Справа № 2-4058/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2009 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі
головуючого судді Дрішлюка А.І.,
при секретарі судового засідання Алманової І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського підприємства „СТРОМПРОЕКТ ” про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди, треті особи на боці відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, –
В С Т А Н О В И В :
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулися ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 з позовами до відповідача про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди (а.с.5-8) .
Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 27 серпня 2007 року об’єднано в одне провадження цивільну справу № 2-6469/07 за позовом ОСОБА_4 до Одеського підприємства „СТРОМПРОЕКТ ” про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок незаконного звільнення, справу № 2-6470/07 за позовом ОСОБА_1 до Одеського підприємства „СТРОМПРОЕКТ ” про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок незаконного звільнення, справу № 2-6471/07 за позовом ОСОБА_5 до Одеського підприємства „СТРОМПРОЕКТ ” про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок незаконного звільнення. Присвоєно об’єднаній справі єдиний номер № 2-6469/07 (а.с.32).
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 26 травня 2008 року позови ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 до Одеського підприємства „СТРОМПРОЕКТ” про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди були залишені без розгляду ( оригінал ухвали зберігається в матеріалах справи №2-906/09).
Позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 звернулись до Апеляційного суду Одеської області з апеляційними скаргами на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 26 травня 2008 року.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 30 вересня 2008 року, ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 26 травня 2008 року була скасована, справа направлена до суду першої інстанції для розгляду по суті. При цьому, Апеляційний суд Одеської області вказав на помилку суду першої інстанції при застосуванні ст. 126 ЦПК України під час об’єднання позовів по справі, зокрема, що відсутня спільність предмету, вимоги кожного із позивачів є самостійні, а тому їх сумісний розгляд є неможливим (оригінал ухвали зберігається в матеріалах справи №2-906/09).
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеського підприємства „СТРОМПРОЕКТ” про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди виокремлено в самостійні провадження та присвоєно відповідний реєстраційний номер (а.с. 1).
В ході розгляду справи позивач уточнював та доповнював позов. Відповідно до останньої редакції позовних вимог від 07.10.2009 р. просив визнати незаконним наказ директора Одеського підприємства «СТРОМПРОЕКТ» ОСОБА_3 № 11–к від 19 червня 2007р. про звільнення позивача з посади техніка виробничого відділу Одеського підприємства „СТРОМПРОЕКТ ” за ст. 40 п.4. КЗпП України, поновити позивача на роботі на посаді техніка виробничого відділу Одеського підприємства „СТРОМПРОЕКТ ” з 20 червня 2007 р., стягнути з Одеського підприємства «СТРОМПРОЕКТ» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 13044,90 відповідно до наведеного розрахунку, покласти на відповідача судові витрати в розмірі 30 грн. (а.с.157). Обґрунтовуючи позовні вимоги посилався на те, що згідно наказу № 3-к від 10 квітня 2007 р., підписаного ОСОБА_2, був прийнятий на посаду техніка виробничого відділу Одеського підприємства „СТРОМПРОЕКТ ”. Наказом директора Одеського підприємства «СТРОМПРОЕКТ» ОСОБА_3 № 11-к від 19 червня 2007 р. позивача звільнено з роботи на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України, про який позивач дізнався 10 липня 2007 року від відповідальної особи за ведення кадрової роботи на підприємстві ОСОБА_6 Позивач вважає своє звільнення незаконним та необґрунтованим оскільки до нього було застосовано за одне і те саме порушення трудової дисципліни одночасно два види стягнення, а саме догану згідно наказу відповідача № 9-к від 18.06.2007р., та звільнення згідно наказу № 11-к від 19.06.2007р. що не відповідає вимогам ч.1 ст. 61 Конституції України, ст.147, 149 КЗпП України. Крім того, позивач вважає, відсутніми фактичні підстави для застосування щодо нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передбаченого п. 4 ст. 40 КЗпП України, оскільки заперечує факт вчинення ним прогулу. Крім цього позивач вважає, що відповідач повинен був зажадати від позивача письмового пояснення щодо допущеного порушення, якщо воно відбулось, перед тим як здійснити накладання дисциплінарного стягнення що передбачено ст.149 КЗпП України, та крім цього вказує на те, що відповідач не повідомив його про звільнення, допустив до роботи позивача ще протягом трьох тижнів, і при цьому не нараховував йому заробітної плати. Також позивач посилався на порушення порядку його звільнення в частині обов’язку відповідача, відповідно до ст. 47 КЗпП України, видати позивачу у день звільнення трудову книжку і копію наказу про звільнення та провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України. Також позивач вказує що він взагалі не міг виконувати обов’язків встановлених посадовою інструкцією, та бути відсутнім на робочому місці, оскільки посадову інструкцію в зазначений період ще не було розроблено, а робоче місце ще не було йому встановлено, про що свідчить протокол виробничої наради Одеського підприємства «СТРОМПРОЕКТ» від 13.06.2007 р., розпорядження №1 від (а.с.21) та наказ відповідача № 7-кп від 14.06.2007 року (а.с.92) , яким з 14.06.2007 р. затверджено посадову інструкцію щодо позивача. Крім цього позивач посилається на те, що до нього особисто не було доведено зазначену посадову інструкцію, та інформацію вказану у протоколі виробничого засідання підприємства від 13.06.2007 р. Позивач посилався на відсутність в нього дійсної інформації про призначення нового директора Одеського підприємства «СТРОМПРОЕКТ» ОСОБА_3 певний час після 01.06.2007 р., на підтвердження чого вказує, що майже півроку до свого офіційного призначення ОСОБА_3 появлявся на підприємстві в якості виконуючого обов’язки директора підприємства без законних повноважень, при цьому спілкувався лише з головним бухгалтером ОСОБА_7, та начальником лабораторії ОСОБА_8, проте позивач в зазначений період часу вказівок від ОСОБА_3 не отримував та не виконував. З моменту як ОСОБА_3 отримав повноваження директора Одеського підприємства «СТРОМПРОЕКТ», відповідно до контракту та виданого на підставі нього наказу № 37 ОС від 1 червня 2007р. його на цій посаді офіційно органом управління представлено не було, колектив не збирався та не повідомлявся, крім цього позивачу та певній частині колективу не надавались до огляду документи про його призначення.
Відповідач позов не визнав, надав до суду заперечення (а.с.122), в яких зазначив, що позивач на підприємстві жодного дня не працював, постійно працює, або перебуває в офісі ТОВ «Новохім», тобто підприємством з яким відповідачем укладено договір оренди без номеру від 01.04.2004 р. Згідно пояснень директора Одеського підприємства «СТРОМПРОЕКТ» ОСОБА_3, він приступив до виконання своїх обов’язків на зазначеній посаді з 11 червня 2007 р. про що видав відповідний наказ № 6-к від 11.06.2007р., цього ж дня він ознайомився з особовими справами робітників на підприємстві, при цьому в наявності були лише накази про призначення робітників та трудові книжки. Із наказів від 01.03.2007 р. № 2-к та від 12.04.2007 р. № 4-к ОСОБА_3 дізнався що на підприємстві працює 11 осіб, в тому числі і позивач по справі ОСОБА_1. Відповідач, в особі директора Одеського підприємства «СТРОМПРОЕКТ» ОСОБА_3 вважає, що попереднім директором названого підприємства ОСОБА_2 було неправомірно збільшено штат підприємства, змінено його організаційну структуру та прийнято на нові посади представників всіх підприємств-орендарів. Представник відповідача зазначив, що до працевлаштування на Одеському підприємстві «СТРОМПРОЕКТ» позивач мав самий безпосередній майновий інтерес, який ні яким чином не був пов’язаним з реалізацією його трудових прав, що на думку відповідача підтверджується відсутністю на підприємстві особових листків обліку кадрів, автобіографій, копій документів про освіту, посадових інструкцій, крім цього в порушення ст.29 КЗпП України, позивач при прийнятті на роботу не був ознайомлений з колом своїх обов’язків, правилами внутрішнього розпорядку, колективним договором, правилами технологічної дисципліни, вимогами по охороні праці, та йому не було визначено робоче місце, проте 25.04.2007 р. в складі інших членів трудового колективу став засновником ТОВ «СТРОМПРОЕКТ», яке згодом виявило наміри щодо оренди та приватизації цілісного майнового комплексу відповідача. Відповідач вважає, що з моменту призначення нового директора підприємства ОСОБА_3, на підприємстві фактично працювало 6 осіб, а ще 5 осіб, в тому числі і позивач лише рахувалися у штаті з метою отримання майна підприємства. З метою приведення трудових стосунків у відповідність до вимог чинного законодавства відповідачем 13.06.2007р. було проведено робочу нараду, де відповідно до вимог ст. 29 КЗпП України були визначені робочі місця для всіх робітників, видано розпорядження № 1 про трудову дисципліну, яке того дня було розміщено на дошці об’яв, наказом № 7-кп від 14.06.2007р. затверджені посадові інструкції на займані посади. Про те позивач зайняв позицію повного ігнорування нового директора Одеського підприємства «СТРОМПРОЕКТ» ОСОБА_3, на роботу жодного дня не з’являвся, відмовився від будь яких пояснень та підписів. Відповідач зазначив, що з метою приведення документації в належний стан згідно наказу № 7–кп від 14.06.2007 р. призначено відповідальною особу за ведення особових справ робітників Одеського підприємства «СТРОМПРОЕКТ» головного бухгалтера ОСОБА_7, проте виконати вимоги законодавства щодо видачі трудових книжок під розписку в журналі обліку та особовій картки не представилось можливим у зв’язку з тим, що попереднім директором підприємства ОСОБА_2 не забезпечено своєчасного заведення книги руху трудових книжок, та заповнення особових карток по Ф № П-2 при прийманні на роботу позивача. Таким чином, трудова книжка позивачу була видана вчасно, але з вини колишнього директора ОСОБА_2 відповідач не може надати доказів цього. Крім цього відповідач зазначає, що позивач не міг одночасно виконувати вказівки обох керівників колишнього директора ОСОБА_2 та нового директора ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_2 під час зазначених подій перебував у відпустці, а ОСОБА_3 особисто жодного розпорядження не видавав. Відповідач також спростовує ствердження позивача про сумлінну працю, зазначаючи при цьому що він був с 1 червня 2007 року відсутнім на роботі, про що свідчить табель обліку робочого часу Одеського підприємства «СТРОМПРОЕКТ», та крім цього на підприємстві взагалі було відсутнім вільне робоче місце, де міг би працювати позивач. Таким чином, на думку відповідача, для застосування до позивача дисциплінарних стягнень у вигляді звільнення за п.4 ст. 40 КЗпП України були всі правові підстави.
Третя особа на боці відповідача ОСОБА_2 процесуальну позицію позивача підтримав, вважає позов таким, що підлягає задоволенню. Мотиви та думка третьої особи зафіксовані технічними засобами фіксації процесу. Третя особа на боці відповідача ОСОБА_3 зазначив, що позов задоволенню не підлягає. Мотиви та думка третьої особи зафіксовані технічними засобами фіксації процесу.
Дослідивши матеріали справи, пояснення сторін, свідків суд прийшов до висновку що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Як вбачається з наказу № 3-к від 10 квітня 2007 р., підписаного ОСОБА_2, позивач був прийнятий на посаду техніка виробничого відділу Одеського підприємства „СТРОМПРОЕКТ ”. Наказом №4-к від 12 квітня 2007 року було затверджено штатний розклад та визначені оклади (а.с.79).
01 червня 2007 р. наказом Міністерства житлово-комунального господарства України на посаду директора Одеського підприємства «СТРОМПРОЕКТ » призначено ОСОБА_3 Відповідно до наказу № 6-к від 11.06.2007р. по Одеському підприємству «СТРОМПРОЕКТ» ОСОБА_3 приступив до виконання своїх обов’язків на посаді директора цього підприємства з 11 червня 2007 р. (а.с. 20).
Наказом директора Одеського підприємства «СТРОМПРОЕКТ » ОСОБА_3 № 11-к від 19 червня 2007 р. позивача звільнено з роботи на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України за прогули вчинені з 18 по 19 червня 20007 р. (а.с.13). Наказ про звільнення позивача мотивований тим, що 18 та 19 червня 2007р. позивач був відсутнім на роботі без поважної причини більше трьох годин, з врахуванням того, що раніше до позивача вже було застосовано дисциплінарний захід у вигляді догани за порушення трудової дисципліни (а.с.77).
Як вбачається з приєднаного до матеріалів справи копії наказу № 9-к від 18.06.2007 р., позивачу об’явлено догану за порушення трудової дисципліни на підставі п. 1 ст. 147 КЗпП України, за відсутність на робочому місті з 11.06.2007 р. без поважної причини, невиконанням функцій та обов’язків, покладених посадовою інструкцією та правилами внутрішнього розкладу ОП «Стромпроект», повним ігноруванням наказів та розпоряджень директора, відмовою від дачі письмового пояснення (а.с.22, 77). При цьому звертає на себе та обставина, що дисциплінарне стягнення – догана була накладена за порушення посадової інструкції та відсутність на робочому місці з 11.06.2007 р., проте виходячи з змісту наданих до справи документів станом на 13.06.2007 р., та відповідно на 14.06.2007 р. робоче місце позивачу ще не було встановлене, облік прибуття та відлучення з робочого місця не вівся, відповідного журналу відвідувань не було, та посадова інструкція ще не була затверджена.
Співставляючи наведені накази про застосування до позивача мір дисциплінарного стягнення суд вважає, що відповідач порушив вимоги ст. 149 КЗпП України про те, що за одне порушення може бути застосоване лише одне стягнення. Так, відповідно до наказу 9-к від 18.06.2007р. вказано що позивач був відсутнім з 11.06.2007 р. тобто по 18.06.2007р., та в наказі № 11-к про звільнення також вказано дату 18.06.2007 р., тобто відповідач застосував до одного і того самого порушення одночасно два різних види дисциплінарного стягнення.
Крім цього, суд вважає, що відповідач не довів і відповідно судом не може вважатися встановленим власно факт скоєння позивачем прогулу з 11.06.2007 р. по 19.06.2007 р., оскільки в матеріалах справи відсутні, акт яким зафіксовано порушення, акт про відмову у наданні пояснень позивача, акт про відмову від підпису про ознайомлення позивача з наказом № 10 - к від 18.06.2007 р. посадова інструкція щодо позивача, документ, яким встановлено правила внутрішнього розпорядку, з відміткою про ознайомлення з названими документами позивача.
При цьому суд враховує наступне. Відповідно до ст. 149 КЗпП України, до застосування стягнення власник, або уповноважений ним орган повинен вимагати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Відсутність таких пояснень не перешкоджає застосуванню стягнення лише в разі, якщо власник, або уповноважений ним орган зможе довести те, що пояснення він вимагав, але працівник їх не надав. Відповідним доказом щодо цього є акт, складений за підписом кількох осіб на підтвердження відмови працівника дати пояснення по суті порушення трудової дисципліни. Відповідач не надав до суду відповідний акт, та не довів, що позивач ухилився від надання письмових пояснень щодо порушення трудової дисципліни. Крім того, відповідачем не підтверджено факту відсутності позивача протягом зазначеного часу, оскільки не складено відповідного акту, який би був підписаним кількома особами, або будь якого іншого доказу який би достовірно підтверджував цей факт.
Щодо посилань відповідача на відсутність підпису позивача в журналі обліку відвідувань працівників Одеського підприємства «СТРОМПРОЕКТ», як на доказ відсутності позивача протягом зазначеного періоду, суд вважає зазначене не належним доказом з огляду на таке. До матеріалів справи (а.с.23) відповідачем надано протокол виробничої наради від 13.06.2007 р., на якому були присутніми директор підприємства ОСОБА_3, головний бухгалтер ОСОБА_7, начальник лабораторії ОСОБА_9, слюсар ОСОБА_10 при цьому фамілія позивача значиться в розділі відсутніх, отже позивач не був присутнім на зазначеній нараді. Згідно вказаного протоколу саме на цій виробничій нараді було зачитано розпорядження директора підприємства ОСОБА_3 про необхідність працівникам відмічати своє прибуття та відлучення з робочого місця, крім цього саме під час наради директор дав доручення завести відповідний журнал, а зазначене розпорядження повісити на дошку об’яв. Крім цього саме на зазначеній нараді було встановлено робоче місце позивача, при цьому директор дав доручення ОСОБА_9І довести до відома відсутнього позивача про знаходження його робочого місця. Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_9 нею особисто не було доведено до відома позивача про встановлення йому робочого місця, тобто не було виконане вищевказане доручення.
Згідно пояснень свідка ОСОБА_7, нею приблизно 15-16 червня 2007 р. було поставлено питання перед позивачем про табулювання його праці, при цьому свідок ОСОБА_7, яка в зазначений період часу працювала головним бухгалтером Одеського підприємства «СТРОМПРОЕКТ», чітко висловилась щодо того, що нею не буде проведено табулювання праці позивача, якщо до Одеського підприємства «СТРОМПРОЕКТ» не будуть переведені кошти від контрагентів за відносини з якими відповідав позивач. Згідно пояснень свідка ОСОБА_7 фонд заробітної плати Одеського підприємства «СТРОМПРОЕКТ» формувався за рахунок коштів, які надходили від контрагентів підприємства, залучених позивачем, за виконані послуги. Свідок ОСОБА_7 зазначила, що звільнення позивача та не начислення йому заробітної плати за червень 2007 р. фактично відбулося за її ініціативи, оскільки на її думку позивач не виконував в зазначений час своїх трудових обов’язків, що остаточно позначилося на відсутності доходів підприємства, які раніше надходили за рахунок діяльності позивача. Крім цього свідок ОСОБА_7 зазначила що в дні, які позначені як прогули позивача, вона особисто бачила позивача не на робочому місті, тобто в окремому приміщені в адміністративній будівлі, яке було визначено директором Одеського підприємства «СТРОМПРОЕКТ» ОСОБА_3, а в офісі ТОВ «Новохім», підприємстві орендарі, яке розташовано на території відповідача.
Судом також враховується, що конфлікт між сторонами виник в умовах, коли наказу про звільнення директора Одеського підприємства «СТРОМПРОЕКТ» ОСОБА_2 видано не було, що не заперечується сторонами по справі, та підтверджується свідченнями ОСОБА_2, а також тим, що в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходиться справа за позовом самого ОСОБА_2 до Міністерства житлово-комунального господарства України щодо порушення його трудових прав. Документація, та печатка Одеського підприємства «СТРОМПРОЕКТ» від ОСОБА_2 до новопризначеного директора ОСОБА_3 не передавалися та відповідно акт про передачу не укладався, що сторонами не заперечується. Згідно пояснень ОСОБА_2, він не зважаючи на офіційну відпустку появлявся на підприємстві після 01.06.2007 р., та спілкувався з позивачем.
Вказані обставини підтверджені поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9, відповідно до яких встановлено, що після призначення ОСОБА_3 директором Одеського підприємства «СТРОМПРОЕКТ» відповідно до наказу Міністерства житлово-комунального господарства України від 01 червня 2007 р. виник конфлікт між позивачем та новим директором.
Судом враховується, що до функціональних обов’язків позивача входило загальне адміністративне управління господарською діяльністю підприємства, пошук замовників, виконання виробничого завдання з організації виробництва металопластикових вікон, забезпечування виконання поточних завдань. Вищезазначені функціональні обов’язки позивача були встановлені директором Одеського підприємства «СТРОМПРОЕКТ » ОСОБА_2, який підтвердив це як свідок. Відповідно до встановлених виробничих завдань позивача, йому належало здійснювати керівництво виробничим відділом, забезпечити організацію виробництва металопластикових вікон, підготувати кадровий склад виробничої ділянки, підготувати пропозиції щодо фінансування виробничої ділянки, в строк до 05.06.2007 р. підготувати аналітичну записку за результатами отриманих даних. Зазначене виробниче завдання повинно було здійснюватися шляхом проведення пошуку контрагентів, робітників для виробництва, фінансових ресурсів, тобто чітко визначеного робочого місця у позивача не було, окрім цього щодо нього був встановленим вільний графік роботи, відповідно до якого позивач самостійно приймав рішення про необхідність свого переміщення за межі місцезнаходження підприємства .
З врахуванням обставин призначення ОСОБА_3 та кількості днів виконання ним трудових обов’язків на момент прийняття оспорюваного наказу з врахуванням стану діловодства на підприємстві суд вважає, що підстав для застосування дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення передбачених законом у відповідача не було. Відповідно до ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути відновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Таким чином, позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.
Як встановлено в процесу розгляду справи про своє звільнення позивач дізнався 10 липня 2007 року від особи, яку позивач вважав відповідальною за ведення кадрової роботи на підприємстві, ОСОБА_11 Одночасно ОСОБА_11 повернула позивачу трудову книжку в якій містився запис про його звільнення, при цьому наказу про своє звільнення позивач в день звільнення не одержав. Згідно пояснень відповідача в нього не має доказів отримання позивачем вчасно трудової книжки та проведення з ним повного розрахунку відповідно до ст.116 КЗпПУ. Крім цього розрахунку з позивачем в день звільнення проведено не було, що не заперечується сторонами, та додатково підтверджується довідкою Одеського підприємства «СТРОМПРОЕКТ» від 14.08.2007р. № 29, відповідно до якої вказано, що в червні 2007р. зарплата позивачу не нараховувалась у зв’язку з прогулами всі дні червня.
Відповідно до ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядалася більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
За таких обставин суд вважає що вимога про стягнення на користь позивача середнього заробітку підлягає задоволенню у повному обсязі.
У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100.
Згідно наданого розрахунку середньоденна заробітна плата позивача складає 22 грн.11 коп., загальна кількість робочих днів починаючи з 1 червня 2007 по 7 жовтня 2009 р., на підставі листів Міністерства праці та соціальної політики України № 6540/0/14-06/13 від 09.10.2006р., № 6884/0/14-07/13 від 18.09.2007р., № 10338/0/14-08/13 від 30.09.2008р. складає 590 днів. Розрахунок розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу визначається наступним чином : 22, 11 грн. х 590 днів = 13044 грн. 90 коп.
Керуючись ч.1 ст. 61 Конституції України, п.4 ст. 40, ст. 47, 116, 147,149, 235 КЗпП України, ст. 1,3, 10, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Одеського підприємства „СТРОМПРОЕКТ”, треті особи на боці відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – задовольнити.
Визнати незаконним наказ директора Одеського підприємства „СТРОМПРОЕКТ” ОСОБА_3 № 11 – к від 19 червня 2007р. про звільнення ОСОБА_1 з посади техніка виробничого відділу за ст. 40 п.4. КЗпП України.
Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді техніка в Одеському підприємстві „СТРОМПРОЕКТ” з 20 червня 2007 р.
Стягнути з Одеського підприємства „СТРОМПРОЕКТ” на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 13044 грн. 90 коп.
Стягнути з Одеського підприємства „СТРОМПРОЕКТ” на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в розмірі 30 грн. 00 коп.
Стягнути з Одеського підприємства „СТРОМПРОЕКТ” на користь держави судовій збір в розмірі 126 грн. 46 коп.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді техніка виробничого відділу в Одеському підприємстві „СТРОМПРОЕКТ” з 20 червня 2007 р., та стягнення з Одеського підприємства «СТРОМПРОЕКТ» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один місяць, що складає 420 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
ГОЛОВУЮЧИЙ А.І. ДРІШЛЮК