А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

22.05.2017 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Мишинчук Н.С. з участю представника Закарпатської митниці ДФС Селеша О.Я., ОСОБА_2 та його представника - адвоката Симканича В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 березня 2017 року.

Цією постановою провадження у справі про порушення митних правил за ч.1 ст. 483 МК України відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Львівської обл., м.Броди, завідувача складом готової продукції нижнього складу ДП «Бродівське лісове господарство» (Львівська область, м. Броди, вул. Низька, 15), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП- за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Згідно протоколу про порушення митних правил завідувач складу готової продукції нижнього складу ДП «Бродівське лісове господарство» ОСОБА_2, вчинив дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення лісоматеріалів, документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги, кількості, маркування та митної вартості, за наступних обставин:

19 травня 2016 року в зоні митного контролю «Експорт» міжнародного залізничного пункту пропуску «Чоп» для здійснення митних процедур посадовим особам митного посту «Залізничний» були подані товаросупровідні документи на товар «деревина паливна...», що слідував у вагоні № 32261802 по митній декларації типу ЕК10АА № 209050000/2016/001516 від 16.05.2016 року, оформленої за процедурою електронного декларування, відправник - ДП «Бродівське лісове господарство», (Україна, Львівська область, м. Броди, вул. Низька, 15), одержувач - «фірма «Монди СЦП а.с., (Словаччина, 03417, Ружомберок, Татранска цеста, 3), а саме: залізнична накладна ЦИМ/СМГС від 16.05.2016 № 547273;рахунок-фактура від 16.05.2016 №16; пакувальний лист від 16.05.2016 №16; фітосанітарний сертифікат №75/13-017/ВХ-344186 від 16.05.2016 року; копія сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій від 16.05.2016 року серії ЛВ № 937011.

Згідно митної декларації типу ЕК10АА № 209050000/2016/001516 від 16.05.2016 року у зазначеному вагоні переміщується товар «Деревина паливна (дрова) у вигляді колод, ДСТУ 4020-2-2001, довжина 3 метра (дуб червоний, граб, бук), загальним об'ємом 53,947 м3. Породи деревини: - дуб червоний - 26,250куб.м., граб - 20,876 куб.м., бук - 6,821 куб.м., довжиною 3,0 метра, загальною вагою брутто 55000 кг. Код товару за УКТ ЗЕД - 4401100000.

19.06.2016 на станції Батьово було здійснено зважування вказаного вагону з товаром «деревина паливна...», за результатом якого, згідно акту станції Батьово № 9930 від 19.06.2016 року встановлено, що вага брутто відрізняється від ваги яка зазначена у товаросупровідних документах та МД, а саме: у вагоні № 32261802 на 6360 кг. , брутто менше, ніж зазначено в товаросупровідних документах.

В наступному, 13.07.2016 в пункті пропуску «Чоп» митного посту «Залізничний» посадовими особами митного посту із залученням експерта Закарпатської ТПП та посадової особи станції Чоп було проведено митний огляд товару, за результати якого встановлено, що згідно зовнішнього огляду, замірів лісоматеріалів круглих та замірів штабелів, є розбіжності між даними зазначеними в супровідних, перевізних документах, сертифікатах, МД (графа 31) із фактично наявним товаром, зокрема, в частині об'єму, діаметру лісоматеріалів тощо, а саме розмірний склад лісоматеріалів, довжина 3.0 м, діаметр від 7 см до 32 см, загальний об'єм 53,183 куб.м. Також при опрацюванні матеріалів, документів які надані Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства встановлено, що ДП Бродівське лісове господарство на дану поставку лісопродукції (бук, граб, дуб червоний) отримало сертифікат про походження лісоматеріалів серія ЛВ№937011 від 16.05.2016, в графі 4 якого вказано підставу для видачі-лісорубний квиток 02ЛКБ№3 від 04.01.2016. Однак в лісорубному квитку №3 відсутній дозвіл на рубку деревини-бук, граб, так як у графі «господарство» вказано - «соснове, дубове». Крім того товарна партія за сертифікатом від 16.05.2016 серії ЛВ № 937011 не відповідає фактично завантаженим в залізничний вагон та партії лісопродукції, на яку був виданий сертифікат.

Закриваючи провадження у справі, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 об'єктивної та суб'єктивної сторони порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, вказуючи, що він не суб'єктом правопорушення, яке ставиться йому у вину. Такого висновку суд дійшов оцінюючи докази у справі, з яких вбачається, що до його посадових обов'язків не входить декларування товарів, а те, що він був відповідальний за організацію завантаження товару та підписав пакувальний лист, який не являється митним докуменом, не може бути доказом його винуватості. Судом встановлено, що декларантом переміщуваних лісоматеріалів вказаний гр. ОСОБА_4

Поряд з цим в ході розгляду справи суд дійшов висновку про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Встановлено, що ДП «Бродівське лісове господарство» відправив товар, який не відповідає заявленому в товаросупровідних документах так як вага брутто деревини, виявленої у вагоні № 32261802 на 6360 кг менше ніж зазначено в товаросупровідних документах, розмірами не 10-65 см, як вказано в сертифікаті про походження лісоматеріалів, а 7-32 см, вартістю деревини не 43628,54 грн. (заявленої в документах ), а 29782 грн. Крім того, партія лісоматеріалів, на яку був виданий сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій від серії ЛВ №937011 не відповідає лісорубному квитку №3 в частині породи деревини (найменування товару), а також відповідно до маркування на виявлених ярликах у залізничному вагоні № 32261802 повинні знаходитись лісоматеріали, яких не виявлено в ході проведення огляду товару. В обґрунтування прийнятого рішення суддя першої інстанції також зіслалась на постанову апеляційного суду від 17.10.2016 щодо ОСОБА_5, де суд дійшов аналогічних висновків.

В апеляцій скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду першої інстанції, винести нову постанову, якою закрити провадження у справі у зв'язку з відсутність в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Вважає, що висновки суду про наявність події правопорушення є хибними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства. На його думку таким рішенням суддя вийшла за межі своїх повноважень, а також і не вирішила питання про повернення вилученого товару. В обґрунтування зазначеного, апелянт посилається насамперед на ту обставину, що на момент розгляду справи строки, визначені ст. 38 КУпАП щодо накладення стягнення сплили, у зв'язку з чим у суда не було необхідності встановлювати вину чи невинуватість особи, чи наявність події адміністративного правопорушення. Вважає, що суд першої інстанції повторив дані викладені у протоколі про порушення митних правил і не взяв до уваги суттєві факти і докази, які були представлені стороною захисту. Звертає увагу, що акт загальної форми, на який зіслався суд, належним чином не завірений, а тому не може бути доказом у справі. Акт огляду від 13.07.17 також не може бути належним доказом, оскільки не містить вказівки про його «огляд» чи «переогляд», підстави для цього, що він складений без обов'язкової фото фіксації. Щодо висновку Закарпатської ТПП від 13.07.16, то такий, на думку апелянта також не відповідає вимогам ст. ст. 495, 515, 516 МК України, оскільки в ст. 508 МК України йде мова про процесуальну дію «експертиза», а не «заключення експерта», що має місце у даному випадку. Поряд з цим, просить врахувати, що порушено порядок проведення експертизи, оскільки огляд лісоматеріалів відбувся через значний проміжок часу після їх вивантаження, а саме - 13 липня 2016 року, не меш важливим є те, що лісоматеріали перший раз були вивантажені з вагону 21 травня 2016 року і завантажені 18 червня 2016 року , повторне вивантаження вагону відбулось 28 червня 2016 року, а завантаження 17 липня 2016 року, весь цей час вони перебували без належної охорони і засобів, які б гарантували їх збереження і унеможливлювали підміну. Судом першої інстанції також не дано оцінки наявним суттєвим розбіжностям щодо кола осіб, які були присутніми під час огляду, який провадився 13.07.2016, так згідно акту огляду оформленому митним органом у огляді брало участь 3 особи, а в акті огляду оформленому експертом вказано 4 особи. Вказує, що з фото чітко вбачається, що деревина хаотично нагромаджена, без чіткого розмежування з деревиною вивантаженої з інших вагонів, і зафіксовані в експертному висновку штабелі чітких розмірів вважає вигадкою експерта. Не взято до уваги, що при повторному замірі об'єму дров, похибка може досягати 15-18 %. Вважає, що висновок експерта складено вкрай поверхнево та неякісно. Просить також врахувати, що експертом було порушено процедуру замрів деревини, щодо тверджень суду про наявні розбіжності в геометричних розмірах лісоматеріалів, посилається на наявний у справі висновок Ужгородського відділу з питань експертизи і досліджень, відповідно до якого, станом на 7 липня 2016 року розміри деревини становили від 10 до 32 см. , тобто в допустимих межах. Апелянт також ставить під сумнів вказану експертом вартість товарів, оскільки така визначена виходячи з цін на ринку, а не з ціни, яка вказана відправником, даний висновок також містить арифметичні помилки. Вважає, що переміщуваний ними вантаж повністю відповідав заявленому у товаро-супровідних документах.

Апелянт також порушує питання про поновлення строку апеляційного оскарження, обґрунтовує тим, що судом першої інстанції за наслідками розгляду справи було оголошено лише вступну та резолютивну частини, про судження суду шодо наявності складу правопорушення йому стало відомо лише коли отримав повний текст постанови, копія якого була виготовлена судом із значним запізненням, що вплинуло на строк подачі апеляційного скарги. Зазначає, що оскаржувану постанову отримав поштою лише 31 березня 2017 року.

Заслухавши ОСОБА_2 та його захисника адвоката Симканича В.В., які просили поновити строк апеляційного оскарження, підтримали апеляційну скаргу ОСОБА_2 та просили її задовольнити, представника митного органу, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вказуючи на законність та обґрунтованість постанови суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Вбачається, що розгляд справи щодо ОСОБА_2 відбувся 21 березня 2017 року у його присутності, проте в цей день було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови. Згідно супровідного листа (а.с. 214) копія постанови від 21 березня 2017 року була направлена ОСОБА_2 поза межами встановленого законом триденного строку, а саме - 28 березня 2017 року (а.с. 214). Обставини, які є предметом апеляційного оскарження ОСОБА_2 стали йому відомі лише після ознайомлення з повним текстом рішення суду, яке він отримав тільки 31.03.2017, у зв'язку з чим, апеляційний суд поновлює ОСОБА_2 строк апеляційного оскарження, як такий, що пропущений ним з поважних причин.

Щодо доводів про необгрунтованість постанови суду, то апеляційнйи суд вважає їх безпідставними, виходячи з з наступного.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя першої інстанції правильно встановив, що було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, з`ясував, що ОСОБА_2 не винен у його вчиненні, оскільки не є суб`єктом цього правопорушення, тому його висновок про відсутність складу правопорушення у діях ОСОБА_2 є правильним, грунтується на фактичних обставинах справи, та в апеляційній скарзі не оспорюється.

Однак, доводи ОСОБА_2 про відсутність події правопорушення та необхідність закриття провадження з цих підстав, апеляційний суд відхиляє виходячи з наступного.

Суддя першої інстанції дійшовши висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та одночасно встановивши, що подія правопорушення все ж мала місце - констатував у постанові факт подання митному органу, як підстави для переміщення лісоматеріалів, документів, що містять неправдиві відомості, але врахував, що на момент розгляду справи визначені законом строки накладення адміністративного стягнення сплили, тому визнав недоцільним повертати протокол про порушення митних правил органу, що його склав для належного оформлення та встановлення винної особи, вказавши, що на момент розгляду справи, строки передбачені ч.2 ст. 467 МК України закінчилися, що також слугує підставою для закриття провадження у справі.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 не є суб`єктом даного правопорушення, тому він не вправі оспорювати наявність чи відсутність події правопорушення, відсутність складу правопорушення в діях інших осіб і порушувати питання про повернення вилученого товару.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає апеляційну скаргу необгрунтованою, а постанову судді законною і підстав для її скасування не вбачає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 березня 2017 року щодо нього - залишити без зміни.

Постанова остаточна, касаційному оскраженню не підлягає.

Суддя: