникам та засновникам цих суб’єктів, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищують 25%.
Суд першої інстанції встановив, що ДКП «Дубенська житлово-експлуатаційна контора №2» створене 2.01.1989р. рішенням Дубенського міськвиконкому від 14.12.1988р., який є його власником.
Єдиним засновником даного підприємства, як видно з матеріалів справи, є Дубенська міська рада, яка не є суб’єктом малого підприємництва і її частка в підприємстві перевищує 25%.
За таких обставин позиція суду першої інстанції щодо правомірності відмови податкового органу у видачі позивачу свідоцтва про сплату єдиного податку узгоджується з обставинами справи та ґрунтується на приписах законодавства.
Підстав для скасування постанови окружного адміністративного суду колегія суддів не знаходить, а доводи апеляційної скарги в тій частині, що підприємство не має статутного фонду, а за кількістю працюючих та обсягом виручки підпадає під дію Указу, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються нормами матеріального права, правильно застосованими судом.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу державного комунального підприємства «Дубенська житлово-експлуатаційна контора №2» залишити без задоволення.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.08.2008 року у справі № 2а-3132/08 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : І.М. Обрізко
В.З. Улицький
Повний текст виготовлено 22.10.2009 року.