справа № 22ц-284/2009рік головуючий у 1 інстанції – Берегуляк Ф.Г.
категорія – спори про спадкове право (37) доповідач – Гірський Б.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 квітня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі :
головуючого - Ткача З.Є.
суддів - Гірського Б.О., Бахметової В.Х.
при секретарі - Жовняревич Т.М.
з участю апелянта ОСОБА_1 ., позивача-відповідача ОСОБА_2 ., відповідачки-позивачки ОСОБА_3 ., її представника ОСОБА_4 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 09 грудня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/6 частини квартири, як обов’язкову частку у спадщині; позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа – Перша Тернопільська державна нотаріальна контора про визнання права власності на 1/6 частини квартири, як обов’язкову частку у спадщині та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа – Перша Тернопільська державна нотаріальна контора про визнання права власності на майно, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 09.12.2008 року позов ОСОБА_1 . задоволено частково.
"Визнано за ОСОБА_1 право власності на обов’язкову частку – 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_5 ".
Позов ОСОБА_2 . задоволено частково.
"Визнано за ОСОБА_2 право власності на обов’язкову частку – 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_5 ".
Зустрічний позов ОСОБА_3 . задоволено повністю.
"Визнано за ОСОБА_3 право власності на 10/12 частин квартири АДРЕСА_1 , з яких 6/12 частин – майно, набуте за час шлюбу із спадкодавцем ОСОБА_5 та 4/12 частин – в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 ".
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 27.01.2009 року виправлено описку в рішенні від 09.12.2008 року щодо зазначення в мотивувальній частині судового рішення дати укладення шлюбу ОСОБА_3 . з ОСОБА_5 з " ІНФОРМАЦІЯ_2 року" на " ІНФОРМАЦІЯ_3 року" та серії свідоцтва про укладення шлюбу з " НОМЕР_1 " на " НОМЕР_2 ".
Додатковим рішенням цього ж суду від 06.02.2009 року судові витрати по справі покладено на сторони в межах сум ними понесених.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 . просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції вказав, що після смерті батька – ОСОБА_5 . відкрилася спадщина на спадкове майно - Ѕ частини квартири по вул. АДРЕСА_1 .
На вказане майно батьком був складений заповіт в користь його мачухи – ОСОБА_3 .
Оскільки на час відкриття спадщини він був неповнолітнім, вважає, що має право на обов’язкову частку у спадщині, яка на його думку складає 1/3 від Ѕ частини спадкового майна.
Тому, рішення суду про визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом на 1/12 частину квартири вважає необґрунтованим та незаконним.
Відповідачка-позивачка ОСОБА_3 . доводи апеляційної скарги заперечила та вказала, що судове рішення є законним, оскільки ОСОБА_1 ., як син померлого ОСОБА_5 ., незалежно від змісту складеного в її користь заповіту, має право на обов’язкову частку у спадщині, так як на час відкриття спадщини був неповнолітнім і дана частка становить 1/12 частини спірного майна, виходячи з половини частки, яка б належала йому, як одному з трьох спадкоємців у разі спадкування за законом.
Позивач-відповідач ОСОБА_2 . в суді апеляційної інстанції пояснив, що є батьком померлого ОСОБА_5 . і просить суд визначити належну йому по закону частку у спадщині. Рішення суду першої інстанції ним не оскаржується.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши за матеріалами справи приведені в скарзі доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 . до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 . з червня 2003 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 .
За час шлюбу ними була придбана квартира по вул. АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_5 ., однак є об’єктом спільної сумісної власності подружжя в рівних частках.
Вказані обставини сторонами не заперечуються.
Тому, суд, ухвалюючи рішення вірно визнав за ОСОБА_3 . право власності на Ѕ частини даної квартири, як на майно, набуте нею за час шлюбу.
Відповідно до ст.ст. 1216, 1223 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
З матеріалів справи вбачається, що за життя – 15.12.2006 року, ОСОБА_5 . склав заповіт, яким на випадок смерті заповів усе належне йому майно дружині – ОСОБА_3 .
Після смерті ОСОБА_5 ., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відкрилася спадщина на належну йому Ѕ частини квартири по вул. АДРЕСА_1 , право на спадкування якої виникло у ОСОБА_3 ., як спадкоємця за заповітом.
Однак, з тих же матеріалів справи вбачається, що на час відкриття спадщини – ІНФОРМАЦІЯ_1 року, син спадкодавця – ОСОБА_1 . був неповнолітнім, а батько спадкодавця – ОСОБА_2 . був непрацездатним і відповідно до ст. 1241 ЦК України вони мають право на спадкування, незалежно від змісту заповіту, половини частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).
Суд першої інстанції вірно вирахував обов’язкову долю кожного спадкоємця за законом в спадковому майні спадкодавця ОСОБА_5 ., що становить 1/12 частину в квартирі, оскільки спадковим майном є Ѕ частина цієї квартири і відповідно обов’язкова доля становить 1/6 від спадкового майна або 1/12 всієї квартири.
Решта – 4/12 частки спадкового майна спадкує за заповітом ОСОБА_3 .
Такий висновок є обґрунтований, зроблений на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Щодо посилань апелянта ОСОБА_1 . на не вирішення судом першої інстанції його вимог про визнання недійсним складеного ОСОБА_5 . заповіту від 15.12.2006 року та про визнання права власності на інше спадкове майно та речі домашнього вжитку, то дані вимоги на підставі заяви ОСОБА_1 . ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 11.11.2008 року були залишені без розгляду і дана ухвала ним не оскаржувалась.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -
У Х В А Л И Л А :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 . відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 09.12.2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: