05.07.2012 Справа № 2-1805/11

Справа № 2-______/2012

РІШЕННЯ

іменем України

05 липня 2012 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Заріцького С.М.

при секретарі - Смілянець І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

встановив:

Позивач у серпні 2011 року звернувся в суд з позовною заявою про відшкодування майнової і моральної шкоди завданої внаслідок ДТП, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 14.04.2011р. на автодорозі Забуччя –Рубежівка Києво-Святошинського району Київської області, на відстані 260 м. від дорожнього знаку 5.45 “Рубежівка” у напрямку с. Забуччя через порушення відповідачем правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений належний йому автомобіль НОМЕР_1.

Крім того позивач вважає, що неправомірними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він отримав сильний стрес та змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя та відновлення нормального способу життя.

Посилаючись на викладене, на підставі ст. ст. 1167, 1187 ЦК України позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 135 224,45 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди у зв'язку з пошкодженням автомобіля, 100 000 грн. моральної шкоди, 5 000 грн. витрат на правову допомогу, 1 897 грн. витрат на оплату державного мита та 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач та її представник проти позову заперечували в повному обсязі, мотивуючи тим, що відповідач своєї вини у скоєнні ДТП не визнала.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що 14.04.2011 р. приблизно о 09 год. 45 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем “Рено Кліо”д.н.з. АА 6647 ЕС обганяючи автобус, проявила неуважність, не стежила за дорожньою обстановкою та її зміною, не переконалася, що смуга зустрічного руху, на яку вона буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, виїхала на зустрічну смугу та допустила зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4

Зазначені обставини підтверджуються постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.05.2011р., якою ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди належний позивачу ОСОБА_1 автомобіль “Ніссан Патфайндер”отримав значні механічні пошкодження.

Як вбачається зі звіту спеціаліста № 428 від 24.05.2011 р. вартість матеріального збитку, завданого позивачу ОСОБА_1 пошкодженням автомобіля, складає 182 274, 45 грн. Встановлено, що із цієї суми 50 000 грн. позивачу було виплачено моторним транспортним страховим бюро.

Також, судом встановлено, що позивач витратив 850 грн. на проведення автотоварознавчого дослідження та направлення телеграми ОСОБА_6 із запрошенням взяти участь у дослідженні, що підтверджується рахунком-фактурою № 428 від 20.05.2011р. і квитанцією № ПН4990 від 25.05.2011р. Перераховуючи вказані кошти, позивач витратив 20 грн. на послуги банку, що підтверджується квитанцією № ПН4990К від 25.05.2011р. У зв’язку з необхідністю проведення перевірки внутрішніх пошкоджень автомобіля, позивач оплатив 2080 грн. за роботи по його дефектуванню, що підтверджується рахунком-фактурою № ЕК000001025.

Таким чином, розмір майнової шкоди, завданої позивачеві складає 135 224, 45 грн.

Судом не встановлено обставин, які свідчили б, що заподіяна шкода сталася внаслідок непереборної сили та не встановлено вини потерпілого ОСОБА_1 в дорожньо-транспортній пригоді.

Статтею 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Положеннями п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до роз’яснень, викладених в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. №6 (зі змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №3 від 04.06.1993р., №7 від 08.07.1994р., №11 від 30.09.1994р., №15 від 25.05.1998р., №9 від 24.10.2003р.) “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”питання про відповідальність перед іншим вирішується за правилами ст. 440 ЦК; шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого, відшкодовується винним.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги про відшкодування збитків, спричинених пошкодженням автомобіля та витрати, пов'язані з проведенням дослідження транспортного засобу обґрунтовані, доведені в судовому засіданні і підлягають задоволенню шляхом стягнення їх із відповідача ОСОБА_2

Представник відповідач не погоджуючись із визначеною сумою збитку, завданого пошкодженням автомобіля в судовому засіданні заявив клопотання про призначення по справі експертизи для визначення розміру завданого збитку, яке було судом задоволене.

Разом з цим, відповідач не оплатив вартість проведеної експертизи, через що висновок не був зроблений, тому суд на підставі ст. 146 ЦПК України бере до уваги розмір завданої внаслідок ДТП шкоди, визначений автотоварознавчим дослідженням.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В судовому засіданні представник відповідача заперечуючи проти позову не довів обставин, на які вказував як на підставу своїх заперечень.

Суд також вважає обґрунтованими і доведеними в судовому засіданні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, оскільки пошкодження автомобіля, який позивач використовував для потреб своєї родини, відвідування лікарні, та в роботі, суттєво відобразилось на його життєву рівновагу, що свідчить про заподіяння значних моральних страждань і необхідність докладання додаткових зусиль для організації свого життя та відновлення особистого морального спокою.

Разом з тим, заявлений позивачем розмір моральної шкоди суд вважає завищеним і визначає його в розмірі –20000,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони документально підтверджені судові витрати, якими, у відповідності до ст. 79 ЦПК України є витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, судовий збір та витрати на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 16,23,1166,1167 ЦК України, п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. №6 (зі змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №3 від 04.06.1993р., №7 від 08.07.1994р., №11 від 30.09.1994р., №15 від 25.05.1998р., №9 від 24.10.2003р.) “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”на підставі ст. ст. 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі - 135 224,45 грн., 20000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 5000,00 грн. витрат на правову допомогу, витрати на оплату державного мита у розмірі 1 897,00 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн., всього до стягнення –162241,45 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: