ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2009 року Справа №22а-15310/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Обрізка І.М., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання Ткач О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.08.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області про визнання рішення неправомірним,
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області про визнання рішення неправомірним.
Позивач посилався на те, що він з 31.01.1977 року по 04.10.1984 року працював електрозварником ручної дугової зварки на Ужгородському заводі залізобетонних виробів і конструкцій тресту «Закарпатбуд», про що свідчить довідка про підтвердження пільгового стажу від 25.03.2004 року та довідка від 08.06.2004 №08-06/1. 18.03.2004 року йому була призначена пенсія на пільгових умовах за Списком №2. В жовтні місяці 2005 року йому безпідставно перестали виплачувати пільгову пенсію.
Позивач просив зобов’язати відповідача виплатити йому пенсію з жовтня 2005 року по час подання позовної заяви.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.08.2008 року позов задоволено.
Визнано рішення управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді про припинення виплати пільгової пенсії ОСОБА_1 - неправомірними.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді виплатити ОСОБА_1 пільгову пенсію, починаючи з часу її припинення, тобто з жовтня 2005 року.
Постанову суду першої інстанції оскаржило управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною, такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права і яка підлягає скасуванню.
Апелянт стверджує, що позивачем пропущено процесуальний строк для звернення до суду, а причини пропущення строку, які наводяться позивачем не можуть вважатись поважними.
Апелянт просить скасувати постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.08.2008 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.
Вислухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що факт його роботи на Ужгородському заводі залізобетонних виробів електрозварником, що давав право на пільгову пенсію за віком, доведений уточнюючою довідкою підприємства, на підставі якої відповідач призначив пільгову пенсію, тому припинення органом пенсійного фонду виплати пільгової пенсії в жовтні 2005р. є незаконним.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 працював на Ужгородському заводі залізобетонних виробів тресту «Закарпаттябуд» з 17.02.1970р. по 4.10.1984р.
З трудової книжки позивача видно, що в ній відсутній запис про його роботу електрозварником, що давало би йому право на пільгову пенсію за Списком №2.
У відповідності до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою КМ України від 12.08.1993р. №637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зі справи видно, що 8.06.2004р. Ужгородський завод залізобетонних виробів видав ОСОБА_1 уточнюючу довідку, згідно якої з 31.07.1977р. по 4.10.1984р. він працював електрозварником. Довідка видана лише на підставі трудової книжки позивача та книг нарахування заробітної плати. Книги наказів та табелі робочого часу на підприємстві відсутні.
УПФУ в м.Ужгороді призначило позивачу пенсію на пільгових умовах за Списком №2, проте спеціалістами управління було проведено перевірку достовірності даних довідки.
З акта перевірки органу пенсійного фонду від 5.12.2005р. видно, що у відомостях нарахування заробітної плати позивачу, на підставі яких видано уточнюючу довідку, відсутні дані про назву посади, на якій працював позивач, а інші документи, за допомогою яких можна було би підтвердити пільговий стаж роботи ОСОБА_1 відсутні.
Таким чином, орган пенсійного фонду встановив, що уточнююча довідка підприємства від 8.06.2004р. видана не на підставі первинних документів про характер роботи, як цього вимагає законодавство, а на підставі трудової книжки, де відсутній запис про посаду позивача та відомостей про нарахування заробітної плати, де також відсутні такі записи.
Відповідно до ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.
Оскільки уточнююча довідка підприємства не містила достовірних відомостей про роботу позивача, яка давала йому право на пільгову пенсію, видана була не на підставі первинних документів, УПФУ в м.Ужгороді на законних підставах припинило виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної на пільгових умовах.
Суд першої інстанції зазначених обставин та вимог закону не врахував, внаслідок чого безпідставно прийшов до висновку про неправомірність дій відповідача та задоволив позов.
В зв’язку з порушенням норм матеріального права постанова міськрайонного суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області задоволити.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.08.2008 року у справі № 2а-894/08 скасувати та прийняти нову постанову, якою позивачу в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : І.М. Обрізко
В.З. Улицький
Повний текст виготовлено 15.10.2009 року