Справа № 2а-1744/09/0538 Суддя у 1-ій інст.: Ковтуненко О.В.
Суддя-доповідач: Ястребова Л.В
донецький апеляційний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2009 року місто Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ястребової Л.В..
суддів апеляційного суду: Ляшенка Д.В., Колеснік Г.А.
при секретарі: Асєєвій Я.В.
з участю сторін: сторони або їх представники до суду не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином; надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю
розглянувши апеляційну скаргу
Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради
на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області
від 16 липня 2009 року
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради
про визнання неправомірними дій та про стягнення одноразової допомоги до 5 травня за 2004-2005, 2007 – 2008 роки у розмірі, встановлених законом;
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області з вищезазначеним адміністративним позовом.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 липня 2009 року було стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради виплати за рахунок державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік в розмірі 3448 грн.. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради з постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, оскільки всі виплати були здійснені позивачу відповідно до норм чинного законодавства.
Сторони в судове засідання не з»явились, про день слухання справи було повідомлено, надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
До такого висновку колегія суддів прийшла з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. має статус інваліда війни 2 групи, та відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Конституційного суду України від 01.12.2004 року № 20-рп/2004 - визнані такими, що не відповідають Конституції України положення ст. 44 Закону України «Про Державний бюджет на 2004 рік», якими було зменшено суму виплат встановлених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 – визнані неконституційними положення ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» № 489-V, щодо обмеження виплат встановлених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.
Однак, відповідно до ст. 99 КАС України, встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України - пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в письмових запереченнях наданих суду першої інстанції, ставилось питання щодо відмови в задоволенні позову, з причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача недоотриманої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни за 2004 та 2007 роки задоволенню не підлягають.
Відповідно до розділу ІІІ Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було встановлено, що виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня мають здійснюватися у розмірах встановлених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, дані положення (на 2005, 2006 роки) не були визнані неконституційними, з огляду на що, колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача щорічної разової грошової допомоги за 2005, 2006 роки, задоволенню також не підлягають.
Стосовно позовних вимог, щодо стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги за 2008 рік, колегія суддів зазначає наступне, що згідно з підпунктом 2 «б» пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007, № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину 5 статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” викласти в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
З метою реалізації статей 12 - 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 12.03.2008, № 183 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань"», якою установлено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - разова грошова допомога), здійснюється у таких розмірах, зокрема, інвалідам війни - 400 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 10-рп від 22.05.2008 року положення пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007, № 107-VI визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що дія нормативного акту поширюється лише на ті відносини, які виникли після набрання ним чинності. Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року прийнято після того як позивачу була проведена виплата грошової допомоги до 5 травня, а тому відповідач на момент виплати діяв правомірно, згідно діючого на той час законодавства.
З таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 195, п.3 ч.1 ст. 198, 202, 207 КАС України, колегія;-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради– задовольнити.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про визнання неправомірними дій та про стягнення одноразової допомоги до 5 травня за 2004-2005, 2007 – 2008 роки у розмірі, встановлених законом – скасувати.
Прийняти нову постанову.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про визнання неправомірними дій та про стягнення одноразової допомоги до 5 травня за 2004-2005, 2007 – 2008 роки у розмірі, встановлених законом – відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з дня виготовлення повного тексту постанови.
Колегія суддів: