АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ВІННИЦЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа № 22-1679/2006р.                                            Оскаржуване рішення ухвалено

Категорія 40                                                             під головуванням Сороки Д.В.

Доповідач Іванюк М.В.

УХВАЛА Іменем України

07 червня 2006р. колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного

суду Вінницької області у складі : головуючого - судді Іванюка М.В, суддів Чорного В.І.

та Чуприни В.О, при секретарі Руденко О.М, розглянувши у відкритому судовому

засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області справу за позовом

ОСОБА_1 до державного територіально-галузевого об'єднання

«Південно-Західна залізниця» про поновлення на роботі і стягнення заробітку за час

вимушеного прогулу

з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козятинського міськрайонного суду від 10.04.2006р, -

ВСТАНОВИЛА:

Наказом № НОМЕР_1 ОСОБА_1 було звільнено з роботи з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі скоєнням прогулу без поважних причин з 28.11.2005р. по 02.12.2005р.

У своєму позові він просив поновити його на роботі і стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу. Зазначив, що його відсутність на роботі у вказаний проміжок часу не може вважатися прогулом, так як він писав заяву про надання йому саме у цей період відпустки без збереження заробітної плати. Звільнення вважав незаконним також у зв'язку з тим, що воно проведене без згоди профспілкового комітету (а.с. 2,12).

Рішенням Козятинського міськрайонного суду від 10.04.2006р. ОСОБА_1 у задоволенні вказаного позову було відмовлено. Суд виходив з того, що в ході розгляду справи не було встановлено факту звернення позивача до Козятинської дистанції колії з заявою про надання йому відпустки з 28.11.2005р. по 02.12.2005р.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить дане рішення скасувати і ухвалити

нове рішення про задоволення позову. Вважає, що суд першої інстанції не приділив

належної уваги доводам, якими він обґрунтовував позов. Оскаржуваним рішенням суд фактично позбавив його можливості заробляти собі на прожиття і можливості подальшого працевлаштування.

В суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився з невідомих причин, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Представник відповідача Рошета А.І. вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 безпідставною і просить її відхилити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що ОСОБА_1 не надав доказів про своє звернення до відповідача з заявою про надання йому відпустки на зазначений вище період часу. У своєму поясненні від 06.12.2005р. він зазначав, що вказану заяву передав своїй співмешканці з тим, щоб вона віднесла її до нього на роботу. Співмешканка віднесла заяву лише 29.11.2005р. і передала її майстрові ( а.с. 10 ). Однак допитаний в якості свідка майстер ОСОБА_2, під чиїм безпосереднім керівництвом працював позивач, показав суду, що ніякої заяви ні від кого не отримував. Заяви про надання відпусток мають подаватися безпосередньо до адміністрації, де вони повинні реєструватися.

В суді першої інстанції встановлено, що на звільнення ОСОБА_1 була отримана згода профспілкового комітету, на що вказує наявна у справі копія протоколу від 07.12.2005р.(а.с.33-35).

Таким чином, в суді першої інстанції було встановлено, що позивача підставно звільнено з роботи у зв'язку зі скоєнням прогулу без поважних причин. Процедура звільнення проведена відповідно до чинного законодавства. Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.303, 304, 305, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313, 314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Козятинського міськрайонного суду від 10.04.2006р. у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.