2-921/2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2009 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Тончук Р.І.
при секретарі Придачук Г.Л.
за участю представників позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Славуті цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ВАТ»Славутський руберойдовий завод», про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, матеріальної та моральної шкоди, премії , недоплаченої заробітної плати, грошової компенсації за кожний рік роботи на підприємстві, профспілкового комітету підприємства про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ВАТ Славутський руберойдовий завод» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Посилається на те, що вона працювала на цьому підприємстві з 1984 року лаборантом хімічного аналізу.11 червня 2008 року її було звільнено з роботи згідно ст.40 п. 1 КзпП України за скороченням чисельності працівників. Звільнення вважає незаконним, оскільки воно було проведено без згоди вищого органу профспілки, тобто Хмельницької обласної організації профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України. Постановою Президії цієї профспілки від 27.05.2008 року власнику було відмовлено в погодженні питання скорочення чисельності працівників.
Крім того, всупереч вимогам ст.40 ч. 2 КзпП України їй не було запропоновано іншої роботи, власником не була розроблена та погоджена із профспілковим комітетом програма соціальної підтримки працівників, які підлягають вивільненню і вона залишилась без такої підтримки.
Просила поновити на роботі, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу та стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 5000 грн., оскільки незаконними діями адміністрації підприємства їй заподіяна така шкода.
У додатковій заяві позивачка розширила позовні вимоги і просила стягнути з відповідача на її користь також 5000 матеріальної шкоди, 20% недоплаченої у квітні 2008 року премії, 130% недоплаченої у травні 2008 року премії та належну при звільненні компенсацію з врахуванням того, що стаж її роботи на підприємстві становить 24 роки.
За клопотанням позивачки та її представника ОСОБА_2 до участі в справі був залучений в якості відповідача профспілковий комітет підприємства, до якого позивачка у додатковій позовній заяві заявила вимоги про стягнення 5000 матеріальної та 5000 моральної шкоди.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 позов підтримала і, уточнивши свої позовні вимоги, просить поновити її на роботі стягнути підприємства заробітну плату за час вимушеного прогулу, 5000 грн. матеріальної та 5000 грн. моральної шкоди,20% недоплаченої у квітня 2008 року премії, недоплачену заробітну плату за травень 2008 року, сума якої визначається як різниця між отриманою нею заробітною платою і заробітною платою працівника підприємства з такою ж посадою та розрядом та грошову компенсацію за кожний рік її роботи на підприємстві в сумі 12000 грн.
Крім того, просить стягнути також з профспілкового комітету та її користь 5000 грн. матеріальної та 5000 грн. моральної шкоди,що заподіяна незаконним звільненням з роботи та бездіяльністю профкому в питанні захисту її прав.
Представник позивачки ОСОБА_1 у письмовій заяві просив стягнути з відповідача премію за квітень в розмірі 40%, а недоплачену заробітну плату за травень та червень по день звільнення, а також перерахувати вихідну допомогу з врахуванням недоплачених сум заробітної плати.
Представник ВАТ»Славутський руберойдовий завод» ОСОБА_4 позову не визнала, давши пояснення про те, що звільнення ОСОБА_3 проведено з дотриманням вимог чинного законодавства.
Рішення про скорочення чисельності працівників правлінням ВАТ»Славутський руберойдовий завод» було прийняте у зв»язку з реорганізацією структури підприємства через незадовільний збут продукції та зменшення навантаження виробничих потужностей більше ніж на 50%.. Про наступні зміни в організації виробництва і праці, що супроводжуватиметься скороченням 31 посади, адміністрація письмово повідомила профспілковий комітет підприємства та звернулась з поданням про надання згоди на звільнення працівників, в т.ч. ОСОБА_3, у зв»язку із скороченням їх чисельності. ОСОБА_3 була письмово попереджена про звільнення за 2 місяці до цього, згода профкому отримана. Позивачці в день звільнення була видана трудова книжка та виплачена вихідна допомога.
Пізніше були розроблені соціальні гарантії для звільнених працівників, яким передбачалась виплата звільненим працівникам 1000 грн., однак, від отримання цієї суми ОСОБА_3 відмовилась. На іншу роботу вона не була переведена у зв»язку з відсутністю будь-яких вільних посад та робіт.
У зв»язку з тим, що звільнення є законним, не підлягають задоволенню вимоги позивачки про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Вважає безпідставними також вимоги позивачки про стягнення премії за квітень 2008 року. Премія їй виплачена в розмірі, визначеному наказом керівника підприємства. Положення про порядок преміювання на підприємстві не розроблене, колективним договором порядок і розміри виплати премій не регулюються, а, отже, наявність підстав для виплати премії, її розмір визначає керівник.
Також необгрунтованими є вимоги позивачки щодо доплати їй заробітної плати за травень, а також червень 2008 року до рівня працівника такої ж професії та розряду ОСОБА_5. Згідно наказу голови правління ВАТ»Славутський руберойдовий завод» № 69 від 30.04.2008 року дійсно внесені зміни до штатного розпису та посадових окладів деяких працівників у зв»язку з запровадженням нового програмного забезпечення, нової програми 1С бухгалтерія версія 8.0. Посадовий оклад апаратника ХВО ОСОБА_6 збільшився у зв»язку з розширенням її обов»язків. Посадові обов»язки позивачки не змінювались, а тому і заробітна плата залишилась без змін.
Виплата звільнюваному працівнику грошової компенсації за кожний рік роботи на підприємстві не передбачена ні законом, ні колективним договором.
Просить в позові відмовити.
Представник профспілкового комітету підприємства ОСОБА_5 позову не визнала, давши аналогічні пояснення.
Заслухавши пояснення позивачки, її представників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представників відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 40 ч. 1 п. 1 КзпП України трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у зв»язку із змінами в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників.
Судом встановлено, що ОСОБА_3, яка працювала у ВАТ»Славутський руберойдовий завод» лаборантом хімічного аналізу, звільнена з посади апаратника хімводоочистки з 18 червня 2008 року наказом голови правління підприємства № 155 від 9 червня 2008 року за ст. 40 п. 1 КзпП України.(а.с.29).З пояснень сторін вбачається, що зазначені посади є аналогічними. Як вбачається із запису в трудову книжку звільнення проведено у зв»язку із змінами в організації виробництва та праці і скороченням чисельності працівників(а.с.6).
Як вбачається з рішення правління ВАТ «Славутський руберойдовий завод» від 3 березня 2008 року «Про оптимізацію адміністративних витрат та скорочення персоналу» реорганізація структури підприємства та скорочення чисельності працівників проведено у зв»язку з незадовільним збутом продукції,зменшенням завантаження виробничих потужностей більше як на 50%.(а.с.30 ).На підставі цього рішення 10 квітня 2008 року було видано наказ за № 54 про зміни в організації виробництва і праці і вивільнення у зв»язку з цим працівників з 11.06.2008 року(а.с.35 ), а наказом № 57 від 17 квітня 2008 року продовжено термін дії наказу № 54 з вивільненням з 18.06.2008 року апаратників ХВО, в т. ч. ОСОБА_3І.(а.с.36) З цих рішень та штатних розписів підприємства станом на 1 січня 2008 року та на 1 липня 2008 року, тобто, до і після звільнення працівників ,вбачається, що факт реорганізації структури підприємства та скорочення чисельності працівників мав місце і його необхідність відповідачем обгрунтована.(а.с.68)
Позивачку було попереджено про наступне звільнення за два місяці, що стверджується витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції (а.с. 60) Факту отримання такого попередження позивачка не заперечує.
11 березня 2008 року адміністрація направила профкому підприємства лист-повідомлення про скорочення чисельності працівників з наданням списку працівників, що підлягали звільненню.(а.с.31)
3 квітня 2008 року на засіданні профспілкового комітету питання щодо надання згоди на звільнення працівників не було вирішено по суті, а повідомлено адміністрацію про те, що вирішення цього питання відповідно до п. 2.8 Регіональної угоди між Хмельницькою обласною державною адміністрацією, Федерацією профспілок та об»єднанням організацій роботодавців Хмельницької області на 2007-2009 роки відноситься до компетенції обласної організації профспілки( а.с. 49 )
13 травня 2008 року адміністрація ВАТ «Славутський руберойдовий завод» звернулась з поданням до Хмельницької обласної організації професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України про погодження звільнення працівників(а.с. 37 ). Постановою президії цієї організації від 27 травня 2008 року відмовлено в наданні згоди на вивільнення працівників за скороченням з посиланням на те, що адміністрація не надала за три місяці до запланованих звільнень інформацію про причини звільнень, кількість і категорію працівників, яких це стосується та не вирішені питання їх соціального захисту.(а.с.47).Однак, адміністрація підприємства відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» завчасно, тобто, за три місяці надала профспілці письмову інформацію про реорганізацію структури підприємства, кількість та категорії працівників, які підлягали звільненню, а несвоєчасне розроблення програми соціальної підтримки звільнюваних працівників не є достатньою підставою для визнання звільнення незаконним.
Адміністрація підприємства 23.01.2009 року звернулась з поданням до профкому підприємства про надання згоди на звільнення конкретних працівників, в т.ч. ОСОБА_3В.(а.с.83)
Представником позивача в процесі розгляду справи надано рішення профспілкового комітету первинної профспілкової організації ВАТ»Славутський руберойдовий завод» про згоду на проведене звільнення(а.с. 87 ). Надання такої згоди після звільнення не суперечить вимогам закону. Можливість отримання такої згоди після звільнення передбачена ч.9 ст.43 КзпП України.
На іншу роботу ОСОБА_3 не переведена у зв»язку з відсутністю такої на підприємстві, про що позивачку було повідомлено і вона цього не заперечує.
На час звільнення працівників , в т.ч. ОСОБА_3 на підприємстві не була розроблена програма соціальної підтримки працівників, які підлягали звільненню,як передбачено п. 2.3 Колективного договору, однак, в процесі розгляду справи представником відповідача була надана така програма, якою передбачалась виплата кожному звільненому працівнику 1000грн., але від отримання цієї суми позивачка відмовилась, що ствердила у судовому засіданні.
Доказів про наявність у позивачки переважного права на залишення на роботі не надано. Як вбачається з пояснень представників відповідачів, переважне право на залишення на роботі з врахуванням вимог ст. 42 КзпП України було надано апаратнику ХВО ОСОБА_6, яка має на утриманні неповнолітню дитину та навчається без відриву від виробництва у навчальному закладі. Ці обставини позивачкою не оспорюються .
Відповідачем у встановленому порядку подано до Славутського міськрайонного центру зайнятості звітність щодо запланованого вивільнення працівників(а.с.61-66).
У день звільнення позивачці вручена трудова книжка та виплачена вихідна допомога, що стверджується поясненнями обох сторін.
Отже, відповідачем при звільненні ОСОБА_3 дотримані вимоги чинного законодавства і підстави для поновлення її на роботі відсутні. У зв»язку з цим відсутні підстави для стягнення на її користь заробітної плати за час вимушеного прогулу, матеріальної та моральної шкоди.
Вимоги позивачки про стягнення з підприємства 20% премії за квітень 2008 року також не підлягають задоволенню. Як вбачається з наказу № 73 від 6.05.2008 року та розрахунково-платіжних відомостей(а.с. 79,81) у квітні 2008 року їй виплачена премія в розмірі 10% посадового окладу. Колективним договором не регулюється порядок виплати премій та їх розміри. Положення про преміювання на підприємстві не розроблено..що стверджується поясненнями представників відповідачів та актом перевірки дотримання законодавства про працю,що проводилась у грудні 2008 року територіальною державною інспекцією праці у Хмельницькій області(а.с.75) Отже, підстави виплати премій та їх розміри визначаються керівником підприємства. У визначеному ним розмірі позивачка премію отримала.
З пояснень представника відповідача, розрахунково-платіжної відомості(.с.80) вбачається, що у травні 2008 року премія не виплачувалась всім працівникам підприємства, а, отже, і ОСОБА_3
Вимоги позивачки про стягнення з відповідача різниці між її заробітком та працівника аналогічної професії та розряду за травень 2008 року необгрунтовані. З наданої представником підприємства довідки від 14.08.2009 року № 228 вбачається , що оклад ОСОБА_3 у травні 2008 року у порівнянні з квітнем цього ж року не змінився. Згідно наказу голови правління ВАТ»Славутський руберойдовий завод» № 69 від 30.04.2008 року дійсно внесені зміни до штатного розпису та посадових окладів деяких працівників у зв»язку з запровадженням нового програмного забезпечення, нової програми 1С бухгалтерія версія 8.0. Посадовий оклад апаратника ХВО ОСОБА_6 збільшився у зв»язку з розширенням її обов»язків. Посадові обов»язки позивачки не змінювались, а тому і заробітна плата залишилась без змін. Зазначені обставини стверджуються наказами голови правління ВАТ»Славутський руберойдовий завод» № 49 від 1.04.2008 року , №69 від 30.04.2008 року, протоколом ОСОБА_7 підприємства від 30.04.2009 року про затвердження нового штатного розпису та введення його в дію з 1.05.2008 року та самим штатним розписом. Заробітна плата у травні 2008 року нарахована та виплачена у меншому розмірі ніж у квітні цього ж року у зв»язку з тим, що у травні не виплачувалась премія та, крім того, позивачка протягом 10 днів перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, що вбачається з пояснень сторін та розрахунково-платіжних відомостей(а.с.80,81). З цих же підстав заробітна плата не збільшувалась і у червні 2008 року.
Виплата звільнюваному працівнику грошової компенсації за кожний рік роботи на підприємстві не передбачена ні законом, ні колективним договором, а, отже, такі вимоги позивачки задоволенню також не підлягають.
З врахуванням наведених обставин, необгрунтованості і безпідставності вимог ОСОБА_3 до профспілкового комітету підприємства слід відмовити в позові і в частині вимог про стягнення з цього профспілкового органу на користь позивачки 5000 грн. матеріальної та 5000 грн. моральної шкоди.
Крім того, 29 червня 2009 року профспілковою організацією ВАТ»Славутський руберойдовий завод» прийнято рішення про добровільну ліквідацію, що стверджується оголошенням в газеті»Трудівник Полісся»(а.с.150). З пояснень представників відповідачів вбачається , що на даний час профспілкова організація та її виборний орган профком не існують.
Виходячи в вищенаведеного, є безпідставними доводи та вимоги представників позивачки.
Керуючись ст.ст. 40, 43, 97, 231,232 КзпП України, ст.ст. 8,10,212,213 ЦПК України, суд
вирішив:
ОСОБА_3 в позові до відкритого акціонерного товариства «Славутський руберойдовий завод» про поновлення на роботі , стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, матеріальної та моральної шкоди, премії, недоплаченої заробітної плати, грошової компенсації за кожний рік роботи на підприємстві, профспілкового комітету підприємства про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: