u
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
____________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2009 р. Справа № 2-а-6005/08/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кравченко К.В.,
при секретарі: Бобровська С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Головного управління агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації до контрольно-ревізійного управління в Херсонській області
про скасування вимоги контрольно-ревізійного управління,
встановив:
Контрольно-ревізійним управлінням в Херсонській області (відповідач)проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Головного управління агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації (позивач) за 2005 –2007 роки.
Результати ревізії відображені відповідачем в акті ревізії №07-18/009 від 12.06.2008р..
18.07.2008р. за №07-16/2895 відповідачем на адресу позивача направлена вимога про усунення порушень, виявлених проведеною ревізією.
Розпорядженням №199 від 29.09.08р. відповідач зобов’язав зупинити операції з бюджетними коштами на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства на строк до 29.10.08р..
08.10.2008р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати розпорядження відповідача №199 від 29.09.08р..
В ході розгляду справи позивач уточнював свої позовні вимоги, і в заяві від 03.06.2009р. №274-12/1021-7 остаточно виклав наступні позовні вимоги: скасувати пункти 2, 4 вимоги відповідача від 18.07.2008р. №07-16/2895 “Про усунення порушень”та пункт 5 цієї вимоги в частині відшкодування фінансових ресурсів недоотриманих державним бюджетом в сумі 8,35 тис. грн..
В судовому засіданні представники позивача підтримали уточнені позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в акті ревізії №07-18/009 від 12.06.2008р. фактичним обставинам та невірним застосування відповідачем законодавства.
Представники відповідача в ході судового розгляду проти позовних вимог заперечували, зазначили, що висновки акту ревізії щодо виявлених порушень, є обґрунтованими та відповідають вимогам законодавства, а тому підстави для скасування вимоги від 18.07.2008р. №07-16/2895 “Про усунення порушень”відсутні.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Предметом оскарження є приписи відповідача на адресу позивача, які викладені в пунктах 2, 4, 5 спірної вимоги від 18.07.2008р. №07-16/2895, а саме: “Прийняти міри по відшкодуванню виплачених витрат по відрядженню фізичним особам, які не зараховані до штату управління в сумі 3,04 тис. грн.”(п.2); “Прийняти міри по відшкодуванню нецільових витрат бюджетних коштів в сумі 156,51 тис. грн. та зайвої сплати внесків до державних цільових фондів по незаконно виплачених сумах по оплаті праці в сумі 35,02 тис. грн.”(п.4); “Прийняти міри по відшкодуванню фінансових ресурсів недоотриманих державним бюджетом в сумі 8,35 тис. грн.”(п.5).
Зазначені вимоги пред’явлені до позивача за результатами проведеної відповідачем ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, які викладені відповідачем у відповідному в акті від 12.06.2008р. № 07-18/009.
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст.. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Оскільки відповідно до ст.. 15 Закону України “Про державну контрольну-ревізійну службу в Україні”вимога КРУ є обов’язковою для виконання позивачем, тому спірна вимога 18.07.2008р. №07-16/2895 може бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.
Позовні вимоги підлягають задоволенню частково на підставі наступного.
1. Щодо відшкодування нецільових витрат бюджетних коштів в сумі 156,51 тис. грн. та зайвої сплати внесків до державних цільових фондів по незаконно виплачених сумах по оплаті праці в сумі 35,02 тис.грн..
Відповідно до акту ревізії, сума 156,51 тис. грн., яку вимагає відшкодувати відповідач у п. 4 спірної вимоги складається з наступних сум:
95748,90 грн. –оплата за трудовими договорами з виконання послуг з бухгалтерського обліку в сумі 78,27 тис. грн.. та надання водійських послуг в сумі 17,48 тис. грн..;
0,18 тис. грн.. –видатки на виготовлення посвідчень;
9 тис. грн.. –придбання комп’ютерних програм;
24,34 тис. грн.. – видатки на виготовлення стендів, презентаційного матеріалу для проведення наради;
4,15 тис. грн.. - оплата за курси підвищення кваліфікації членів тендерного комітету;
1,78 тис. грн.. – витрати на поточний ремонт приміщення;
21,31 тис. грн.. – витрати на оренду гаражу.
Обґрунтовуючи вимоги в частині відшкодування 95 748,90 грн. та зайвої сплати внесків до державних цільових фондів по незаконно виплачених сумах по оплаті праці в сумі 35,02 тис.грн., представники відповідача посилались на те, що за трудовими договорами, які вказані в додатку №21 до акту ревізії, позивач безпідставно здійснив виплати за кодами економічної класифікації 1111 “Заробітна плата”в сумі 95 748,90 грн. та за КЕКВ 1120 “Нарахування на заробітну плату”в сумі 34 661,1 грн. грн., оскільки вищевказані трудові договори фактично є договорами підряду, виплати за якими слід здійснювати за тими кодами економічної класифікації видатків, які відповідають економічній сутності платежу.
Позивач проти таких висновків заперечує, і вважає, що відповідач безпідставно відносить трудові угоди, перелічені в додатку 21 до акту ревізії, до договорів підряду.
В обґрунтування позовних вимог в цій частині позивач надав суду копії зазначених трудових угод, копії наказів про прийняття та звільнення осіб за вищевказаними договорами, табелі обліку їх робочого часу, а також розрахункові відомості нарахування їм заробітної плати.
Роз’яснення класифікації видатків бюджету наведені у Наказі Державного казначейства України № 194 від 04.11.2004р. (зі змінами та доповненнями).
Згідно Наказу №194 категорія поточних видатків за КЕКВ 1111 включає в себе - заробітну плату за встановленими окладами, ставками або розцінками всіх штатних працівників; надбавку за вислугу років; доплату за ранг; оплату праці за трудовими договорами; надбавки та доплати обов'язкового характеру (оплата нічних змін, позаурочних годин, за наукову ступінь, за використання в роботі знання іноземних мов тощо); надбавки, що носять стимулюючий характер; премії (всі види преміальних виплат у грошовій та/або матеріальній формі); матеріальну допомогу, в тому числі у разі нещасного випадку, хвороби, оздоровлення та в інших випадках за рішенням адміністрації установи відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до листа Держказначейства України від 15.03.2007 р. N 34-04/768-3269 заробітна плата працівника за трудовим договором виплачується з фонду оплати праці підприємства, установи чи організації; це стосується і позаштатних працівників, з якими укладено трудові договори. Оплата праці за трудовим договором проводиться за кодом економічної класифікації видатків бюджету 1111 "Заробітна плата".
Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а інша сторона договору зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ст.. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Визначення договору підряду наведене у ст.. 837 Цивільного Кодексу України, відповідно до якої за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Дослідивши долучені до справи документи, суд приходить до висновку, що віднесення відповідачем вказаних в додатку №21 до акту ревізії трудових угод до договорів підряду є безпідставним, а тому висновок відповідача про те, що витрати позивача за КЕКВ 1111 “Заробітна плата” на суму 95748,90 грн. та за КЕКВ 1120 “Нарахування на заробітну плату”на суму 34661,1 грн. здійснені не за цільовим призначенням, не можна визнати обґрунтованим.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
За рахунок КЕКВ 1139 “Оплата інших послуг та інші видатки”позивачем здійснено видатки в суму 175 грн. за виготовлення посвідчень для своїх працівників. Відповідач вважає, що ці витрати повинні проводитись за рахунок КЕКВ 1131 “Предмети, матеріали, обладнання та інвентар”
Відповідно до Роз’яснень №194 за рахунок КЕКВ 1131 провадяться видатки у разі придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю, включаючи канцелярське, креслярське, письмове приладдя, пакувальний матеріал, папір, картон, вітальні листівки без марок; придбання та виготовлення бухгалтерських, статистичних та інших бланків, відомостей, а також класних журналів, бланків дипломів, свідоцтв, медалей, нагрудних знаків, грамот, печаток та штампів, посвідчень, іншої документації. придбання матеріальних цінностей, необхідних для роботи установи.
Таким чином, висновок відповідача про необхідність проведення витрат на придбання посвідчень за рахунок КЕКВ 1131 є правильним.
За рахунок асигнувань КЕКВ 2300 “Придбання землі і нематеріальних активів”позивачем здійснено видатки в сумі 9000 грн. на придбання комп’ютерних програм 1С Бухгалтерія, МS Office.
Відповідач стверджує, що ці витрати повинні провадитись за рахунок КЕКВ 1139.
Відповідно до роз’яснень №194 за КЕКВ 2300 проводяться видатки на придбання нематеріальних активів, тобто активів, що не мають фізичної та/або матеріальної форми, використовуються установою в процесі її господарської діяльності більше року. Поняття "нематеріальні активи" включає в себе: придбання (з правом власності) ліцензійного програмного забезпечення для комп'ютерної та обчислювальної техніки, бази даних; - інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
За зазначеним кодом здійснюється оплата робіт по створенню (придбанню) програмного забезпечення (програмних продуктів, інформаційних систем та комплексів, баз даних, WEB-сторінок/сайтів/порталів) за умови його передачі (купівлі) у власність замовника.
За КЕКВ 1139 проводяться видатки за: користування програмним забезпеченням та WEB-сторінками (WEB-сайтами, WEB-порталами), якщо право власності на програмне забезпечення залишається у розробника (постачальника), а замовнику надається право користування зазначеним програмним забезпеченням без права передачі самого програмного забезпечення та/або повноважень на його користування третім особам; встановлення (інсталяцію програмного забезпечення (програмних продуктів, інформаційних систем та комплексів, баз даних, WEB- сторінок/сайтів/порталів)) в користування, їх супроводження та обслуговування, навчання користувачів, якщо право власності на зазначене програмне забезпечення залишається у розробника (постачальника), а замовнику надається право користування зазначеним програмним забезпеченням без права передачі самого програмного забезпечення та/або повноважень на його користування третім особам.
Придбання комп’ютерних програм 1С Бухгалтерія, МS Office не передбачає виникнення у позивача прав власності позивача на ці нематеріальні активи, а передбачає право користування цими активами ним безпосередньо без права передачі третім особам.
Таким чином, зазначені видатки повинні проводитись за рахунок КЕКВ 1139, що відповідає висновку відповідача за актом ревізії.
За рахунок КЕКВ 1139 “Оплата інших послуг та інші видатки”здійснено видатки в сумі 24 343 грн. на виготовлення стендів, презентаційного матеріалу для проведення наради.
Відповідач вважає, що ці витрати повинні проводитись за рахунок КЕКВ 1131.
Згідно акту ревізії, позивачем перераховані кошти на рахунок ПП ОСОБА_1 за розробку концепції, дизайн та виготовлення стендів - 9900 грн., за розробку та виготовлення презентаційного матеріалу, 1930 грн. - за виготовлення та оформлення фото альманаху, 8800 грн. - за оформлення стендів для виставки, 1178 грн. –за виготовлення банеру та 920 грн. –за поліграфічні послуги.
Відповідно до Роз’яснень №194 за рахунок КЕКВ 1131 здійснюються , зокрема, видатки на придбання і виготовлення рекламних буклетів, візитних карток, запрошень, що мають разовий характер; карт, схем, макетів, плакатів, стендів, що мають тимчасовий характер (наприклад, для організацій виставок, конференцій); інших матеріалів і предметів (наприклад, стелажів, контейнерів, полиць тощо).
З досліджених в судовому засіданні угод з ПП ОСОБА_1, платіжних документів на оплату послуг, актів виконаних робіт вбачається, пояснень представників позивача з цього питання вбачається, що вказані витрати понесені на виготовлення презентаційного матеріалу для участі у виставці, а тому висновок відповідача щодо необхідності проведення цих витрат за КЕКВ 1131 є обґрунтованим.
За рахунок КЕКВ 1139 “Оплата інших послуг та інші видатки”позивачем здійснено видатки в суму 4150 грн. за курси підвищення кваліфікації членів тендерного комітету.
Відповідач наполягає на тому, що ці витрати повинні проводитись за рахунок КЕКВ 1172 “Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку”.
Бюджетним Кодексом України Міністерству Фінансів України та його органам надано право надавати роз’яснення нормативно-правових актів, що регулюють бюджетні відносини в Україні.
Відповідно до листа Державного Казначейства України від 06.06.2005р. №26-06/256/3849, видатки на проведення заходів по підвищенню кваліфікації у сфері державних закупівель повинні здійснюватись за КЕКВ 1172.
Суд погоджується з висновком відповідача по даному питанню.
За рахунок асигнувань по КЕКВ 1139 позивачем здійснено видатки в сумі 1780 грн. на поточний ремонт приміщення, тоді як на думку відповідача ці витрати повинні проводитись за рахунок КЕКВ 1137 “Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель”.
Згідно Роз’яснень №194 за КЕКВ 1139 здійснюються видатки на оплату інших послуг та інші видатки та включає видатки на оплату робіт та професійних послуг сторонніх фахівців, підприємств та організацій згідно із укладеними договорами та угодами.
За КЕКВ 1137 провадяться видатки на поточний ремонт: обладнання, окремих вузлів, меблів, техніки (у тому числі побутової), інвентарю (у тому числі спортивного); будівель, споруд, приміщень та прибудинкової території, що орендуються або знаходяться на балансі; доріг; системи вуличного освітлення; сільськогосподарської техніки.
Платіжним дорученням № 1519 від 26.12.2005р. позивачем перераховані кошти ЧПФ “Южстройсервіс”на поточний ремонт приміщення в сумі 1780 грн.
Таким чином, виходячи з економічної сутті проведеного платежу, ці видатки повинні бути проведені за рахунок КЕКВ 1137, що відповідає висновку відповідача за актом ревізії.
За рахунок асигнувань по КЕКВ 1135 “Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів”позивачем здійснено видатки у сумі 23310 грн. за стоянку автомобілів позивача.
За висновками відповідача, ці витрати повинні проводитись за рахунок КЕКВ 1136 “Оренда”.
Відповідно до Роз’яснень №194 за рахунок КЕКВ 1135 провадяться всі видатки бюджетної установи на утримання транспортних засобів крім видатків на оренду гаражів. За рахунок КЕКВ 1136 “Оренда”здійснюється оплата за використання приміщень (у тому числі гаражів, складів тощо) як для довгострокового, так і для короткострокового користування, оренда обладнання, оренда місця для прокладення кабелю тощо.
Суд вважає правильним висновок відповідача щодо необхідності проведення вказаних витрати за рахунок КЕКВ 1136 “Оренда”.
Згідно акту перевірки позивачем не перераховано до державного бюджету 8350 грн. коштів у вигляді частині орендної плати, які підлягає внесенню в бюджет.
Законами України Про державний бюджет України на 2006 р. та на 2007 р. передбачалось перерахування 50% коштів до державного бюджету України , які отримала бюджетна установа від надання державного майна в оренду.
За актом ревізії позивачем протягом 2006-2007рр. отримано орендної плати від орендарів за оренду вільних приміщень позивача у сумі 71665,1 грн., а перераховано до державного бюджету 26481,24 грн..
Виходячи з наведених вище норм Законів України Про державний бюджет України на 2006 р. та на 2007 р. позивач повинен був перерахувати до бюджету 35832,55 грн..
Оскільки позивач виконав обов’язок по перерахуванню до державного бюджету 50% отриманої орендної плати лише частково, вимога відповідача щодо перерахування до державного бюджету 8350 грн. є обґрунтованою.
Щодо відшкодування витрат по відрядженню фізичним особам, які не зараховані до штату управління в сумі 3,04 тис.грн. (п.2 вимоги).
В акті ревізії щодо даного порушення зазначається, що позивачем відшкодовувались витрати по відрядженням фізичних осіб –ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які не були зараховані до штату працівників управління, а працювали за строковими трудовими угодами та здійснювали на легкових автомобілях транспортне обслуговування позивача. Відповідач вважає, що таким чином в порушення Загальних положень Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Мінфіну України від 13.03.1998р. №59 позивачем проведені видатки на відрядження фізичним особам, якими надавались транспортні послуги за трудовими угодами в 2006-2007роках на загальну суму 3043,0 грн..
Представники позивача з такими висновками не погоджуються, зазначаючи, що з вказаними працівниками укладено трудові угоди, вони працюють згідно внутрішнього трудового розпорядку, їх трудові книжки знаходяться в управлінні, нарахування їм заробітної плати проводиться відповідно до табелю обліку робочого часу, на відрядження оформлюється наказ.
На підтвердження своєї позиції представники позивача надали копії трудових угод з ОСОБА_2, ОСОБА_4,ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також накази про їх прийняття та звільнення, розрахункові відомості нарахування їм заробітної плати, табелі обліку їх робочого часу.
З наданих документів вбачається, що всі вищевказані особи на підставі їх заяв та укладених з ними строкових трудових угод, наказами керівника були прийняти на роботу водіями до Головного управління агпромислового розвитку, здійснювалось табелювання їх робочого часу, нарахування їм заробітної плати здійснювалось за розрахунковими відомостями.
Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 р. N 59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.
Таким чином, оскільки надані позивачем докази підтверджують той факт, що вищевказані особи були працівниками Головного управління агропромислового розвитку, висновок відповідача щодо неправомірності витрат на відрядження цих осіб є помилковим.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Скасувати пункт 2 вимоги контрольно-ревізійного управління в Херсонській області від 18.07.2008р. №07-16/2895 “Про усунення порушень”щодо відшкодування витрат по відрядженню фізичним особам, які не зараховані до штату управління в сумі 3,04 тис.грн..
Скасувати пункт 4 вимоги контрольно-ревізійного управління в Херсонській області від 18.07.2008р. №07-16/2895 “Про усунення порушень”в частині відшкодування коштів, витрачених за КЕКВ 1111 - “Заробітна плата” в сумі 95748,90 грн. та за КЕКВ 1120 –“Нарахування на заробітну плату” в сумі 34661,1 грн..
В решті позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 жовтня 2009 р. .
Суддя Кравченко К.В.