ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2009 року №1937/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Обрізка І.М., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання Неміш О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 13.10.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення грошової допомоги, -
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2008 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення грошової допомоги.
Позивачка посилалась на те, що відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» їй, як учаснику війни щорічно до 5 травня повинна виплачуватись разова грошова допомога у розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком. Однак, всупереч цим вимогам грошова допомога в 2005-2007 роках виплачувалась не в повному обсязі.
Позивачка просила стягнути з управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації на її користь 3148,00 грн. недоплаченої щорічної разової грошової допомоги.
Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 13.10.2008 року позов задоволено частково.
Зобовязано управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1. недоплачену разову щорічну грошову допомогу учаснику війни до 5 травня за 2007 рік в розмірі 1175,18 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржило управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що виплата грошової допомоги потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.
Крім того, управління як розпорядник коштів керувалось виключно нормами чинного законодавства, відповідно до статей Бюджетного кодексу України та Законів України про Державний бюджет на відповідні роки, відповідно до яких надходили кошти до управління праці та соціального захисту населення для проведення виплати одноразової щорічної допомоги.
Апелянт просить скасувати постанову Яворівського районного суду Львівської області від 13.10.2008 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у повному обсязі заявлених позовних вимог.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивачки, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення статті Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якою встановлено виплату щорічної разової допомоги для учасників війни у розмірі 55 грн., а тому виплата разової щорічної грошової допомоги до 5 травня учаснику війни у 2007 році повинна здійснюватись у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.
Встановлено, що ОСОБА_1. має статус учасника війни, з врахуванням чого до 5 травня їй виплачувалась разова щорічна грошова допомога у 2005-2006 роках в розмірі 50 грн., у 2007 році - в розмірі 55 грн. відповідно до положень Законів України Про Державний бюджет України на відповідні роки.
За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
За таких підстав, в частині відмови в стягненні з відповідача суми недоплаченої щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2005, 2006 роки рішення суду першої інстанції є законним.
Щодо стягнення суми недоплаченої щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік, то Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 було визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статей 12, 13, І4 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Тобто рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 має перспективну дію.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом у разі якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги для ветеранів війни, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.
При цьому, відповідач не має повноважень на самостійне визначення розміру грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня.
Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції помилково вирішено питання, щодо стягнення допомоги за 2007 рік, оскільки на момент виникнення спірних відносин, а саме: на дату нарахування і виплати ОСОБА_1. органами праці та соціального захисту населення відповідних коштів, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були діючими, а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, підстав для визнання дій управління праці та соціального захисту населення Яворівської РДА неправомірними щодо виплати щорічної одноразової допомоги до 5 травня в 2007 році немає, оскільки управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Беручи до уваги, що законодавством врегульовані правовідносини щодо виплат, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також, що ОСОБА_1. отримувала зазначені виплати в розмірах, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», органи державної влади правомірно керувалися нормами даного Закону у спірних правовідносинах.
З огляду на викладене оскаржувана постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.
В іншій частині постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області задоволити.
Постанову Яворівського районного суду Львівської області від 13.10.2008 року у справі № 2а-428/08 в частині задоволення позову скасувати та прийняти нову постанову, якою позивачці в задоволенні позову відмовити.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : І.М. Обрізко
В.З. Улицький
Повний текст виготовлено 22.10.2009 року