ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2009 року №22а-5289/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача – Богаченко С.І.,
суддів – Попко Я. С., Довгополов О.М.,
при секретарі судового засідання – Козира В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17 січня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Служби безпеки України про стягнення невиплаченої з вини відповідача компенсації за продовольче забезпечення,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивачі по справі звернулися в суд з адміністративними позовами до Служби безпеки України про стягнення невиплаченої з вини відповідача компенсації за продовольче забезпечення, а зокрема позивачі: ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача компенсацію в сумі 26488,62 грн. за період з 11.03.2000 року по 29.11.2006 року, ОСОБА_2 просив стягнути з відповідача компенсацію в сумі 26569,17 грн. за період з 11.03.2000 року по 04.12.2006 року; ОСОБА_3 просив стягнути з відповідача компенсацію в сумі 26504,14 грн. за період з 11.03.2000 року по 30.11.2006 року.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 січня 2008 року у задоволені позовних вимог позивачам по справі відмовлено.
Не погодившись із постановою її оскаржили ОСОБА_1., ОСОБА_2. ОСОБА_3., які в своїх апеляційних скаргах просили дану постанову суду скасувати про відмому у задоволенні їхніх позовах та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задоволити кожному. Вважають, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Заслухавши суддю доповідача, проаналізувавши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що дані апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції було вірно досліджено та встановлено, що ОСОБА_1. проходив службу у військовій частині А-2647, звільнений з військової служби 29 листопада 2006 року, ОСОБА_2. проходив службу у військовій частині А-2647, звільнений з військової служби 04 грудня 2006 року, ОСОБА_3. проходив службу у частині А-2647, звільнений з військової служби 30 листопада 2006 року.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Статтею 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року із змінами, внесеними законами № 1577-ІІІ від 23.03.2000 року та №2463-ІІІ від 29.05.2001 року з 11.03.2000 року дію ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині права військовослужбовців на отримання грошової компенсації за речове майно було призупинено впродовж з 11.03.2000 року по 2006 рік.
Законом України від 03.11.2006 року №328-V було внесено зміни Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та викладено статтю 9 вказаного закону в новій редакції та доповнено статтею 9-1. Вказані статті вступили в дію з 01.01.2007 року. Відповідно до внесених змін, військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право лише на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів..
Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" (від 19.12.2006 року), зупинено на 2007 рік дію пункту 2 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким передбачено право військовослужбовців на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.
Відмовляючи позивачам по справі в задоволенні позовних вимог, судом вірно було враховано і те, що відповідно до ст. 18 Закону України «Про Службу Безпеки України», фінансування, матеріально-технічне та соціально-побутове забезпечення СБУ здійснюється за рахунок Державного бюджету України. А відтак, відповідач є розпорядником бюджетних коштів, який здійснює видатки та платежі тільки в межах відповідних асигнувань, встановлених на поточний рік, тому таких бюджетних асигнувань на виплату компенсації за продовольчі пайки з березня 2000 року по даний час для військових формувань Служби Безпеки України не було передбачено.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційні скарги на неї слід залишити без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ч.3 ст.160, ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 – залишити без задоволення , а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17 січня 2008 року по справі № 2-а-154/08 - без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України, до касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Богаченко С.І.
Суддя Довгополов О.М.
Суддя Попко Я.С.
Повний текст виготовлений 27.07.2009 року.