Справа №2-1590/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2011 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого Підкурганного В.В.

при секретарі Грищенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

позивачка звернулася до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з відповідачем перебувають у шлюбі з 26 липня 1995 року. Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб між сторонами зруйнований, однак відповідач не бажає розірвати шлюб в добровільному порядку.

Позивачка вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим та просить розірвати шлюб укладений між нею та ОСОБА_2, оскільки сімейне життя сторін не склалося у зв’язку з різними поглядами на життя та постійними сварками. Більше шести місяців сторони не підтримують шлюбно - сімейні стосунки, шлюб носить формальний характер, тому позивачка твердо вирішила його розірвати.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала та просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання не прибув, про час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надсилав.

На підставі статті 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Суд, вислухавши пояснення позивачки та розглянувши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 2 статті 104 Сімейного Кодексу України розірвання шлюбу є однією із законодавчо визначених підстав його припинення.

Право на розірвання шлюбу ґрунтується нормами статтей 105-114 Сімейного Кодексу України.

Відповідно до статті 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При прийнятті рішення, суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 26 липня 1995 року, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії І-БК № 330751 видане Виконкомом Гаврилівської сільської ради.

Сумісне життя сторін не склалося по тій причині, що вони мають різні погляди на життя та сім’ю, у них постійно виникають сварки та втрачена основа подружніх відносин і почуття любові один до одного.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя і збереження сім’ї ОСОБА_2 стали неможливими, тому шлюб підлягає розірванню.

Керуючись пунктом 2 статті 104, статтями 105-114, Сімейного Кодексу України, статтями 15, 30, 62, 169, 202, 228 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 укладений 26 липня 1995 року та зареєстрований виконкомом Гаврилівської сільської ради Вишгородського району за № 13.

Після розірвання шлюбу залишити позивачці шлюбне прізвище «Артеменко».

Заочне рішення може бути переглянуте Вишгородським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення мож/бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно]до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя