Головуючий у 1 інстанції – Рибцова Л.І.
Суддя-доповідач – Ястребова Л.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
20 жовтня 2009 року справа № 2а-676/09/1203
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ястребової Л.В.
суддів: Колеснік Г.А., Ляшенка Д.В.
при секретарі
за участю
позивача
представника відповідача Агейченковій К.О.
Не з’явився
Не з’явився
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу судовому засіданні
Управління Пенсійного фонду України в Артемівському міста Луганська
на постанову Артемівського районного суду м. Луганська
від 13 травня 2009 року
по адміністративній справі № 2-а-676/09/1203
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському міста Луганська
про визнання дій незаконними, зобов»язання здійснити перерахунок розміру інваліду 2 групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському міста Луганська, в якому просив суд визнати дії відповідача незаконними та зобов'язати провести перерахунок його пенсії у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.02.2009 року.
Позивач вважає, що йому як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду 2 групи необхідно виплачувати основну пенсію в розмірі який дорівнює 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75 % від розміру мінімальної пенсії за віком.
Постановою Артемівського районного суду м. Луганська від 13 травня 2009 року позов задоволено.
Судом встановлено наявність у позивача права на отримання пенсії у розмірах, встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % від розміру мінімальної пенсії за віком і дійшов до висновку про необхідність здійснити перерахунок пенсії з 01.02.2009 року.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Сторони в судове засідання не з’явилися, про день слухання справи було повідомлено належним чином.
Справа розглядається в межах апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.
ОСОБА_1 належить (віднесена) до категорії 1 як особа, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, його визнано інвалідом 2 групи, що підтверджується відповідним посвідченням.
Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 2 групи – 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Згідно частини третьої ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частина 4 статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком. Приписи зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1997 року № 523 (з наступними змінами та доповненнями).
Статтею 67 цього Закону встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державною конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум», а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», згідно ст..1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком, якій відповідно до ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Посилання відповідача на частину 5 статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром 19 гривень 91 копійка, визначеним Кабінетом Міністрів України, зокрема постановою № 1 від 3 січня 2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету”, (а з 1 вересня 2004 року - 22 грн. 30 коп.), колегія судів не приймає, оскільки ототожнювати порядок і розмір в силу різного правового навантаження цих визначень неможливо.
Наведена частина статті викладена із змінами згідно із Законами України № 2532-12 від 1 липня 1992 року, та № 3285-12 від 17 червня 1993 року (в редакції Закону № 230/96 від 6 червня 1996 року), тоді як частина третя, яка визначає обчислення і призначення пенсії по інвалідності змінена Законом № 3108-15 від 17 листопада 2005 року (набрав чинності 13 грудня 2005 року) і регулює безпосередньо правила обчислення пенсій за нормами статті 54 спеціального закону.
Колегія судів зазначає, що даною нормою визначений для даної категорії нижчий розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами статті 49 спеціального закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 статті 54 даного закону нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове соціальне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.
Колегія суддів не бере до уваги положення частини третьої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, для позивача як інваліда 2 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи і ухвалюючи судове рішення у даній справі колегія суддів виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав дії Управління Пенсійного фонду України в Артемівському міста Луганська щодо відмови нарахувати та виплатити пенсію позивачу у розмірах передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % від розміру мінімальної пенсії за віком з 01.02.2009 року.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Артемівському міста Луганська на постанову Артемівського районного суду м. Луганська від 13 травня 2009 року у справі № 2-а-676/09/1203 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському міста Луганська «про визнання дій незаконними, зобов»язання здійснити перерахунок розміру інваліду 2 групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» – залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Ястребова Л.В.
Судді: Колеснік Г.А.
Ляшенко Д.В..