РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 травня 2017 р.Р і в н е 817/2469/16

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірма "Рекорд"

до ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській обл.

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т АН О В И В:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Рекорд” звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Рівненській області (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, а.с.13-16) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 21.12.2015 №0005071500, від 26.10.2016 №0003631705, №0003701705, №0003691705 та №0003661705.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на незаконність оспорюваних податкових повідомлень-рішень. Зазначає, що суми узгоджених податкових зобов’язань по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності та з податку на додану вартість ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агрофірмою “Рекорд” сплачувались своєчасно, а розрахунки зроблені в актах перевірок щодо порушення строків сплати узгоджених грошових зобов’язань зроблені невірно із порушенням вимог закону. З таких підстав, просить позов задовольнити, оспорювані податкові повідомлення-рішення скасувати.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання, яким позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив справу розглянути без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 об’єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Рівненській області позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.27-29, 159-163). В обґрунтування заперечень зазначає, що позивачем затримало сплату узгоджених сум грошового зобов’язання нарахованого згідно з звітними податковими деклараціями з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) та самостійно задекларованого податкового зобов’язання з податку на додану вартість, а тому відповідачем правомірно нараховано штрафні санкції на підставі ст.126 Податкового кодексу України, сплачені позивачем суми зараховувались в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів у відповідності до вимог ст.87 Податкового кодексу України. Також вказує, що всі порушення зафіксовані в актах перевірки, який є носієм доказової інформації, яка в подальшому використовувалась контролюючим органом для прийняття рішення щодо винесення податкових повідомлень-рішень. З наведених вище підстав просить у задоволенні позову відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Представник відповідача в судове засідання, призначена на 21.04.2017, прибула. Судом поставлено на обговорення питання щодо розгляду справи у порядку письмового провадження. Представник відповідача заперечила проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

За таких обставин, враховуючи клопотання позивача, заслухавши думку представника відповідача, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, суд перейшов до розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву та заперечення, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

21.12.2015 Дубровицькою ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області проведено перевірку своєчасності сплати позивачем до бюджету податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №425/15 від 21.12.2015 (а.с.30-31).

Перевіркою встановлено, що ТОВ Агрофірмою “Рекорд” в порушення п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачено податок на додану вартість, а саме:

на 127 днів по терміну сплати 16.06.2015 грошового зобов’язання в сумі 71667,00грн., фактично сплаченого 20.10.2015 на суму 14555,45грн.;

на 158 днів по терміну сплати 16.06.2015 грошового зобов’язання в сумі 71667,00грн., фактично сплаченого 20.11.2015 на суму 50929грн.

Дубровицькою ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.2015 №0005071500, яким позивача за затримку на 127, 158 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 65484,45грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 13906,89грн. за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" (а.с.6).

13.10.2016 Дубровицькою ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області проведено перевірку своєчасності сплати позивачем до бюджету податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №42/12-30526844 від 13.10.2016 (а.с.18-19).

Перевіркою встановлено, що ТОВ Агрофірмою “Рекорд” в порушення п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачено податок на додану вартість, а саме:

на 219 днів по терміну сплати 16.06.2015, фактично сплаченого 20.01.2016 на суму 6182,55грн.;

на 204 днів по терміну сплати 01.07.2015, фактично сплаченого 20.01.2016 на суму 49753,00грн.;

на 128 днів по терміну сплати 15.09.2015, фактично сплаченого 20.01.2016 на суму 8632,35грн.;

на 161 днів по терміну сплати 15.09.2015, фактично сплаченого 22.02.2016 на суму 44933,65грн.;

на 54 днів по терміну сплати 31.12.2015, фактично сплаченого 20.02.2016 на суму 22481,50грн.;

на 142 днів по терміну сплати 31.12.2015, фактично сплаченого 20.05.2016 на суму 79,00грн.;

на 265 днів по терміну сплати 31.12.2015, фактично сплаченого 20.09.2016 на суму 2485,00грн.

ОСОБА_2 ОДПІ (Дубровицьке відділення) ГУ ДФС у Рівненській області на підставі акта перевірки від 13.10.2016 №42/12-30526844 прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.10.2016 №0003631705, яким позивача за затримку на 219,204,128,161,54,142,265 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 134547,05грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 26909,41грн. за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" (а.с.20).

13.10.2016 Дубровицькою ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області проведено перевірку своєчасності сплати позивачем до бюджету орендної плати за землю, за результатами якої складено акт №43/12-30526844 від 13.10.2016 (а.с.21-23).

Перевіркою встановлено, що ТОВ Агрофірмою “Рекорд” в порушення п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачено орендну плату за землю, а саме:

на 127 днів по терміну сплати 01.12.2015, фактично сплаченого 05.04.2016 на суму 2636,50грн.;

на 97 днів по терміну сплати 31.12.2015, фактично сплаченого 05.04.2016 на суму 7363,50грн.;

на 98 днів по терміну сплати 31.12.2015, фактично сплаченого 06.04.2016 на суму 6447,85грн.;

на 67 днів по терміну сплати 31.01.2016, фактично сплаченого 06.04.2016 на суму 3552,15грн.;

на 89 днів по терміну сплати 31.01.2016, фактично сплаченого 28.04.2016 на суму 10259,25грн.;

на 58 днів по терміну сплати 02.03.2016, фактично сплаченого 28.04.2016 на суму 4740,75грн.;

на 90 днів по терміну сплати 02.03.2016, фактично сплаченого 30.05.2016 на суму 15047,50грн.;

на 61 день по терміну сплати 31.03.2016, фактично сплаченого 30.05.2016 на суму 4952,50грн.;

на 91 день по терміну сплати 31.03.2016, фактично сплаченого 29.06.2016 на суму 14835,80грн.;

на 60 днів по терміну сплати 01.05.2016, фактично сплаченого 29.06.2016 на суму 15031,30грн.;

на 90 днів по терміну сплати 01.05.2016, фактично сплаченого 29.07.2016 на суму 4756,95грн.;

на 60 днів по терміну сплати 31.05.2016, фактично сплаченого 29.07.2016 на суму 15243,05грн.;

на 92 дні по терміну сплати 31.05.2016, фактично сплаченого 30.08.2016 на суму 4545,25грн.;

на 61 день по терміну сплати 01.07.2016, фактично сплаченого 30.08.2016 на суму 15454,75грн.;

на 92 дні по терміну сплати 01.07.2016, фактично сплаченого 30.09.2016 на суму 4333,50грн.;

на 62 дні по терміну сплати 31.07.2016, фактично сплаченого 30.09.2016 на суму 15454,75грн.;

на 109 днів по терміну сплати 01.12.2015, фактично сплаченого 18.03.2016 на суму 4298,80грн.;

на 79 днів по терміну сплати 31.12.2015, фактично сплаченого 18.03.2016 на суму 15701,20грн.;

на 97 днів по терміну сплати 31.12.2015, фактично сплаченого 05.04.2016 на суму 2606,25грн.;

на 66 днів по терміну сплати 31.01.2016, фактично сплаченого 05.04.2016 на суму 17393,75грн.;

на 67 днів по терміну сплати 31.01.2016, фактично сплаченого 06.04.2016 на суму 913,70грн.;

на 36 днів по терміну сплати 02.03.2016, фактично сплаченого 06.04.2016 на суму 9086,30грн.;

на 58 днів по терміну сплати 02.03.2016, фактично сплаченого 28.04.2016 на суму 17143,85грн.;

на 61 день по терміну сплати 31.03.2016, фактично сплаченого 30.05.2016 на суму 18429,75грн.;

на 60 днів по терміну сплати 01.05.2016, фактично сплаченого 29.06.2016 на суму 4671,15грн.;

на 60 днів по терміну сплати 31.05.2016, фактично сплаченого 29.07.2016 на суму 10901,30грн.;

на 61 день по терміну сплати 01.07.2016, фактично сплаченого 30.08.2016 на суму 17131,40грн.;

на 31 день по терміну сплати 31.07.2016, фактично сплаченого 30.08.2016 на суму 2868,60грн.;

на 62 дні по терміну сплати 31.07.2016, фактично сплаченого 30.09.2016 на суму 23361,55грн.;

на 31 день по терміну сплати 31.08.2016, фактично сплаченого 30.09.2016 на суму 2868,60грн.;

на 29 днів по терміну сплати 31.03.2016, фактично сплаченого 28.04.2016 на суму 7800,40грн.;

на 30 днів по терміну сплати 01.05.2016, фактично сплаченого 30.05.2016 на суму 21559грн.;

на 30 днів по терміну сплати 31.05.2016, фактично сплаченого 29.06.2016 на суму 15328,80грн.;

на 29 днів по терміну сплати 01.07.2016, фактично сплаченого 29.07.2016 на суму 9098,70грн.

ОСОБА_2 ОДПІ (Дубровицьке відділення) ГУ ДФС у Рівненській області на підставі акта перевірки від 13.10.2016 №43/12-30526844 прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.10.2016:

№0003701705, яким позивача за затримку на 127,98,97,92,92,91,90,90,89,67,62,61,61,60,60,58 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 144655,35грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 28931,07грн. за платежем "орендна плата з юридичних осіб" (а.с.24);

№0003691705, яким позивача за затримку на 30,30,29,29 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 53786,92грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 5378,69грн. за платежем "орендна плата з юридичних осіб" (а.с.25);

№0003661705, яким позивача за затримку на 109,97,79,67,66,62,61,61,60,60,58,36,31,31 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 147376,20грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 29475,24грн. за платежем "орендна плата з юридичних осіб" (а.с.26).

Не погодившись з вказаними рішення контролюючого органу позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи адміністративний спір по суті сад зазначає наступне.

З досліджених судом актів встановлено, що перевірки позивача були проведені на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20 та п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України.

Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог та перевіряючи дотримання податковим органом процедури проведення перевірок позивача, за наслідками якої прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, суд враховує те, що відповідно до ст.62 Податкового кодексу України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити перевірки камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Системний аналіз даної норми дає підстави для висновку суду про те, що проведення камеральної перевірки щодо сплати платником податку податкового зобов`язання здійснюється контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) такого платника.

У актах перевірки податковий орган зазначає, що перевірка проведена на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, при цьому відображено відомості щодо граничного строку сплати узгоджених сум податкового зобов'язання, а також відомості щодо дат та сум фактичної сплати такого зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом досліджувались не лише дані, які зазначені в податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та з податку на додану вртість поданих позивачем, а також інші відомості.

Перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є документальною (пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України).

Відтак, в розумінні статті 75 Податкового кодексу України проведені відповіачем перевірки своєчасності сплати ТОВ Агрофірмою “Рекорд” узгодженої суми податкового зобов`язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, а також з податку на додану вартість є не камеральною, а документальною перевіркою.

Документальні перевірки можуть бути плановими або позаплановими, а також виїзними або невиїзними (пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України).

Згідно з абз.6 пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу, та яка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про порушення податковим органом установленої законом процедури проведення документальної перевірки позивача, а тому, в сулу вимог ч.3 ст.70 КАС України, відображені в актах перевірок№425/15 від 21.12.2015, №43/12-30526844 від 13.10.2016, №42/12-30526844 від 13.10.2016 відомості не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки такі відомості одержані контролюючим органом поза межами правового поля.

У відповідності до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст. 2 КАС України).

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.285.1, п.285.2 ст. 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Перевіряючи доводи податкового органу щодо порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань з орендної плати за землю суд враховує наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 20.02.2015 позивачем було подано до Дубровицької ОДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9019414384 та №9019422313.

Згідно з додатком №1 до декларації від 20.02.2015 №9019414384 у оренді ТОВ Агрофірми “Рекорд” перебувають земельні ділянки в межах Висоцької сільської ради площею 102,2000 та 39,5000 га. Розмір орендної плати за даними платника 18 307,47 грн. в місяць.

Згідно з додатком №1 до декларації від 20.02.2015 №9019422313 в оренді ТОВ-Агрофірми “Рекорд” перебувають земельні ділянки в межах Людинської сільської ради площею 84,9000 та 22,000 га. Розмір орендної плати за даними платника 13 811,35 грн. в місяць (а.с.44-57).

12.02.2016 до податкового органу було подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік у яких було визначено наступні розміри орендної плати на 2016 рік: 26 230,12 грн./місяць та 19 788,28 грн./місяць відповідно (а.с.58-67).

Як встановлено з банківських виписок за 2015 рік, позивачем вчасно сплачувалась орендна плата за 2015 рік згідно з поданих розрахунків по земельному податку щомісячно, що підтверджується банківськими виписками за 18.02.2015, 27.02.2015, 30.03.2015, 30.04.2015, 29.05.2015, 26.06.2015, 30.07.2015, 28.08.2015, 29.09.2015, 09.11.2015, 30.11.2015 (а.с.72-79, 81-85, 87, 92-93).

Несвоєчасна сплата зі сторони позивача за 2015 рік має місце лише по терміну сплати 01.12.2015 та 30.12.2015, а саме за листопад та грудень 2015 року.

Сплата орендної плати за листопад та грудень 2015 року як встановлено судом була 05.04.2016 на суму 20 000грн. (отримувач Висоцька сільська рада) та 10 000грн. (отримувач Людинська сільська рада), а також 06.04.2016 на суму 10 000грн. та 10 000грн. відповідно, а також 28.04.2016 на суму 15 000грн. та 25 000грн. відповідно, та 20 000грн. та 40 000грн. 30.05.2016 (а.с.68-71).

Проте, з акта перевірки від 13.10.2016 №43/12-30526844, а саме з розрахунку штрафної санкції податковим органом вказуються зовсім інші суми, а саме 05.04.2016 року по терміну сплати 01.12.2015 сума 2636,50грн. – кількість днів затримки 127, 05.04.2016 по терміну сплати 31.12.2015 сума 7363,50грн. Різні суми фігурують і 06.04.2016, а саме: 6447,85грн., 3552,15грн.

Проте, як вище було встановлено судом із банківських виписок по вказаних датах позивачем сплачувались зовсім інші суми.

Отже, дані, вказані у розрахунку до акту перевірки не відповідають сумам, що були дійсно сплачені позивачем, що стверджується копіями банківських виписок, що містяться у матеріалах справи.

Таким чином, на думку суду, акт перевірки містить перекручені обставини та дані, що не відповідають фактичним обставинам, а тому не може бути взятий до уваги судом.

Перевіряючими не досліджувались дійсні сплати позивачем орендної плати за землю, що в свою чергу призвело до неправомірного нарахування позивачу штрафних санкцій на підставі ст. 126 Податкового кодексу України.

Перевіряючи доводи податкового органу щодо порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, суд враховує наступне.

Згідно ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем було подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за звітні періоди січень-грудень 2015 та січень-грудень 2016 року (а.с.94-158).

Як слідує з акта перевірки від 13.10.2016 №42/12-30526844 контролюючим органом було встановлено порушення граничних термінів сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість по термінах сплати: 16.06.2015, 01.07.2015, 15.09.2015, 31.12.2015.

Проте, як встановлено судом, суми зазначені в акті перевірки щодо сплати не відповідають сумам, які зазначені в банківських виписках (а.с.80,86,88-91) та деклараціях по податку на додану вартість, оскільки податок на додану вартість частково сплачувався зарахуванням від’ємного значення з ПДВ в рахунок погашення податкового зобов’язання попередніх періодів.

Отже, висновки акта перевірки не можуть бути взяті до уваги судом в якості підтвердження виявлених порушень, оскільки отримані з порушенням ч.3 ст. 70 КАС України, та без врахуванням дійсних оплат позивача та всіх обставин справи.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд виходить з того, що завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб від неправомірних дій чи рішень суб’єктів владних повноважень, тому, дотримуючись принципу змагальності, суд враховує ч. 2 ст. 71 КАС України, яка встановлює, що саме контролюючий орган повинен довести правомірність свого рішення.

З огляду на вищенаведене, податкові повідомлення-рішення №0005071500 від 21.12.2015, №0003631705 від 26.10.2016, №0003701705 від 26.10.2016, №0003691705 від 26.10.2016, №0003661705 від 26.10.2016 не відповідають критеріям правомірності, установленим статтею 2 КАС України, прийняті з порушенням встановленої законом процедури, необґрунтовано, без урахування фактичних обставин справи, а відтак, порушують права та законні інтереси платника податків, які підлягають до судового захисту шляхом скасування протиправних рішень суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, суд присуджує на користь позивача понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0005071500 від 21.12.2015, №0003631705 від 26.10.2016, №0003701705 від 26.10.2016, №0003691705 від 26.10.2016, №0003661705 від 26.10.2016.

Присудити на користь позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Рекорд” за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень ОСОБА_2 об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Рівненській області судовий збір в розмірі 1600,00грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                               Гломб Ю.О.