Справа № 22-Ц-872/2006                                              Головуючий у 1інст. - Кобилецький І.Ф.

Доповідач - Литвиненко І.В.

УХВАЛА            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2006 року                                                                                                           м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого- судді                     КОРЕНЬКОВОЇ З.Д.

суддів:                                  ЛИТВИНЕНКО І.В.ДШУТКО В.М.

при секретарі                               Гавриленко Ю.В.

з участю                                       відповідачів

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду від 29 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/4 частину будинку в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як неправильне і відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Рішенням суду позовні вимоги задоволені частково. Суд визнав право власності на 1/6 частину будинку, без урахування недобудованої житлової прибудови А-1, та господарських будівель, без урахування сараїв Б та В, розташованих в АДРЕСА_1, які залишились після смерті його матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року., посилаючись на те що позивач, як спадкоємець за законом нарівні з відповідачами , прийняв спадщину , а тому має право на 1/6 частину спадкового майна.

Апелянт в апеляційній скарзі наполягає на недоведеності тієї обставини, що позивач прийняв спадщину протягом саме шести місяців після смерті спадкодавці, та звертає увагу на те, що позивач не приймав участі у будівництві будинку та не допомагає йому.

Заслухавши доповідача, пояснення   відповідачів, дослідивши матеріали справи, апеляцій суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

В судовому засіданні було встановлено , що позивач є спадкоємцем після померлої 0ІНФОРМАЦІЯ_1 року матері нарівні з чоловіком померлої та її сином, і протягом шести місяців після смерті спадкодавці він фактично прийняв спадщину, що підтверджено довідкою міськвиконкому та свідками, про що обґрунтовано зазначив суд у своєму рішенні.

Доводи апелянта про те що позивач спадщини не прийняв не відповідають дійсності і, крім того, в судовому засіданні було встановлено , що ОСОБА_1 чинив перешкоди позивачу у користуванні спадковим майном, змінив замки у будинку, не допускав у будинок.

Відповідачі не заперечують того, що позивач є спадкоємцем після померлої матері, однак вони не бажають визнавати за ним право на частину будинку тому що він не приймав участі у будівництві та не допомагає батьку. Однак такі заперечення не можуть братись до уваги, так як надання чи ненадання допомоги іншим спадкоємцям, ступінь участі у надбанні спадкового майна, не усуває спадкоємця від отримання спадщини.

За таких обставин, рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам як матеріального так і процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду від 29 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.