Справа № 22-а-З82/2006 Головуючий у 1інст.- Косач І.А.
________ Доповідач - Литвиненко І .В.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2006 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ЛИТВИНЕНКО І.В.
суддів: ЗАБОЛОТНОГО В.М., ІШУТКО В.М.
при секретарі: Приймачок Ю.М.
з участю: сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 5 травня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Чернігівській області про перерахунок раніше призначеної пенсії та стягнення суми недоотриманої пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до УМВС України в Чернігівській області, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням доплат і надбавок, пов"язаних з виконанням службових обов'язків у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, та стягнути недоотриману пенсію за період з 07.07.2005 року по 31 березня 2006 року у розмірі 2465 грн 57 коп і стягнути з Державного бюджету України на його користь понесені ним судові витрати.
Постановою суду вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Суд зобов"язав відповідача зробити перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням доплат і надбавок, пов"язаних з виконанням службових обов'язків у зоні відчуження ЧАЕС з 07.07.2005 року і стягнув з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1300 грн витрат за надання йому правової допомоги та 51 грн на повернення сплаченого судового збору. Суд виходив з того, що доплати за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС нараховувались та виплачувались позивачу щомісячно відповідно до постанови КМУ „Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов"язкового) відселення після повного відселення жителів" № 137 від 29.01.2003 року, а тому ці доплати є постійними і повинні враховуватись при обрахуванні розміру пенсії.
В апеляційній скарзі УМВС в Чернігівській області просить скасувати постанову суду як необгрунтовану та прийняту з порушенням норм матеріального права і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог. Апелянт наполягає на тому, що виплати за роботу в зоні відчуження мають тимчасовий характер, не були включені до грошового атестату позивача при звільненні на пенсію і взагалі відсутній порядок обрахування пенсії з такими доплатами.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - зміні виходячи з наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, позивач з 12.10.1995 року по день звільнення на пенсію проходив службу у військовій частині А3041 ВВ МВС України, яка здійснює охорону Чорнобильської АЕС та охорону зони відчуження . Крім грошового забезпечення прапорщика органів внутрішніх справ , позивач також отримував доплати, передбачені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постановою КМУ № 137 від 29.01.2003 року „Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні безумовного ( обов"язкового) відселення після повного відселення жителів", які виплачувались йому протягом всього часу проходження служби.
Таким чином , не можна погодитись з доводами апелянта про те, що ці виплати мають тимчасовий характер і залежать від проходження служби позивачем у зоні відчуження, оскільки військова частина А3041 виконує службові обов"язки постійно на майданчику Чорнобильської АЕС , а розмір доплати залежить від відпрацьованого часу.
Апелянт не довів, що позивач весь час проходження служби перебував у відрядженні, що ця доплата мала тимчасовий або разовий характер, і не навів законодавчого обґрунтування своєї позиції про заборону зараховувати доплати за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС для обчислення пенсії. Порядок та розмір доплат встановлено постановою КМУ № 137 від 29.01.2003 року „Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов"язкового) відселення після повного відселення жителів", на що обґрунтовано послався суд у своїй постанові.
Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи і прийшов до обґрунтованого рішення про задоволення вимог позивача в цій частині.
Що стосується вимог позивача про стягнення з Державного бюджету України понесених позивачем судових витрат, то апеляційний суд у відповідності до положень ст. 195 КАС України, знаходить судове рішення з цього питання безпідставним та постановленим з порушенням норм процесуального права.
Так, ст. 90 КАС України визначає, що витрати, пов"язані з оплатою допомоги адвоката, несуть сторони і в межах, встановлених законом. Постанова КМУ № 590 від 27.04.2006 року „Про граничні розміри компенсації витрат, пов"язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсацій за рахунок держави" встановлює граничний розмір за надання юридичної допомоги, який для адміністративних справ становить 5% від мінімальної заробітної плати за повний робочий день. Беручи до уваги, що правова допомога надавалась позивачу чотири дні відповідно до квитанцій ( а.с. 54-57) і розмір мінімальної заробітної плати на день розгляду справи становив 350 грн, відшкодуванню підлягає 70 грн за надання правової допомоги.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205,207 КАС України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу УМВС України в Чернігівській області задовольнити частково.
Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 5 травня 2006 року змінити .
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 70 грн на повернення витрат з правової допомоги та 51 грн на повернення сплаченого судового збору.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.