Справа № 2-а-179/09
Категорія 60
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2009 року Балаклавський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:
головуючого судді - Бухарєвої Т.І.
при секретарі – Шепелевій В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні (в залі суду) в місті ОСОБА_1 справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Балаклавському районі міста ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
в с т а н о в и в:
30.09.2008 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі міста ОСОБА_1, просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року та зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Балаклавському районі міста ОСОБА_1 нарахувати на її користь недоплачену її як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року в сумі 2733 грн. 30 коп. Вимоги мотивовані тим, що про факт порушення його прав позивачці стало відомо лише після висвітлення у пресі рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року, згідно з яким положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" визнані такими, що не відповідають Конституції, так як зупиняють дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до якої позивач, як дитина війни, має право на підвищення пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Позивачка в судове засідання не з’явилася, повідомлена належним чином, надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності та задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про явку в судове засідання повідомлений, надав до суду заперечення на позов, вважає, що позивачкою пропущений строк звернення з адміністративним позовом, встановлений законом у один рік, що рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року, на яке посилається позивачка діє з дня його ухвалення, законодавством не передбачений механізм розрахунку підвищення розміру пенсії з цих підстав, у Пенсійному Фонді України законодавством не передбачено коштів для сплати спірної надбавки до пенсії. Просить у позові відмовити.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до паспортних даних громадянці України ОСОБА_2 на 02 вересня 1945 року було менше 18 років (а.с. 4). Згідно з пенсійним посвідченням вона є пенсіонером та отримує пенсію за віком у Балаклавському районі міста ОСОБА_1 за місцем своєї реєстрації (а.с. 5).
На підставі викладеного та вимог ст. 1 Закону України від 18.11.2004 року за № 2195-IV "Про соціальний захист дітей війни" ОСОБА_2 має статус "Дитини війни".
Зазначеним Законом гарантується соціальна захищеність дітей війни шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, позивачка ОСОБА_2 має право на підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з часу дії зазначеного Закону.
Проте, вказана щомісячна соціальна допомога у зазначений період часу її не сплачувалась, оскільки ст.ст. 77, 110 Закону України № 3235-ІV від 20.12.2005 року "Про державний бюджет України на 2006 рік" та п. 12 ст. 71 Закону України № 489-V від 19.12.2006 року "Про державний бюджет України на 2007 рік" призупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 положення пункту 12 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 року", яким було припинено на 2007 рік дію статті 6 З Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визнані такими, що не відповідають Конституції України, оскільки Верховна Рада не уповноважена при прийнятті закону про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як визначив Конституційний суд України, це суперечить вимогам ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якими державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цім законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.
Відповідно до ст. 152 Конституції України, згідно з якою закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", вважаються неконституційними та такими, що втратили чинність з 09.07.2007 року.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що положення ст.ст. 77, 110 Закону України № 3235-ІV від 20.12.2005 року "Про державний бюджет України на 2006 рік" нікім не були оскаржені, суд вважає, що позивачка має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року.
Згідно зі ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Тому суд вважає, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання підвищення пенсії засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Таким чином, право позивачки на отримання підвищення пенсії закріплено у Законі. гарантовано державою підтверджується відповідними доказами, а обов'язок на здійснення перерахунку пенсії позивачці покладено саме на Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі м. Севастополі.
Відповідно до п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 1261 від 24.10.2007 року, встановлено, що до основних засад Пенсійного Фонду України відноситься забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пунктом 8 зазначеної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством, отже саме відповідач мав здійснювати позивачці виплату підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Встановивши спірні правовідносини суд робить висновок про те, що позивачка, звернувшись до суду в вересні 2008 року, втратила право на захист своїх прав щодо отримання підвищення до пенсії за період з січня 2006 року по серпень 2007 року включно у зв’язку з пропуском річного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України. Суд вважає, що позивачкою не надано поважних причин пропуску цього строку, тому він поновлений бути не може.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання нарахування та виплати Управлінням Пенсійного Фонду України в Балаклавському районі м. Севастополі на користь позивачки ОСОБА_2, як дитині війни, недоплаченої соціальної допомоги підлягають задоволенню частково, а саме: за період з 30.09.2007 року по 31.12.2007 року, тобто за жовтень, листопад і грудень 2007 року в сумі: 411 грн. х 30% х 3 мес. = 369,90 грн. та за 1 день вересня 2007 року (з моменту подачи позову до суду) 406 грн. х 30% х 1 дн. = 4,06 грн., де 406 грн. і 411 грн. – розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у третьому та четвертому кварталах 2007 року відповідно, а всього до стягнення - 373,96 грн.
Відповідно до п. 2 ст. 94 КАС України суд присуджує стягнути з місцевого бюджету Балаклавського району міста Севастополя на користь позивачки судові витрати у сумі 8 грн. 50 коп., які були сплачені нею при подачі позову до суду.
Керуючись ст. 8, ч. 2 ст. 94, ч. 2 ст. 99, ст. 160-163 КАС України, ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 152 Конституції України, суд
п о с т а н о в и в:
адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Балаклавському районі міста ОСОБА_1 - задовольнити частково.
1. В поновленні пропущеного строку звернення до адміністративного суду – відмовити .
2. Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Балаклавському районі міста ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 30 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року суму 373 грн. 96 коп.
3. Стягнути з місцевого бюджету Балаклавського району міста Севастополя на користь позивача судові витрати у сумі 8 грн. 50 коп.
В решті позову - відмовити.
Постанову може бути оскаржене до апеляційного адміністративного суду міста ОСОБА_1 шляхом подачи заяви протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови та апеляційної скарги на протязі 20 днів з дня подачи заяви через Балаклавський районний суд міста ОСОБА_1.
Суддя Балаклавського районного
суду міста ОСОБА_1Бухарєва