Справа № 22-ц-1064/2006                                                   Головуючий у 1 інст.- Гук Л.І.

Доповідач - Литвиненко І.В.

УХВАЛА                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2006 року                                                                                                 м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді:                   КОРЕНЬКОВОЇ З.Д.

суддів:                                ЛИТВИНЕНКО І.В.ІШУТКО В.М.

при секретарі:                    Гавриленко Ю.В.

з участю:                            сторін та їх представників

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 2 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та   права власності на частину квартири , -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання за нею права власності на 69,86% цієї квартири, яка зареєстрована за відповідачкою, посилаючись на те, що вона у 1992 році, за угодою з відповідачкою та померлими чоловіком позивачки , сплатила 21000 карбованців СРСР за спірну квартиру і, таким чином , стала власницею 69,86% частин спірної квартири, хоча документально це і не оформили, а відповідачка у 2004 році почала заперечувати її право власності і непогоджуватись оформити на нею офіційно право власності.

Рішенням суду ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_2 про визнання права власності частину квартири, яка зареєстрована за відповідачкою. Послався суд на те, що є судове рішення від 13.05.2005 року про відмову у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за спірну кооперативну квартиру , а тому обставини, що були встановлені у зазначеному рішенні, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги. Апелянт зазначає , що суд неповно з"ясував обставини справи , невірно оцінив і поклав в основу рішення судове рішення по іншій справі, яка не має відношення до даного спору, так як в даному позові вона не ставить питання про повернення боргу, а мова йде про її право власності на квартиру, за яку вона вносила гроші для погашення пайових внесків, що судом не досліджувалось.

Заслухавши доповідача, пояснення представників і сторін, дослідивши матеріали справи , апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, дійсно, відповідно до   наданих квитанцій (а.с.9,10) ОСОБА_1 вносила гроші за кооперативну квартиру. Однак ці гроші вносились на ім"я відповідачки і, як пояснила сама позивачка, ці гроші вона вносила не як власниця частини квартири, оскільки не було домовленості про створення спільної власності, а як борг, який вона надавала сину відповідачки. Питання про повернення боргу вже розглядалось судом і рішенням від 13.05.2005 року позивачці було відмовлено за недоведеністю її вимог, а тому суд обґрунтовано послався на судове рішення і зазначив, що обставини , які вже досліджувались іншим судом, не підлягають доказуванню в цьому судовому засіданні.

За таких обставин, суд прийняв рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для скасування відсутні, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 2 березня 2006 року залишити без змін.                                                                                                                                                            Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.