Справа № 22-1687 2006 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія: 13 Голоти Л.О.
Доповідач: Щолокова О.В.
УХВАЛА
Апеляційного суду Вінницької області від 20 червня 2006 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Щолокової О.В.
Судців: Іващука В.А, Оніщука В.В.
При секретарі: Яблонській І.Л.
За участю: представника позивача - ОСОБА_1
Розгялнувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_2
На рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 25 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання правочину ( договору дарування) недійсним, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 20 жовтня 2003 року між ним та його матір'ю - відповідачкою ОСОБА_5 був укладений договір дарування квартири під номером АДРЕСА_1. Даний правочин був укладений без наміру створення правових наслідків, а для того, щоб не втратити права на субсидію на оплату комунальних послуг. З часу укладення договору позивач постійно проживає в квартирі, на даний час працює і має можливість сплачувати комунальні послуги у повному обсязі. 09.03.2005 року відповідачка прописала позивача в квартиру, проте повернути квартиру відмовляється, хоча в них була про це домовленість.
Позивач просив визнати зазначений договір дарування квартири недійсним.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 25 квітня 2006 року позов задоволено. Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, посвідченого 20.10.2003 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № НОМЕР_1.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 250 гривень у погашення витрат по сплаті судового збору.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми матеріального права.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.
Судом першої інстанції встановлено, що спірна квартира була подарована 23.11.1991 року позивачу його батьком ОСОБА_7
В серпні 2003 року позивач придбав легковий автомобіль марки ЗАЗ ПОЗО, випуску 2003 року, та відповідно до ч. 4 п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 848 від 02.02.1995 року «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого побутового палива», він, як власник вищезазначеної квартири, та його сім'я втратили право на отримання субсидії на оплату комунальних послуг.
Для того, щоб не втратити субсидію було укладено 20 жовтня 2003 року договір дарування спірної квартири між сторонами по справі.
Після укладання даного договору позивач продовжував проживати в спірній квартирі.
Задовольнивши позов та визнавши не дійсним оспорюваний договір дарування, суд першої інстанції виходив із того, що всупереч вимогам ст. 203 ЦК України, цей правочин не був спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені змістом договору дарування, врегульованого ст. 717 ЦК України.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи, а обставини, що мають значення для справи належним чином доведені.
Рішення суду є законним і обгрунтованим, постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги є непереконливими і висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 25 квітня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців до касаційної інстанції - Верховного Суду України.