АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22ц/790/3320/17 Головуючий 1-ї інстанції - Боговський Д.Є.

Справа № 641/6970/16-ц Доповідач - Довгаль А.П.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Овсяннікової А.І., Коваленко І.П.

при секретарі - Щегельському Д.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - ПАТ КБ «ПриватБанк» або Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 20.05.2010року в розмірі 12 222,38грн., а також судовий збір - 1 378,00грн.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 20.05.2010року між Банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н (надалі - кредитний договір), згідно умов якого остання отримала кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 5 900,00грн. зі сплатою 30 % (відсотків) річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між нею і Банком договір, про що свідчить її підпис у заяві. Відповідно до умов договору позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим утворилась вищевказана заборгованість, яку Банк просить стягнути.

В судове засідання суду першої інстанції представник ПАТ КБ «Приватбанк» - Сафір Ф.О. не з'явився, у позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку.

Відповідач ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Заочним Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2016 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 20.05.2010 в розмірі 12 222,38грн. та судовий збір в розмірі 1378,00грн., а всього 13 600,38грн.

Ухвалою цього ж суду від 28.03.2017року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин справи та на неналежну оцінку наданим доказам.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд з'ясовує чи були враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти); якими доказами мотивовано рішення, належними чи допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримані та правильно застосовані норми матеріального й процесуального права.

Судовим розглядом встановлено, що 20.05.2010року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно умов якого остання отримала кредит, згідно умов якого остання отримала кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 5 900,00грн. зі сплатою 30 % (відсотків) річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між нею і Банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до положень ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості (ст.627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст.638 ЦК України).

Банк виконав свої зобов'язання, надавши позичальнику кредитні кошти у вищезазначеному розмірі. Відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним договором кредиту виконувала не належним чином, у зв'язку з чим станом на 23.05.2016року утворилася заборгованість по сплаті кредитних сум, яка становить 12 222,38грн. та складається: 5 875,95грн. - заборгованість за кредитом; 2 111,28грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 3 104,92грн. - заборгованість по пені; штрафи - 500,00грн. (фіксована частина) та 558,21грн. (процентна складова), з них 01.06.2015року - 727,98грн. внесено на погашення заборгованості.

Наданий Банком розрахунок відповідачем не спростовано.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник уважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Нормами ст.1050 ЦК України також передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити гроші відповідно до ст.625 ЦК України незалежно від сплати процентів, належних йому згідно з вимогами ст.1048 ЦК України.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки (п.3) ч.1 ст.611 ЦК України).

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 3 ст.550 ЦК України встановлено, що кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього Кодексу).

Задовольняючи позов ПАТ КБ «Приватбанк» та стягуючи з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, суд дійшов правильного і обґрунтованого висновку, що відповідачем були порушені взяті на себе зобов'язання по своєчасному поверненню кредитних коштів та повній сплаті процентів за їх користування.

Посилання ОСОБА_1 у своїй скарзі на те, що будь-якого кредитного договору з ПАТ КБ «ПриватБанк» вона не укладала є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суттєвими не являються, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення, яке ухвалено з дотриманням вимог закону.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив надані сторонами докази, їм дана належна правова оцінка, правильно визначено природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -