ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2009 року № 22а-16876/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Обрізка І.М., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання Неміш О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Ігор Плюс» на постанову господарського суду Львівської області від 14.10.2008 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова до приватного підприємства «Ігор-Плюс» про стягнення 33 771,15 грн.,
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2008 року управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова звернулось до суду з позовом до приватного підприємства «Ігор-Плюс» про стягнення 33 771,15 грн.
Позивач посилався на те, що за результатами проведеної перевірки ПП «Ігор-Плюс» був складений акт від 16.08.2007 року, в якому відображено, що позивач за період з січня 2004 року по липень 2007 року не показувало фактичних витрат на оплату праці, на які нараховуються страхові внески в розмірі 32%, 32,3%, 31,8%, 33,2%. У зв’язку з тим, що відповідач за вказаний період сплачував лише єдиний податок, то його заборгованість по страхових внесках перед управлінням становить 23499,00 грн. та фінансових санкціях в сумі 10071,19 грн.
Позивач просив стягнути з відповідача на користь управління 33570,19 грн.
Постановою господарського суду Львівської області від 14.10.2008 року позов задоволено.
Стягнуто з ПП «Ігор-Плюс» на користь управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова 33570,19 грн.
Постанову суду першої інстанції оскаржило ПП «Ігор Плюс», подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вказує на те, що підприємство є на спрощеній системі оподаткування та не є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, оскільки сплата даного збору для підприємства замінена сплатою єдиного податку.
Крім того, апелянт не погоджується з сумою заборгованості, визначеної пенсійним фондом.
Апелянт просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 14.10.2008 року і прийняти по справі нове рішення, яким у позові відмовити.
Вислухавши суддю-доповідача, представників ПП «Ігор-Плюс», які апеляційну скаргу підтримали, представника УПФУ в Галицькому районі м.Львова, яка просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
В справі встановлено, що ПП «Ігор – Плюс» за період з січня 2004р. по липень 2007р., занизило фактичні витрати на заробітну плату, на які нараховуються внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на суму 58349,53 грн., що призвело до заниження сплати страхових внесків на суму 17728,10 грн.
Вимога пенсійного органу про сплату боргу по страхових внесках оскаржувалася відповідачем в адміністративному порядку до ГУПФУ у Львівській області, яке рішенням від 26.10.2007р. скаргу відхилило, а вимогу УПФУ в Галицькому районі м.Львова від 4.09.2007р. про сплату боргу залишило без змін.
Відповідно до акту звірки розрахунків сторін станом на 23.09.2008р. заборгованість ПП «Ігор-Плюс» перед УПФУ в Галицькому районі м.Львова складає 33570,19 грн., в тому числі 23499 грн. по страхових внесках та 10071,19 грн. по штрафних санкціях.
Оскільки відповідач порушив вимоги ст..20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та не сплатив страхові внески разом з штрафними санкціями до пенсійного фонду, суд першої інстанції на законних підставах стягнув суму заборгованості примусово.
Постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Доводи апелянта в тій частині, що як платник єдиного податку він звільняється від сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, не заслуговують на увагу, оскільки ст..6 Указу Президента України від 3.07.1998р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» суперечить Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тому застосуванню не підлягає.
Не є підставою для задоволення апеляційної скарги доводи апелянта в частині його непогодженості з сумою боргу, оскільки розмір заборгованості стверджується актом звірки від 16.08.2007р. та рішенням про застосування фінансових санкцій від 4.09.2007р., яке не оскаржувалося відповідачем.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Ігор Плюс» залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Львівської області від 14.10.2008 року у справі № 7/157 А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : І.М. Обрізко
В.З. Улицький
Повний текст виготовлено 22.10.2009 року.