АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД  ВІННИЦЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа № 22 - 1712 / 2006р.                                            Оскаржуване рішення ухвалено

Категорія 44                                                               під головуванням Фінагеєва В.О.

Доповідач Іванюк М.В.

Рішення Іменем України

14 червня 2006р. колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі : головуючого - судді Іванюка М.В, суддів Чорного В.І. та Чуприни В.О, при секретарі Руденко О.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення грошової компенсації за продовольчий пайок

з апеляційною скаргою в.ч. ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 17.04.2006р, --

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 у своєму позові просив суд зобов'язати військову частину ІНФОРМАЦІЯ_1 провести виплату йому заборгованості по грошовій компенсації за харчове забезпечення за період з лютого 2003р. по 31.08.2005р. і стягнути з відповідача на його користь 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 17.04.2006р. позов було задоволено частково. Відповідача зобов'язано нарахувати ОСОБА_1 грошову компенсацію за не отриманий продовольчий пайок відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002р. згідно норми № 1 за час перебування у відпустках з лютого 2003р. по час звільнення зі Збройних Сил.

В апеляційній скарзі військова частина ІНФОРМАЦІЯ_1 просить вказане рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права. Крім того, недоведеними є ті обставини, які суд вважав доведеними.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню. Всупереч вимогам ст.213 ЦПК України оскаржуване рішення не є законним, обґрунтованим і грунтується на перекрученнях змісту чинного законодавства.

Так, відповідно до чинного Закону України « Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2006р. було призупинено дію ч.2 ст.9 Закону України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з яким військовослужбовці мали право за бажанням отримувати в тому числі і грошову компенсацію замість продовольчих пайків. Висновки суду першої інстанції стосовно того, що у зв'язку з наявністю підзаконного акту - Постанови Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2006р. « Про норми харчування військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань», Закон « Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» у даному випадку застосуванню не підлягає, є хибними, суперечать принципу ієрархії нормативних актів і грунтуються лише на припущенні суду про те, що вказана постанова нібито регламентує видачу військовослужбовцям грошової компенсації замість неотриманого харчування у період відпусток, чого з її змісту насправді не вбачається.

За текстом мотивувальної частини рішення позов ОСОБА_1 підлягав частковому задоволенню. За текстом його резолютивної частини позов підлягав повному задоволенню, однак його нібито задоволено частково. У якій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено, суд не зазначив.

За таких обставин оскаржуване рішення підлягає скасуванню у повному об'ємі з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, Законом України « Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», колегія суддів, ~

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу військової частини ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 17.04.2006р. у даній справі скасувати.

ОСОБА_1 в задоволенні позову до військової частини ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення заборгованості по сплаті грошової компенсації за продовольче забезпечення і про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.