ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.10.09 Справа№ 24/135
За позовом: Прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго”, м.Львів
До відповідача: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сокіл-222”, м.Львів
Про стягнення 26 477,86грн.
Суддя Хабіб М.І.
Секретар Савченко Ю.А.
Представники:
Від прокурора – Брухаль А.Б. –пом. прокурора
Від позивача – Охріменко В.В. –представник
Від відповідача –не з’явився
Суть спору: Позов заявлено про стягнення 26 477,86грн. боргу за поставлену теплову енергію.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.10.2003року позивачем та відповідачем укладено договір №3451 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався постачати відповідачеві теплову енергію в гарячій воді, а останній зобов’язувався її оплачувати до 25 числа місяця, наступного за звітним. Як зазначено у позовній заяві, за період з 1 січня по 1 серпня 2009року відповідач не повністю оплатив теплову енергію. Заборгованість становить 26 477,86грн. з вимогою про стягнення якої прокурор звернувся з позовом до суду.
20.10.2009р. позивач подав заяву про уточнення періоду, за який виникла заборгованість, в якій вказує період з 01.01.2009р. по 01.09.2009р. Крім того, позивач просить припинити провадження у справі у зв»язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідач 10.09.2009р. сплатив 8 744,40 грн., а 02.10.2009р. сплатив -14 574,00грн.Прокурор підтримує заяву позивача щодо періоду, за який виникла заборгованість, та про припинення провадження у справі.
Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштових відправлень, які є у матеріалах справи.
Розглянувши спір в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.
01.10.2003року позивачем та відповідачем укладено договір №3451 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого, позивач зобов’язується постачати відповідачеві теплову енергію у вигляді гарячої води, а останній зобов’язується належним чином оплачувати вартість одержаної теплової енергії.
Порядок розрахунків визначено сторонами в п.6.3 договору : оплату фактично спожитої теплової енергії покупець проводить до 25 числа місяця, наступного за звітним.
За період з січня по червень 2009 року позивач поставив відповідачеві теплову енергію у вигляді гарячої води на загальну суму 92 644,31грн., за липень 2009р. поставлена теплова енергія на суму 9 448,42грн., що підтверджено актами реалізації теплової за вказаний період, які підписані обома сторонами та скріплені їх печатками, а також рахунками на оплату теплової енергії за вказаний період. .
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, станом на 01.01.2009року у відповідача рахувалась заборгованість перед позивачем за теплову енергію в сумі 24 254,50грн.
До позовної заяви додано розрахунок суми боргу, згідно з яким борг сумі 26 477,87грн. визначено за поставлену теплову енергію за період з січня по липень 2009р.
Проте, на момент подання позову ( позов подано 20.08.2009р.) настав строк оплати теплової енергії, поставленої за період з січня по червень 2009р., оскільки строк сплати теплової енергії, поставленої в липні 2009р. на суму 9 448,42 грн. встановлений договором до 25.08.2009р.Тобто, на момент подання позову строк оплати теплової, поставленої в липні 2009р. на суму 9 448,42 грн., ще не настав.
Отже, до 25.07.2009р. підлягала до сплати за поставлену теплову енергію, урахуванням заборгованості, що виникла до 01.01.2009року, сума 116898,81грн. (92 644,31 + 24 254,50).
Як вбачається із матеріалів справи, за період з 29.01.2009р. по 06.08.2009р.( тобто, до подання позову) відповідач оплатив теплову енергію в сумі 111529,37грн.
Отже, на день подання позову заборгованість відповідача становила 5369,44грн. (116898,81 –111529,37).
Після подання позову до суду, відповідачем сплатив за період з 29.08.2009р. по 31.08.2009р.- 1540грн., 10.09.2009р. –8 744,40грн. та 02.10.2009р. - 14 574,00грн.
Відтак, станом на день розгляду справи заборгованість в сумі 5369,44грн. за теплову енергію, поставлену в січні-червні 2009р., сплачена, предмет спору відсутній.
Щодо заяви позивача про збільшення періоду, за який виникла заборгованість, то станом на 01.09.2009р. настав строк оплати теплової енергії, поставленої в липні 2009р. на суму
9 448,42грн., оскільки згідно із договором строк оплати встановлено до 25.08.2009р. Однак, як зазначено вище, після подання позову позивач сплатив борг за червень 2009р.в сумі 5369,44грн. , та оплатив теплову енергію, поставлену в липні 2009р.
Отже, предмет спору відсутній.
Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення прокурора і представників сторін, та оцінивши подані докази, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).
Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений строк.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджено, що на момент подання позову настав строк оплати теплової енергії, поставлено за період з січня по червень 2009р., сума боргу за яку становила 5369,44грн. На момент вирішення спору борг в сумі 5369,44грн. відповідачем сплачений, як і оплачена теплова енергія, поставлена в липні 2009р.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 21 108,42грн.
(26 477,86грн - 5369,44грн.) основного боргу в задоволенні позову належить відмовити, оскільки на момент подання позову такої суми боргу відповідача перед позивачем не існувало. В решті вимог провадження у справі належить припинити у зв»язку з відсутністю на день вирішення спору предмета спору.
З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі боргу станом на день подання позову до суду.
Керуючись ст.ст. 2, 22, 29, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 77, п.1/1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. В частині стягнення 21 108,42грн. боргу в задоволенні позову відмовити.
2. В решті вимог провадження у справі припинити.
3. Стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сокіл-222”, ідентифікаційний код 23949416, адреса: 79052, м. Львів, вул.Суботівська,12, в доход державного бюджету 53,69грн. державного мита та 47,83грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішення законної сили.
Суддя