Адміністративна справа 359/4193/17

Провадження 3/359/1967/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«30» травня 2017 року                                                                                  м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Криворучко І.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції у м. Борисполі ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності за  ч. 1 ст. 130 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідчення водія: КХС № 414655, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, -  

в с т а н о в и в:

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 164723 від 16.05.2017 року, 16.05.2017 року о 03 год. 30 хв. в м. Бориспіль Київської області по вул. Київський шлях, 44, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, автомобілем НОМЕР_2, з ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законодавством порядку, водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 зазначив, що з даним протоколом про адміністративне правопорушення він не згоден. Так, працівники поліції запропонували пройти йому огляд на визначення його стану сп’яніння на місці зупинки за допомогою "Драгера" або проїхати разом з ними до ЦРЛ для здачі аналізу. Однак, він відмовився, від проходження даного огляду, оскільки не перебував в стані алкогольного сп’яніння. Вважає, що протокол складений з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, у зв’язку з чим відразу і відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просив суд закрити дану справу, у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суддя, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши пояснення наданні на місці події, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що передбачені 251 КУпАП, прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 вини у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З матеріалів справи встановлено, що 16.05.2017 року о 03 год. 30 хв. в м. Бориспіль Київської області по вул. Київський шлях, 44, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, автомобілем НОМЕР_2. Інспектором УПП м. Бориспіль молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 у водія ОСОБА_1 були виявлені явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року "Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, та регулюється "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735.

Так, відповідно до п. 1, 3 розд. ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

В пункті 3 розділу 1 "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, закріплено вказано, що ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пункту 6 розділу І даної Інструкції огляд на стан сп’яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби) ; лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

З наданих ОСОБА_1 пояснень вбачається, що працівники поліції вирішивши, що він перебуває в стані алкогольного сп’яніння, у зв’язку з чим запропонували пройти йому огляд на визначення його стану сп’яніння на місці зупинки за допомогою "Драгера" або проїхати до ЦРЛ для здачі аналізу, на що він відмовився, оскільки був тверезий. Однак, суддя оцінює дані покази критично виходячи із наступного.

Так, суддя звертає увагу, що згідно п. 7 розділу І "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров’я).

Відповідно до п. 9 розділу ІІ інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров’я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров’я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Частиною 4 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Відповідно до п. 17, п. 20 розділу ІІІ вищевказаної Інструкції закріплено, що зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров’я.

Згідно п. 22 розділу ІІІ вказаної вище Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер поліцейських, приєднаних Управлінням патрульної поліції у місті Борисполі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, до матеріалів справи, чітко вбачається, що працівники патрульної поліції запропоновували водієві ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп’яніння за допомогою приладу "Драгер" на місці зупинки або проїхати разом з ними до Бориспільської ЦРЛ для здачі аналізу для визначення стану алкогольного сп'яніння, оскільки в них були достатні підстави вважати, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння. Однак, ОСОБА_1 в присутності свідків від проходження огляду на стан сп’яніння як на місці зупинки за допомогою алкотестеру "Драгер", так і проїхати разом з працівниками патрульної поліції до медичного закладу, а саме Бориспільської ЦРЛ, для проходження медичного огляду, відмовився.

При цьому з письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, наданих ними безпосередньо під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, та які посвідчені їх підписами (а.с.4, 5), також вбачається, що останні підтвердили той факт, що в їх присутності ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції пройти огляд на сп’яніння в установленому законом порядку, відмовився.

З огляду на вищевикладене, порушень інспектором патрульної поліції вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.08 р. № 1103, та "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, в суді не встановлено.

Таким чином, оцінюючи дані докази в сукупності суддя приходить до висновку, що вони є послідовними, доповнюють один одного з достатнім взаємним зв'язком між собою, та свідчить про те, що водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, автомобілем НОМЕР_2, з ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей, на вимогу інспектора патрульної поліції пройти огляд на стан сп’яніння у встановленому законодавством порядку, відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4

При цьому, як зазначалося вище, з пояснень ОСОБА_1, наданих у судовому засіданні, вбачається, що останній не заперечує проти того, що відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки, так і проїхати разом з працівниками поліції до медичного закладу для здачі аналізу, але наполягав на тому, що відмовився тому що був тверезий.

Разом з тим, слід зазначити, що покази ОСОБА_1 щодо його тверезого стану, суддя не може брати до уваги, оскільки ОСОБА_1 не ставиться у вину, складеним відносного нього протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 164723 від 16.05.2017 року, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. В протоколі дії останнього кваліфіковані щодо відмови у проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння, як порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого на водіїв покладається обов'язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Таким чином, в разі наявності відповідних підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння, про що свідчить відповідна сукупність ознак такого стану, останній повинен бути оглянутий на стан сп'яніння, в разі ухилення від такого огляну, особа підлягає адміністративній відповідальність. З огляду на це покази, надані ОСОБА_1 в судовому засіданні в обґрунтування позиції його невинуватості, на думку суду, не спростовують доказів вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України, які містяться у матеріалах справи.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина правопорушника, підтверджується також, дослідженими у судовому засіданні, письмовими матеріалами справи про адміністративне правопорушення у їх сукупності, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 164723 від 16.05.2017 року, даними рапорту інспектора УПП м. Бориспіль молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 від 16.05.2017 р., даними письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, даними відеозапису з нагрудних камер поліцейських Управління патрульної поліції у місті Борисполі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, на якому зафіксовано подію, яка сталася 16.05.2017 року о 03 год. 30 хв. в м. Бориспіль Київської області по вул. Київський шлях, 44. Дані, що містяться у зазначених джерелах доказів, повністю відповідають фактичним обставинам справи та вказують на вину ОСОБА_1 у порушенні вищезазначених вимог ПДР України.

Адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на вищевикладене, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.

Своїми діями, які виразились у відмові особи, яка керує транспортним засобом (з ознаками алкогольного сп’яніння) – водія, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, ознаки якого передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до статті 24 КУпАП стягнення за скоєне адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, наслідки вчиненого ним правопорушення та ступінь його вини, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих обставин вчинення правопорушення вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним для виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності.  

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 320 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 245, 251, 266, 268, 280, 283-285 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» -

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідчення водія: КХС № 414655, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп., який слід стягнути на користь держави України (р/р № 3111649700001, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 37955989, одержувач коштів Київська область/м. Київ/21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.    

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідчення водія: КХС № 414655, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області м. Київ, отримувач коштів Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області: 22030001, призначення платежу *;101;) судовий збір в розмірі 320 гривень.              

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови може бути пред’явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова набрала законної сили ___________________.

Суддя: І.В.Криворучко