РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 травня 2017 р.Р і в н е817/1223/16

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом 

  ОСОБА_1  доСлужби безпеки України  про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинення певних дій, стягнення моральної шкоди В С Т АН О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Служби безпеки України, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить: 

визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень  Служби безпеки України при застосуванні наказу начальника Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України ( надалі ЦСО «А» СБУ) ОСОБА_2 від 14 серпня 2015 року №55о/с, за яким ОСОБА_1 з 10 липня 2015року зменшено щомісячне преміювання в розмірі до 133% від посадового окладу з урахуванням доплати за військове звання та надбавки за вислугу років;

визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень  Служби безпеки України про відмову ОСОБА_1 у збільшенні розміру преміювання з 01 березня 2016 року (по день звільнення зі служби) відповідно до наказу ЦУ СБУ від 09.02.2016 №50/дск «Про грошове забезпечення військовослужбовців СБУ у 2016році» з 267% до 507% від посадового окладу з урахуванням доплати за військове звання та надбавки за вислугу років;

зобов`язати відповідача  Службу безпеки України здійснити ОСОБА_1 за період з 31 липня 2015року по 01 березня 2016року донарахування та виплату премії, виходячи із розрахунку 267 відсотків від посадового окладу з урахуванням доплати за військове звання та надбавки за вислугу років, у сумі 21. 559,31гривень;

зобов`язати відповідача  Службу безпеки України здійснити ОСОБА_1 за період з 01 березня 2016року по 30 вересня 2016року включно донарахування та виплату премії, виходячи із розрахунку 507 відсотків від посадового окладу з урахуванням доплати за військове звання та надбавки за вислугу років, у сумі 68.428,00гривень.

Всього за період з 31 липня 2015року по 30 вересня 2016року включно ОСОБА_1 недоплачено преміювання на суму 89. 987,31грн.;

- стягнути з відповідача  Служби безпеки України на користь ОСОБА_1  моральну шкоду в розмірі 50.000,00гривень;

- стягнути з відповідача судові витрати по справі. 

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за наказом начальника ЦСО «А» СБУ Устименко О.В. від 09 липня 2015року №48-ос ОСОБА_1 переведено в 5 управління (МЦСП) ЦСО «А» СБУ з дислокацією в місто Кременчук Полтавської області.

Разом з тим, відповідно рапорту начальника 2 управління ЦСО «А» СБ України Ковмира С. від 16 липня 2015року, з яким він ознайомив позивача 30 липня 2015року перед від`їздом до м. Кременчук, ОСОБА_1 оголошено сувору догану за те, що він самовільно покинув територію Центру та спецзахід із забезпечення безпеки особи, яка перебуває під охороною СБ України. Однак, ОСОБА_1 не міг одночасно залишити територію Центру та охоронюваний об`єкт. В свою чергу, охоронюваний об`єкт (особа, яка знаходилася під охороною) не міг знаходитися на території Центру. Крім того, 10 липня 2015року ОСОБА_1 в повній мірі виконав вимоги статті 254 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, за якими військовослужбовці зобов`язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов`язаний направити хворого до медичного пункту частини.

У зв`язку з оголошенням ОСОБА_1 суворої догани, за наказом начальника ЦСО «А» СБУ Устименко О.В. від 14 серпня 2015року за №55о/с, з 10 липня 2015року йому було знижено розмір преміювання до 133% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

За цим наказом розмір преміювання ОСОБА_1 знижено з 10 липня 2015року, що не передбачено жодним нормативним актом, як і не передбачено здійснення утримання із грошового забезпечення військовослужбовця (яке включає преміювання) за минулий час.

При цьому, за будь-яких обставин знизити розмір преміювання або ж взагалі позбавити преміювання можна лише за місяць (в даному випадку за серпень 2015року, оскільки саме в цьому місяці видано наказ).

Разом з тим, відповідно до вимог пункту 2.3.24 Інструкції начальники органів, підрозділів закладів та установ СБУ мають право щомісячно в межах фонду преміювання преміювати військовослужбовців за їх особистий вклад у загальний результат служби, тобто ця премія є щомісячною, а не річною чи квартальною.

Беручи до уваги дані довідки відповідача  Служби безпеки України від 29.09.2016 за №98 (наданої на запит суду) можна прийти до висновку, що утримання з ОСОБА_1 переплаченої суми премії за період з 10.07.2015 по 30.07.2015 не відбулося за попереднім місцем служби, оскільки вже 31 липня 2015року ОСОБА_1 прибув до нового місця призначення  міста Кременчука Полтавської області.

 При цьому, по закінченню двох вихідних (01 та 02.08.2015), тобто з 03 серпня 2015 року по 17 вересня 2015року він перебував у відпустці (котра була йому надана та оплачена ще за попереднім місцем служби), а в період з 03 вересня 2015рок по 14 вересня 2015року знаходився на стаціонарному лікуванні, у зв`язку з чим термін відпустки було продовжено до 29 вересня 2015року включно, а тому лише 30 вересня 2015року позивач вийшов на службу. Саме цього дня ОСОБА_1 стало відомо про те, що наказом начальника ЦСО «А» СБУ від 14 серпня 2015року за №55о/с, з 10 липня 2015 року йому знижено розмір преміювання до 133% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, що в місяць становить 3.065,38грн. 

Необхідно зазначити, що утримання преміювання із позивача у розмірі визначеному цим наказом тривало упродовж року.

Більш того, в лютому 2016року позивачу стало відомо про те, що починаючи з березня - квітня 2016року значно підвищується грошове забезпечення військовослужбовцям СБУ, зокрема за рахунок щомісячного преміювання, розмір якого збільшився з 267 до 507 відсотків (майже вдвічі), однак його прізвище не включено до наказу на преміювання за новими розрахунками, як це здійснено відносно усіх інших співробітників 3 відділу 5 управління (МЦСП) ЦСО «А» СБУ.

За таких обставин, 22 лютого 2016року ОСОБА_1 звернувся із рапортом до свого безпосереднього начальника ОСОБА_3 , у якому просив надати йому письмову відповідь, де зазначити причини такої відмови.

 29 лютого 2016року безпосередній керівник ОСОБА_3 ознайомив ОСОБА_1 з резолюцією, яку проставив на його рапорті, й відповідно до якої відповідь на його запит щодо розміру преміювання, враховуючи наказ СБУ №50/дск від 09.02.2016, буде надано після отримання роз`яснення Управління правового забезпечення СБ України.

Окрім того, цього дня безпосередній керівник повідомив ОСОБА_1 , що він подав окремий письмовий рапорт начальнику 5 управління (МЦСП) ЦСО «А» СБ України ОСОБА_4 про встановлення з 01 березня 2016року ОСОБА_1 преміювання в розмірі 373 відсотки посадового окладу з урахуванням доплати за військове звання та надбавки за вислугу років. 

З невідомих причин, позивач не отримав преміювання у підвищеному розмірі, як і не отримав відповіді на свій рапорт від 22.02.2016року.

У зв`язку із ситуацією, що склалася навколо відмови у виплаті преміювання у збільшеному розмірі, ОСОБА_1 16 квітня 2016року повторно звертається із заявою до безпосереднього керівника ОСОБА_5 , у якій просить надати письмову відповідь з обґрунтуванням причин, за якими його позбавлено премії у повному розмірі.

У листі-відповіді від 18 травня 2016року за №28/2/Н-1-122, за підписом ОСОБА_5 , зазначається, що преміювання у зменшеному, порівняно з преміюванням інших військовослужбовців, розмірі ОСОБА_1 було встановлено за попереднім місцем проходження військової служби, у зв`язку з порушенням ним військової дисципліни й підтвердженням цьому є матеріали його особової справи, у яких значиться два раніше накладені і не зняті дисциплінарні стягнення. Покликаючись на вимоги нормативного акту, при цьому, не зазначаючи ані цих вимог, ані самого нормативного акту, що регулює порядок нарахування та виплату грошового забезпечення військовослужбовцям Служби безпеки України, безпосередній керівник повідомляв ОСОБА_1 , що його не було включено до наказу по управлінню щодо підвищення преміювання, а тому розмір його преміювання залишився на рівні, встановленому раніше наказом Центру спеціальних операцій СБУ.

Таким чином, відповідно до наказу ЦУ СБУ від 09.02.2016 №50/дск «Про грошове забезпечення військовослужбовців СБУ у 2016році» граничний розмір додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців ЦСО «А» СБ України за посадовим окладом у 1504грн. становить 507 відсотків, тобто преміювання, починаючи з 01 березня 2016року збільшено до 507 відсотків й беручи до уваги посадовий оклад ОСОБА_1 з урахуванням доплати за військове звання та надбавки за вислугу років, що разом складає 2.287,60грн., йому належить до виплати 11.598,13грн. щомісячно.

 За даними довідки відповідача від 29.09.2016 за №98 та банківської картки ОСОБА_1 в період з 01 березня 2016року по 07 липня 2016року йому щомісячно нараховувалось 3.042,51грн. премії, тобто щомісячна недоплата премії складала 8.555,62грн. (11.598,13грн.  3.042,51грн.).

Через явно протиправні та умисні дії зі сторони відповідача, ОСОБА_1 за період з 31липня2015року по 30 вересня 2016року недоплачено преміювання в розмірі 89. 987,31грн.

Таким чином, внаслідок протиправного, на думку позивача, зниження преміювання з 31 липня 2015року до 133% від посадового окладу з урахуванням доплати за військове звання та надбавки за вислугу років, відмови у збільшенні розміру преміювання з 01 березня 2016року до 507 % та позбавлення преміювання з 07 липня 2016року, ОСОБА_1 втратив значні кошти.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року у справі № 817/3268/15 задоволено позов ОСОБА_1 до Служби безпеки України, зокрема: визнано протиправним та скасовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, визнано протиправним та скасовано наказ Центру від 14 серпня 2015року №55о/с, за яким ОСОБА_1 зменшено щомісячне преміювання. 

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2016року скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року та відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2017року касаційну скаргу представника позивача задоволено в повному обсязі, зокрема: скасовано постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2016року та залишено в силі постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року.

Окрім вищезазначеного, позивач вважає, що зі сторони відповідача йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює у 50 000 гривень. За наведених підстав, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позову не визнав, надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що наказ начальника ЦСО «А» СБУ Устименка О.В. №55-о/с від 14 серпня 2015року виданий правомірно, уповноваженою особою  начальником ЦСО «А», на підставі рапорту начальника 2 управління ЦСО «А» від 16 липня 2015року про неналежне виконання своїх службових обов`язків та порушення військової дисципліни підполковником ОСОБА_1 , внаслідок чого останньому зменшено розмір премії. Вказаний наказ на даний час чинний, хоча позивач подав судовий позов про його скасування.

 Вважає, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду, передбачений пунктом 3 статті 99 КАС України, однак не надав суду будь-яких доказів, які б підтвердили підстави для визнання причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними.

Щодо відмови у збільшенні розміру преміювання згідно до наказу ЦУ СБУ №50дск від 09.02.2016року «Про грошове забезпечення військовослужбовців СБУ у 2016 році», який вступив в дію з 01березня 2016року, та яким збільшено граничний розмір додаткового виду грошового забезпечення, передбаченого главою 2.3.24 «Преміювання» Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям СБУ, то зазначеною главою регламентується порядок виплати премії військовослужбовцям. Виплата премії здійснюється щомісячно за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць у межах фонду преміювання за розрахунковий період. Розмір премії знижується або вона взагалі скасовується за неналежне виконання службових обов`язків; порушення вимог військових статутів і внутрішнього розпорядку; порушення військової дисципліни.

Згідно до пункту 3 наказу ЦУ СБУ №50дск від 09.02.2016року «Про грошове забезпечення військовослужбовців СБУ у 2016 році» конкретний розмір і доцільність збільшення розміру премії для кожного військовослужбовця з метою його упорядкування за рівнозначними посадами, визначається відповідним начальником органу, підрозділу, закладу, установи СБУ України чи Штабу АТЦ, на підставі рапортів, погоджених з відповідними фінансовими підрозділами СБУ.

Оскільки протягом 2015 року на підполковника ОСОБА_1 керівництвом ЦСО «А» неодноразово накладалися дисциплінарні стягнення, які в установленому порядку не були зняті, підстав для збільшення розміру преміювання не було.

За наведених заперечень проти позову, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судове засідання 11.05.2017 не прибула, подала клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 11.05.2017 не забезпечив, причину неможливості прибуття представника суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Судом не визнавалась обов`язкова участь відповідача в судовому засіданні. За таких обставин, відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Таким чином, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, суд перейшов до розгляд справи в порядку письмового провадження. 

Відповідно до ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. 

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

 ОСОБА_1 в органах Служби безпеки України проходив військову службу (військове звання підполковник) з 28.03.1995року по 17.10.2016року, тобто 21 рік 06 місяців, а загальна календарна вислуга в правоохоронних органах складає понад 26 років. 

За наказом начальника ЦСО «А» СБУ Устименко О.В. від 09 липня 2015року №48-ос ОСОБА_1 переведено на посаду командиром групи 3 відділу 5 управління Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України (надалі (МЦСП) ЦСО «А» СБУ) з дислокацією в місто Кременчук Полтавської області.

Згідно рапорту начальника 2 управління ЦСО «А» СБ України С.Ковмира від 16 липня 2015року, з яким ОСОБА_1 ознайомлено в кінці останнього робочого дня в цьому управлінні - 30 липня 2015року, йому оголошено сувору догану за те, що він самовільно покинув територію Центру та фактично без керованості спецзахід із забезпечення безпеки особи, яка перебуває під охороною СБ України, чим були створені передумови для реальної загрози життю і здоров`ю підзахисної особи, а відтак він грубо порушив свої функціональні обов`язки.

Крім того, в рапорті С. Ковмир, покликаючись на те, що оскільки ним (його дисциплінарною владою) згідно ст. 45 Дисциплінарного статуту на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, у зв`язку з цим вважав за необхідне та клопотав перед начальником ЦСО «А» СБ України генерал-майором ОСОБА_2 прийняти рішення щодо зниження ОСОБА_1 розміру щомісячного преміювання до 133% посадового окладу, при чому з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

За наказом начальника ЦСО «А» СБУ ОСОБА_2 від 14 серпня 2015року за №55о/с, з 10 липня 2015року позивачу було знижено розмір преміювання до 133% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Зі змісту наказу начальника ЦСО «А» СБУ від 14 серпня 2015року №55о/с вбачається, що підставою для зниження розміру преміювання ОСОБА_1 є посилання на положення пункту 2.3.24 Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом СБУ 35/ДСК від 23 січня 2008року (надалі Інструкція).

Таким чином, за цим наказом розмір преміювання ОСОБА_1 знижено з 10 липня 2015року, що не передбачено жодним нормативним актом, включаючи Інструкцію про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, на яку покликається відповідач, як і не передбачено здійснення утримання із грошового забезпечення військовослужбовця (яке включає преміювання) за минулий час.

Так, відповідно до вимог пункту 2.3.24 Інструкції начальники органів, підрозділів закладів та установ СБУ мають право щомісячно в межах фонду преміювання преміювати військовослужбовців за їх особистий вклад у загальний результат служби, тобто ця премія є щомісячною. Виплата премії здійснюється щомісяця за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць у межах фонду преміювання.

Беручи до уваги, що мова йде про щомісячну премію, суд прийшов до висновку, що за будь-яких обставин, знизити розмір преміювання або ж взагалі позбавити преміювання можна лише за один місяць. 

При цьому, зниження розміру преміювання відбувається за наявності для цього підстав.

За вимогами цієї Інструкції наказ на преміювання військовослужбовців, яким премія виплачується у збільшеному або зменшеному розмірі, видається щомісячно на підставі мотивованих рапортів безпосередніх начальників військовослужбовця. У цих рапортах зазначаються конкретні причини, які стали підставою для зміни розміру премії.

Однак, цих вимог щодо ОСОБА_1 зі сторони СБУ не дотримано, а відповідач не надав суду копії цих наказів та рапортів безпосереднього начальника ОСОБА_1 із зазначенням конкретних причин, які стали підставою для зменшення йому преміювання упродовж року.

Відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

За вимогами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про службу безпеки України» на військовослужбовців Служби безпеки України поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством, зокрема: Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999року № 551- ХІУ (із змінами та доповненнями) та Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999року №548-ХІУ (із змінами та доповненнями).

Поряд із зазначеним вище, жодним із цих Статутів не передбачено, що наявність дисциплінарного стягнення у військовослужбовця має наслідком позбавлення його щомісячної премії на весь час дії дисциплінарного стягнення, тобто упродовж року (за умови якщо це стягнення не буде знято достроково).

Підтвердженням зазначеному є також Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджена наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260 (із змінами), де у розділі ХХХІ передбачено преміювання військовослужбовців.

Так, за вимоги пункту 31.6 зазначеної Інструкції командир військової частини позбавляє військовослужбовців премії повністю у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову невідповідність, пониження в посаді, пониження військового звання на один ступінь позбавлення військового звання (за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому у військову частину надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром (начальником)).

При цьому, позбавлення премії у повному розмірі може мати місце лише за умови, якщо на військовослужбовця накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову невідповідність чи більш суворе. 

За вимогами пункту 31.7 цієї Інструкції забороняється позбавляти премії військовослужбовців протягом кількох місяців за одне допущене порушення, й підтвердженням цьому є витяг із цієї Інструкції.

Крім того, суд бере до уваги, що Інструкція про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України (фактично відповідає вищезазначеній Інструкції, за винятком окремих особливостей), як і наказ СБУ №35/ДСК від 23.01.2008, яким затверджено цю Інструкцію, відносяться до підзаконних актів, що приймаються лише відповідно до Конституції та законів України і направлені на їх виконання. 

Таким чином, якщо Інструкція про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України носить більш узагальнений характер, то нормами Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в частині виплати військовослужбовцям премії деталізовано порядок та визначено випадки позбавлення військовослужбовця премії повністю або частково й, зокрема, у випадках притягнення військовослужбовця не тільки до дисциплінарної, але й до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного діяння.

Ознайомившись зі змістом довідки відповідача  Служби безпеки України від 29.09.2016 за №98, яка була надана на запит суду, суд прийшов до висновку, що за попереднім місцем служби не здійснювалось утримання з ОСОБА_1 переплаченої суми премії за період з 10.07.2015 по 30.07.2015, оскільки станом на 30.07.2015 не було видано наказу про зменшення йому розміру преміювання, а вже 31 липня 2015року ОСОБА_1 прибув до нового місця призначення  міста Кременчука Полтавської області.

 Крім того, починаючи з 03 серпня 2015 року по 17 вересня 2015року позивач перебував у відпустці, котра була йому надана та оплачена ще за попереднім місцем служби, а в період з 03 вересня 2015рок по 14 вересня 2015року знаходився на стаціонарному лікуванні, у зв`язку з чим термін відпустки було продовжено до 29 вересня 2015року включно, а тому лише 30 вересня 2015року він вийшов на службу. 

Саме в день виходу із відпустки ОСОБА_1 стало відомо про те, що наказом начальника ЦСО «А» СБУ від 14 серпня 2015року за №55о/с, з 10 липня 2015 року йому знижено розмір преміювання до 133% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, що в місяць становить 3.065,38грн. 

Необхідно зазначити, що утримання преміювання із позивача у розмірі, визначеному цим наказом, тривало упродовж року.

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що підлягає до задоволення позовна вимога ОСОБА_1 про визнання протиправними дії суб`єкта владних повноважень  Служби безпеки України при застосуванні наказу начальника Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України ( ЦСО «А» СБУ) ОСОБА_2 від 14 серпня 2015 року №55о/с, за яким ОСОБА_1 з 10 липня 2015року зменшено щомісячне преміювання в розмірі до 133% від посадового окладу з урахуванням доплати за військове звання та надбавки за вислугу років.

В лютому 2016року ОСОБА_1 стало відомо про те, що починаючи з березня 2016року значно підвищується грошове забезпечення військовослужбовцям СБУ, зокрема за рахунок щомісячного преміювання, розмір якого збільшився з 267 до 507 відсотків (майже вдвічі), однак його прізвище не включено до наказу на преміювання за новими розрахунками, як це здійснено відносно усіх інших співробітників 3 відділу 5 управління (МЦСП) ЦСО «А» СБУ.

 У зв`язку з цим, 22 лютого 2016року ОСОБА_1 звернувся із рапортом до свого безпосереднього начальника ОСОБА_3 про надання йому письмової відповіді, із зазначенням причини такої відмови.

Позивачем надана суду також копія рапорту від 29 лютого 2016року, де безпосередній керівник ОСОБА_3 проставив резолюцією, відповідно до якої відповідь на його запит щодо розміру преміювання, враховуючи наказ СБУ №50/дск від 09.02.2016, буде надано після отримання роз`яснення Управління правового забезпечення СБ України.

Під час отримання грошового забезпечення за квітень 2016року ОСОБА_1 , на відмінну від усіх інших співробітників 3 відділення, не отримав преміювання у підвищеному розмірі, як і не отримав відповіді на свій рапорт від 22.02.2016року.

У зв`язку з наведеним, 16 квітня 2016року він повторно звертається із заявою до безпосереднього керівника ОСОБА_5 , у якій просить надати письмову відповідь з обґрунтуванням причин, за якими його позбавлено премії у повному розмірі.

У листі-відповіді від 18 травня 2016року за №28/2/Н-1-122, за підписом безпосереднього керівника позивача ОСОБА_5 , зазначається, що преміювання у зменшеному, порівняно з преміюванням інших військовослужбовців, розмірі йому було встановлено за попереднім місцем проходження військової служби, у зв`язку з порушенням військової дисципліни. Підтвердженням фактів порушення військової дисципліни є матеріали його особової справи, у яких значиться два раніше накладені і не зняті дисциплінарні стягнення. Покликаючись на вимоги нормативного акту, що регулює порядок нарахування та виплату грошового забезпечення військовослужбовцям Служби безпеки України, відповідач не вказуючи цього акту, лише констатує той факт, що ОСОБА_1 не було включено до наказу по управлінню на підвищення преміювання, розмір якого залишився на рівні, встановленому раніше наказом Центру спеціальних операцій СБУ.

Беручи до уваги, що єдиним підзаконним нормативним актом з цього питання відповідач зазначає Інструкцію про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, за вимогами якої зниження розміру преміювання відбувається за наявності для цього підстав, зокрема: наявності наказу на преміювання військовослужбовців, яким премія виплачується у збільшеному або зменшеному розмірі, який видається щомісячно на підставі мотивованих рапортів безпосередніх начальників військовослужбовця, у яких зазначаються конкретні причини, які стали підставою для зміни розміру премії, суд вважає таку відмову протиправною та безпідставною.

Таким чином, відповідно до наказу ЦУ СБУ від 09.02.2016 №50/дск «Про грошове забезпечення військовослужбовців СБУ у 2016році» граничний розмір додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців ЦСО «А» СБ України за посадовим окладом у 1504грн. становить 507 відсотків, тобто преміювання, починаючи з 01 березня 2016року збільшено до 507 відсотків й беручи до уваги посадовий оклад ОСОБА_1 з урахуванням доплати за військове звання та надбавки за вислугу років, що разом складає 2.287,60грн., йому належить до виплати 11.598,13грн. щомісячно.

 За даними довідки відповідача від 29.09.2016 за №98 та банківської картки ОСОБА_1 в період з 01 березня 2016року по 07 липня 2016року йому щомісячно нараховувалось 3.042,51грн. премії, тобто щомісячна недоплата премії складала 8.555,62грн. (11.598,13грн.  3.042,51грн.).

Проаналізувавши зміст копії відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям 3 відділу 5 управління за квітень 2016року (з розшифровкою грошового забезпечення за видами виплат), наданій позивачем суду, у якій передбачена графа, де зазначено проценти нарахованої премії, суд прийшов до висновку, що ця відомість є підтвердженням того, що усім військовослужбовцям 3 відділу, крім позивача, премія нараховувалась та виплачувалась у максимальному розмірі відповідно до займаної посади, військового звання та вислуги років.

Крім того, з даним фактом погодився відповідач і жодним чином не виклав свої заперечення з цього приводу, отримавши копію адміністративного позову ОСОБА_1 , в додатку до якого значиться копія цієї відомості. 

В свою чергу, цю відомість суд вважає доказом упередженого відношення зі сторони відповідача до ОСОБА_1 , оскільки згідно даних відомості розмір премії за березень 2016року (премія виплачується за минулий місяць) підполковника ОСОБА_6 , підполковника ОСОБА_3 відповідно становить 13.342,11грн. та 13.209,89грн. Підполковнику ОСОБА_7 за цей місяць виплачено 10.356,48грн., а підполковнику ОСОБА_8  11.840,99грн..

Необхідно зазначити, що старший прапорщик ОСОБА_9 (при посадовому окладі у 800,00грн.) за березень 2016року отримав премію в розмірі 8.265,08грн., а ст. прапорщик ОСОБА_10 (при посадовому окладі у 760,00грн.) отримала 7.276,50грн. премії.

Позивач, за наявності військового звання підполковника, за березень 2016року та й в подальшому отримував премію в розмірі 3.042,51грн. на місяць, тобто більш як наполовину менше премії старшого прапорщика.

Беручи до уваги вищевикладене, суд прийшов до висновку про задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дії суб`єкта владних повноважень  Служби безпеки України про відмову ОСОБА_1 у збільшенні розміру преміювання з 01 березня 2016 року (по день звільнення зі служби) відповідно до наказу ЦУ СБУ від 09.02.2016 №50/дск «Про грошове забезпечення військовослужбовців СБУ у 2016році» з 267% до 507% від посадового окладу з урахуванням доплати за військове звання та надбавки за вислугу років.

Протиправні дії Служби безпеки України ОСОБА_1 оскаржив до Рівненського окружного адміністративного суду.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року у справі № 817/3268/15 задоволено позов ОСОБА_1 до Служби безпеки України, зокрема: визнано протиправним та скасовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, визнано протиправним та скасовано наказ Центру від 14 серпня 2015року №55о/с, за яким ОСОБА_1 зменшено щомісячне преміювання. 

 Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2016року скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року та відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2017року касаційну скаргу представника позивача задоволено в повному обсязі, зокрема: скасовано постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2016року та залишено в силі постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року.

Беручи до уваги вищезазначене, ОСОБА_1 належить виплатити недоотримані ним суми преміювання за період з 31 липня 2015року по 01 березня 2016року із розрахунку 267% від посадового окладу з урахуванням доплати за військове звання та надбавки за вислугу років, що за місяць становить 6.107,89грн.

Щодо наданого представником позивача розрахунку належного до виплати ОСОБА_1 щомісячного преміювання, то відповідач проти зазначених сум не заперечив. За таких обставин, суд проводить розрахунок належного до виплати ОСОБА_1 щомісячного преміювання наступним чином: посадовий оклад ОСОБА_1 становить 1.504,00грн.. До цього окладу проводиться доплата за військове звання у розмірі 130,00грн., що разом становить 1.634,00грн. (1.504,00грн. + 130,00грн.). Від цієї суми визначається надбавка за вислугу років в розмірі 40 відсотків  653,60грн. (1.634,00грн. х 40%). Відтак, сума грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якої проводиться нарахування щомісячного преміювання складає 2.287,60грн. (1.504,00грн. + 130,00грн. + 653,60грн.).

Усім співробітникам, в тому числі ОСОБА_1 , було встановлено граничний розмір преміювання, зокрема 267% від зазначеної суми 2 287,60грн., що становить 6.107,89грн.

Відтак, виплата премії ОСОБА_1 в розмірі 50 відсотків (133% від 6107,89грн.), а це становить 3.042,51грн. в місяць, здійснювалась відповідачем починаючи з 31 липня 2015року, тобто з дати приїзду до 5 управління в м. Кременчук Полтавської області.

 Як з`ясувалось, за період з 10 липня 2015року по 30 липня 2015року утримання так званої «зайво виплаченої премії» ОСОБА_1 , не відбулося.

Відповідно до даних довідки начальника 5 управління (МЦСП) ЦСО «А» СБУ ОСОБА_4 від 29.09.2016 №98 під час нарахування грошового забезпечення за вересень 2015року ОСОБА_1 була нарахована премія за період з 31 липня 2015року по 31 серпня 2015року у розмірі 2.940,86грн., тобто недоплата складає 3.167,03грн. (6.107,89грн.  2.940,86грн.).

За даними довідки відповідача від 29.09.2016 за №98 та банківської картки ОСОБА_1 в період з 01 жовтня 2015року по 07 липня 2016року ОСОБА_1 щомісячно виплачувалося 133% премії від 2.287,60грн., що складає 3.042,51грн..

Таким чином, ОСОБА_1 у період з 31 липня 2015року по 01 березня 2016року щомісячно недоплачена премія у розмірі 3.065,38грн. (6.107,89грн.  3.042,51грн.), а всього за цей період недоплата преміювання складає: 21.559,31грн. (за період з 31.07.2015 по 31.08.2015 : 3.167,03грн. (6.107,89грн. - 2.940,86грн.). + 18.392,28грн. (3.065,38грн. х 6 місяців 2015-2016)). 

Відтак, підлягає задоволенню позовна вимога ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача  Службу безпеки України здійснити ОСОБА_1 за період з 31 липня 2015року по 01 березня 2016року донарахування та виплату премії, виходячи із розрахунку 267 відсотків від посадового окладу з урахуванням доплати за військове звання та надбавки за вислугу років, у сумі 21. 559,31гривень.

У період з 01 березня 2016 року по 30 червня 2016року включно щомісячна недоплата премії ОСОБА_1 становить 8.555,62грн. (11.598,13грн.  3.042,51грн.), а всього за цей період недоплата преміювання складає: 34.222,48грн. (8.555,62грн. х 4 місяці). 

Згідно довідки відповідача від 29.09.2016 №98 у серпні 2016року (премія виплачується за минулий місяць) ОСОБА_1 нараховувалось преміювання 588,87грн., тобто за період з 01 по 07 липня 2016року.

При виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 за вересень 2016року, коли мало здійснюватися преміювання за серпень 2016року, а також під час оплати відпускних упродовж по 17 жовтня 2016року включно відповідач взагалі не здійснив ОСОБА_1 преміювання.

Таким чином, недоплата преміювання ОСОБА_1 за період з 01 липня 2016року по 30 вересня 2016року включно складає 34.205,52грн., з яких за липень 2016року: 11.009,26грн. (11.598,13грн.  588,87грн), за серпень 2016року  11.598,13грн. та за вересень 2016року  11.598,13грн.

За вищевикладених обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача  Службу безпеки України здійснити ОСОБА_1 за період з 01 березня 2016року по 30 вересня 2016року включно донарахування та виплату премії, виходячи із розрахунку 507 відсотків від посадового окладу з урахуванням доплати за військове звання та надбавки за вислугу років, у сумі 68.428,00гривень.

Внаслідок протиправного та безпідставного зниження преміювання з 31 липня 2015року до 133% від посадового окладу з урахуванням доплати за військове звання та надбавки за вислугу років, відмови у збільшенні розміру преміювання з 01 березня 2016року до 507 % та позбавлення преміювання з 07 липня 2016року, ОСОБА_1 втратив значні кошти, зокрема 89. 987,31грн. (21.559,31грн. + 34.222,48грн. + 34.205,52грн.).

При цьому, в період до 14 вересня 2016року включно ОСОБА_1 працював, а в подальшому його звільнено останнім днем відпустки  17 жовтня 2016року

Відповідно до положень ст.ст. 18, 19, 20 Статуту військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України. Держава гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей соціальний та правовий захист.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Конституційний Суд України в Рішенні від 29 січня 2008року №2-рп/2008 зазначив, що право заробляти собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене.

Моральна шкода виразилась у тому, що відповідач умисно, протиправно та безпідставно упродовж тривалого часу, тобто понад рік, позбавляв ОСОБА_1 значної суми, належного йому до виплати щомісячного грошового забезпечення, зокрема від 3 065,38грн. до 11.598,13грн.; позивача було позбавлено значної частини преміювання упродовж року.

Внаслідок протиправного та значного заниження грошового забезпечення  ОСОБА_1 щомісячно втрачав та продовжує втрачати значну суму коштів (призначено пенсію у незначному розмірі, виходячи із протиправно утриманих сум преміювання), що суттєво впливає на фінансове становище та матеріальний стан його сім`ї. 

Ці протиправні дії відповідача привели до таких негативних наслідків: у зв`язку з усіма цими подіями значно погіршився стан здоров`я ОСОБА_1 (на протязі останнього року він чотири рази перебував на стаціонарному лікуванні), а відповідно до свідоцтва про хворобу №104 та протоколу засідання ЦВЛК ВМУ СБ України №91 від 27 липня 2016року ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час; зазнав сорому, приниження, відчаю, душевного болю; відбулися зміни в способі життя (необхідно було виживати із сім`єю за ситуації, що склалася); має місце тривалий характер протиправних дій зі сторони відповідача.

При визначенні розміру моральної шкоди суд, беручи до уваги, що відповідач протиправно, безпідставно та упродовж тривалого часу не доплачував позивачу щомісячно значну суму грошового забезпечення й на даний час ці протиправні дії продовжують мати місце, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи характер та обсяг душевних та психічних страждань, яких зазнав позивач, їх тривалий характер, приходить до переконання, що в користь ОСОБА_1 підлягає до стягнення із відповідача  Служби безпеки України 5000 (п`ять тисяч) гривень моральної шкоди.

Відповідно до вимог частини1 та 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності дій при застосуванні наказу начальника Центру ОСОБА_2 від 14 серпня 2015 року №55о/с та при відмові ОСОБА_1 у збільшенні розміру преміювання з 01 березня 2016 року відповідно до наказу ЦУ СБУ від 09.02.2016 №50/дск, а тому адміністративний позов підлягає до часткового задоволення. 

Підстави для застосування статті 94 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Служби безпеки України при застосуванні наказу начальника Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України ( ЦСО «А» СБУ) Устименко О.В. від 14 серпня 2015 року №55о/с, за яким ОСОБА_1 з 10 липня 2015року зменшено щомісячне преміювання в розмірі до 133% від посадового окладу з урахуванням доплати за військове звання та надбавки за вислугу років.

Визнати протиправними дії Служби безпеки України про відмову ОСОБА_1 у збільшенні розміру преміювання з 01 березня 2016 року (по день звільнення зі служби) відповідно до наказу ЦУ СБУ від 09.02.2016 №50/дск «Про грошове забезпечення військовослужбовців СБУ у 2016році» з 267% до 507% від посадового окладу з урахуванням доплати за військове звання та надбавки за вислугу років.

Зобов`язати Службу безпеки України здійснити ОСОБА_1 за період з 31 липня 2015року по 01 березня 2016року донарахування та виплату премії, виходячи із розрахунку 267 відсотків від посадового окладу з урахуванням доплати за військове звання та надбавки за вислугу років, у сумі 21559,31грн.

Зобов`язати Службу безпеки України здійснити ОСОБА_1 за період з 01 березня 2016року по 30 вересня 2016року включно донарахування та виплату премії, виходячи із розрахунку 507 відсотків від посадового окладу з урахуванням доплати за військове звання та надбавки за вислугу років, у сумі 68428,00грн.

Стягнути з Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5.000,00грн.

В решті позовних вимог відмовити. 

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду. 

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 

Суддя Гломб Ю.О.