Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-1018/2009р. Головуючий у першій
інстанції Проценко О.І.
Категорія Доповідач у апеляційній
інстанції Єфімова В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2009 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Куцеконя І.П.,
суддів: Єфімової В.О., Птіціної В.І.,
при секретарі: Живкович О.О.,
за участю: позивача ОСОБА_1., її представника ОСОБА_7, відповідача ОСОБА_3., відповідача ОСОБА_4., її представника ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_2. – ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 24 червня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання угоди недійсною, перевід прав та обов'язків покупця,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., в яком просила визнати недійсним договір купівлі-продажу ѕ часток квартири АДРЕСА_1 укладений 09.12.2006 року між ОСОБА_2. з одного боку та ОСОБА_3 та ОСОБА_4. з іншого боку, та перевести на неї права та обов’язки покупця, визнавши за нею право власності на ѕ частки зазначеної квартири з виплатою покупцям вартості часток, які їм належать.
Вимоги позову мотивовані тим, що ОСОБА_1. в порядку спадкування належить ј частка квартири АДРЕСА_1 Відповідач ОСОБА_2., яка є власником ѕ часток зазначеної квартири, здійснила продаж належного їй майна відповідачам ОСОБА_3. та ОСОБА_4., без попереднього повідомлення ОСОБА_1. про намір продажу належних їй часток у спірному житлі, чим порушила, на думку позивачки, її право переважної покупки.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 24 червня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.
Не погодившись з рішення суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав невідповідності нормам матеріального та процесуального права, та ухвалення нового про задоволення її позовних вимог у повному обсязі.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив з того, що при укладенні договору купівлі-продажу частки квартири право позивачки на переважну купівлю даної частки порушено не було.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів.
Відповідно до ч.1,2,4 ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.
Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.
У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 09 грудня 2006 року між ОСОБА_2. з одного боку, та ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з другого боку укладений Договір купівлі-продажу частки квартири, відповідно до якого ОСОБА_2 як продавець передала, а ОСОБА_3. та ОСОБА_4 як покупці прийняли у спільну часткову власність ѕ часток квартири під АДРЕСА_1
На момент укладення зазначеного договору відчужувана частка спірної квартири належала ОСОБА_2. на праві спільної часткової власності: ј частка – на підставі Договору дарування частки квартири, посвідченого Ковальскою Л.П. – приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу 14 жовтня 2005 року за реєстром № 6535 і зареєстрованого у Севастопольському ДКП БТІ і ДРОНМ 30 грудня 2005 року за реєстром № 2075; ј частка – на підставі Договору дарування частки квартири, посвідченого Ковальскою Л.П. – приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу 14 жовтня 2005 року за реєстром № 6537 і зареєстрованого у Севастопольському ДКП БТІ і ДРОНМ 30 грудня 2005 року за реєстром № 2075; ј частка – на підставі Договору дарування частки квартири, посвідченого Ковальскою Л.П. – приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу 14 жовтня 2005 року за реєстром № 6545 і зареєстрованого у Севастопольському ДКП БТІ і ДРОНМ 30 грудня 2005 року за реєстром № 2075
ОСОБА_1., як власнику ј частки квартири під АДРЕСА_1 двічі 09 грудня 2006 року та 19 січня 2006 року направлялися повідомлення про намір ОСОБА_2. продати належну їй на праві власності частину спірної квартири. Обидва повідомлення були повернені відправникам, у першому випадку у зв’язку із закінченням терміну зберігання на поштовому відділенні, а у другому - із позначкою „адресат не мешкає”.
Крім того, з копії Паспорту НОМЕР_1 вбачається, що у період з 17 вересня 2006 року по 07 січня 2007 року ОСОБА_1 знаходилася за межами України (а.с.145).
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що при здійсненні посвідчення договору купівлі-продажу від 09 грудня 2006 року нотаріусом були вчинені всі необхідні дії, передбачені п.55 „Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, колегія суддів вважає, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що при укладенні договору купівлі-продажу частки спірної квартири право позивачки на переважну купівлю ѕ часток спірної квартири порушено не було.
Посилання позивачки не те, що нею було внесено на депозит суду суму у розмірі 195 000 грн., яка відповідно до Договору купівлі-продажу частки квартири від 09 грудня 2006 року складає вартість ѕ часток спірної квартири, проте не відповідає дійсної вартості частки на день розгляду справи, як вбачається з Висновку будівельно-технічної експертизи № 427 від 10.07.2008 року, не можуть бути прийняти колегією суддів до уваги як підстави для переведення на позивачку прав та обов’язків покупця, оскільки право позивачки на переважну купівлю ѕ часток спірної квартири при укладенні зазначеного вище договору порушено не було (а.с.107-114).
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими та висновків суду не спростовують.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому у відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України підстав для його скасування не має.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 24 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 2-х місяців із дня набрання чинності.
Головуючий : І.П.Куцеконь
Судді: В.О.Єфімова
В.І.Птіціна